Постанова 4874 № 20/5007/1475-Б/12

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2020 року Справа № 20/5007/1475-Б/12 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Демидюк О.О. секретар судового засідання Романець Х.В. за участю представників сторін: апелянта - арбітражний керуючий Тищенко О.І.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" в особі ліквідатора Тищенко О.І. на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28 травня 2020 року (повний текст складено 01.06.2020) у справі № 20/5007/1475-Б/12 (суддя Гнисюк С.Д.) за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28 травня 2020 року у справі №20/5007/1475-Б/12 клопотання арбітражного керуючого Крутоус О.В. № 02-05-20/1475-Б від 29.01.2019 задоволено частково. Затверджено арбітражному керуючому Крутоус О.В. звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі №20/5007/1475-Б/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" на загальну суму 30 709,20 грн (за період з 26.03.2013 по 10.02.2014 на суму 24538,00 грн та за період з 09.04.2014 по 24.06.2014 на суму 6171,20 грн). Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" в особі ліквідатора Тищенко О.І. звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Житомирської області скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Крутоус О.В. № 02-05-20/1475-Б від 29.01.2019 та в затвердженні звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі №20/5007/1475-Б/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" на загальну суму 30 709,20 грн відмовити в повному обсязі. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права. В судове засідання представники кредиторів та арбітражного керуючого Крутоус О.В. не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників кредиторів та арбітражного керуючого Крутоус О.В., оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, ухвалою апеляційного суду від 15 вересня 2020 року явка представників сторін обов`язковою не визнавалась. Безпосередньо в судовому засіданні арбітражний керуючий Тищенко О.І. повністю підтримала вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши пояснення арбітражного керуючого Тищенко О.І., розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін. При цьому колегія суддів виходила з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.12.2012, серед іншого, порушено провадження у справі про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" за правилами ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Постановою Господарського суду Житомирської області від 26.03.2013 у справі №20/5007/1475-Б/12 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ"; відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ"; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" арбітражного керуючого Крутоус О.В. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.09.2013 у справі №20/5007/1475-Б/12 припинено процедуру ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ", як відсутнього боржника, та здійснено перехід до загальної процедури, за правилами Закону про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.02.2014 у справі №20/5007/1475-Б/12, серед іншого, усунуто арбітражного керуючого Крутоус Оксану Володимирівну від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" та припинено її повноваження як ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ". Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.05.2015 у справі №20/5007/1475-Б/12 встановлено оплату послуг арбітражному керуючому Крутоус О.В. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення нею повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" за рахунок коштів одержаних від продажу майна банкрута, починаючи з 26.03.2013. 30.01.2019 до Господарського суду Житомирської області від арбітражного керуючого Крутоус О.В. надійшло клопотання №02-05-20/1475-Б від 29.01.2019 про затвердження звіту про оплату послуг за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" за період з 26.03.2013 по 25.06.2014 у сумі 35 442,00 грн. (т.27 а.с. 247). Місцевий господарський суд, розглянувши клопотання про затвердження звіту про оплату послуг за виконання повноважень ліквідатора в процедурі банкрутства, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для його часткового задоволення та затвердження Крутоус О.В. звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі №20/5007/1475-Б/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" на загальну суму 30 709,20 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до п.3 ч.1 ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс), арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання клопотання Крутоус О.В., розгляд справи здійснювався за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а отже суд розглядає питання нарахування та виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у даній справі з урахуванням вказаного Закону. Відповідно до ч.12 ст.3-1 Закону про банкрутство, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв`язку з виконанням ним своїх обов`язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду (ч.13 ст.3-1 Закону про банкрутство). Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство (ч.14 ст.3-1 Закону про банкрутство). Відповідно ч.16 ст.3-1 Закону про банкрутство, звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку. На засіданні комітету кредиторів, яке відбулося 11.03.2019, кредиторами прийнято рішення, яким, серед іншого, відхилено заяву арбітражного керуючого Крутоус О.В. від 29.01.2019 №02-05-20/1475-Б та не погоджено їй звіт про оплату послуг за виконання повноважень ліквідатора за період з 26.03.2013 по 25.06.2014 у сумі 35442,00 грн (протокол засідання комітету кредиторів №19 від 11.03.2019, т.28, а.с.71-72). Отже, питання затвердження Крутоус О.В. звіту про оплату послуг за виконання нею повноважень ліквідатора банкрута за період з 26.03.2013 по 25.06.2014 у сумі 35442,00 грн комітетом кредиторів не погоджено. Разом з тим як вбачається з матеріалів справи, арбітражного керуючого Крутоус О.В. призначено ліквідатором банкрута 26.03.2013. При цьому, зі змісту клопотання Крутоус О.В. вбачається, що нею заявлено період, на який нараховано основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у даній справі, з 26.03.2013 по 25.06.2014. Як вже зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.02.2014 у справі №20/5007/1475-Б/12 усунуто арбітражного керуючого Крутоус Оксану Володимирівну від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" та припинено її повноваження як ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ". Відповідно до ст. 4-5 ГПК України (в редакції, чинній на момент винесення ухвали), господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов`язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Ухвала Господарського суду Житомирської області від 11.02.2014 (відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України та Закону про банкрутство, в редакціях, що діяли на момент винесення ухвали), набрала законної сили у день її прийняття, тобто 11.02.2014. З огляду на викладене, останнім днем повноважень Крутоус О.В., як ліквідатора у справі, було 10.02.2014. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 у справі №20/5007/1475-Б/12 апеляційну скаргу ліквідатора - арбітражного керуючого Крутоус О.В. на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.02.2014 року - задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.02.2014 року у справі №20/5007/1475-Б/12 скасовано в частині задоволення скарги ОСОБА_1 на дії ліквідатора боржника Крутоус О.В., усунення арбітражного керуючого Крутоус О.В. від виконання обов`язків ліквідатора боржника та призначення нового ліквідатора. Відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії ліквідатора - арбітражного керуючого Крутоус О.В. В решті ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін. Даною постановою не вживались заходи щодо припинення дії ухвали Господарського суду Житомирської області від 11.02.2014. Відповідно до ст.105 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття постанови), постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Тобто, з моменту прийняття постанови, а саме з 09.04.2014, повноваження Крутоус О.В. як ліквідатора відновилися. Однак, постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2014 касаційну скаргу кредитора та засновника ТОВ "ЮЛ СОФ" - ОСОБА_1 (щодо ліквідатора) задоволено; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 у справі №20/5007/1475-Б/12 скасовано; ухвалу господарського суду Житомирської області від 11.02.2014 року у справі № 20/5007/1475-Б/12 залишено в силі. Суд зазначає, що право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Нарахування грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі, передбаченому нормами Закону про банкрутство, здійснюється кожного місяця з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено станом на місяць нарахування та здійснення у даному місяці повноважень. Самоусунення комітету кредиторів від прийняття рішення щодо затвердження розміру грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого або відсутність рішення комітету кредиторів банкрута про схвалення/погодження такого звіту чи обґрунтованого рішення про відмову у його схваленні/погодженні не може бути підставою для не розгляду господарським судом питання грошової винагороди та витрат. Грошова винагорода - право арбітражного керуючого, а тому питання оплати не ставиться в залежність від рішення комітету кредиторів. З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції не беруться до уваги заперечення ліквідатора щодо невизнання вимог по оплаті послуг, так як вони суперечать чинному законодавству та порушують права арбітражного керуючого Крутоус О.В. Разом з тим, зі звітів арбітражного керуючого Крутоус О.В. про проведення ліквідаційної процедури №02-05-20/1475-Б від 11.03.2019 та №02-05-20/1475-Б від 12.02.2020 вбачаються дії (заходи), які були проведені Крутоус О.В. під час виконання повноважень ліквідатора. Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про часткове задоволення клопотання арбітражного керуючого Крутоус О.В. та затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі №20/5007/1475-Б/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" на загальну суму 30 709,20 грн (за період з 26.03.2013 по 10.02.2014 на суму 24538,00 грн та за період з 09.04.2014 по 24.06.2014 на суму 6171,20 грн). При цьому, у визнанні грошової винагороди в розмірі 4 732,80 грн суд першої інстанції відмовив правомірно, оскільки період дії ухвали Господарського суду Житомирської області від 11.02.2014 (дата усунення і до її скасування 09.04.2014) не включається до періоду виконання арбітражним керуючим Крутоус О.В. повноважень ліквідатора, а відтак підстав для нарахування грошової винагороди за цей період немає. Щодо доводів апелянта про необхідність врахування обставин припинення арбітражним керуючим Крутоус О.В. повноважень ліквідатора, які відбулись шляхом його усунення, то колегія суддів зазначає наступне. Так, апеляційним судом звернуто увагу на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 01.03.2018 у справі № 910/32824/15, згідно яких при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період. Проте, суд зауважує, що згідно із Законом про банкрутство арбітражний керуючий (ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду, тобто оплатність виконання функцій ліквідатора боржника установлена законом. При цьому, оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється за весь час виконання ним своїх обов`язків до моменту його звільнення чи усунення. Судом акцентовано, що передбаченими Законом засобами припинення нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого є лише припинення його діяльності або ухвала суду про відсторонення/усунення від виконання повноважень, а комітет кредиторів має оцінювати належність виконання арбітражним керуючим своїх повноважень через щомісячні звіти ліквідатора банкрута та негайно реагувати на незаконні дії чи бездіяльність шляхом оскарження його дій. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.02.2014 у справі №20/5007/1475-Б/12 арбітражного керуючого Крутоус Оксану Володимирівну усунуто від виконання повноважень ліквідатора банкрута, тобто арбітражний керуючий Крутоус О.О. виконувала свої обов`язки у заявлений нею період до її усунення. Таким чином, не затвердження звіту арбітражного керуючого Крутоус О.О. в даному випадку може порушувати її право на оплатність виконання нею функцій ліквідатора у справі, відповідно до вимог Закону про банкрутство. При цьому, колегією суддів взято до уваги те, що згідно з частинами 1, 4, 7 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя. При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року) та суперечить ст.43 Конституції України. Слід також зазначити, що ліквідатор не є кредитором у даній справі та особою, яка заінтересована в банкрутстві та ліквідації боржника, а тому вимоги по виплаті грошової винагороди ліквідатора неприпустимо залишати без задоволення, та вважати погашеними відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування. Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" в особі ліквідатора Тищенко О.І. залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28 травня 2020 року у справі №20/5007/1475-Б/12 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

4. Справу №20/5007/1475-Б/12 повернути Господарському суду Житомирської області. Повний текст постанови складений "07" жовтня 2020 р. Головуюча суддя Коломис В.В. Суддя Миханюк М.В. Суддя Демидюк О.О.