LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855826/7778/17

від 05.10.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, Додаткове Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким Заяву про ухвалення додаткового судового рішенн…

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7778/17 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Додаткове Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик», за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Згідно з п. 3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). 29.11.2018 Позивачем до суду першої інстанції подано Заяву про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року позовні вимоги задоволено. 03 лютого 2020 року Позивачем до суду першої інстанції подано Заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Додатковим Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на правову допомогу відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу в якій вона просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким її Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Додаткове Рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю з наступних підстав. Відповідно до частини першої ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з частиною першою ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Суд першої інстанції як на підставу відмови у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу посилається на відсутність квитанції або іншого документу, який би підтверджував сплату витрат на правову допомогу. Проте, згідно з п. 1 частини третьої ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Відповідно до частини сьомої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Більш того, Позивачем на підтвердження розміру витрат надано: Договір про надання правової допомоги від 10.05.2016 року, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 23.04.2015 Серії КВ № 005594, Прибутковий касовий ордер № 1-11-26/18 від 26.11.2018, Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 10.05.2016. Згідно з частиною п`ятою ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частин шостої, сьомої ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з частиною п`ятою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19 за позовом ОСОБА_2 до Приватного виконавця Київського виконавчого округу Юхименко Ольги Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України лише за наявності клопотання іншої сторони. Проте, у даній справі Відповідачем Клопотання щодо зменшення суми витрат на оплату правничої допомоги Позивачу подано не було. У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку зазначені витрати підлягають стягненню повністю у сумі 109200,00 грн. Відповідно до частини першої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. А згідно з частиною другою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тому Додаткове Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року скасовується та ухвалюється нове судове рішення, яким Заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольняється повністю. Крім того, Позивачем до суду апеляційної інстанції подано Заяву, в якій вона просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у сумі 10000,00 грн. Зазначену Заяву направлено Відповідачу та отримано ним 01.10.2020. Позивачем на підтвердження розміру витрат в суді апеляційної інстанції надано: Договір про надання правової допомоги від 15.06.2020 року, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.10.2019 Серії КВ № 000712, Прибутковий касовий ордер №1-25-09/20 від 25.09.2020, Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 15.06.2020. Відповідачем Клопотання щодо зменшення суми витрат на оплату правничої допомоги Позивачу до суду апеляційної інстанції подано не було, у зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку зазначені витрати підлягають стягненню у сумі 10000,00 грн. Відповідно до частини другої ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Згідно з частиною четвертою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Дану справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). А відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, Додаткове Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким Заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код за ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 119200 (сто дев`ятнадцять тисяч твісті) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскаржена бути не може, крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків. Постанову складено в повному обсязі 05.10.2020 року. Головуючий суддя Бабенко К.А. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»