Постанова 4811 № 466/3999/20

Справа № 466/3999/20 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С. Провадження № 33/811/1260/20 Доповідач: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,його захисника адвоката Скоробогатого М.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Скоробогатого Миколи Вікторовичав інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,на постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 29 липня 2020 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою відмовлено в задоволенні клопотання від 29.07.2020 адвокат М.Скоробогатого про передачу ОСОБА_1 на поруки. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 31.05.2020р. о 20:49 год. на вул. Шевченка, 338 у м.Львові керував автомобілем марки «Volkswagen LT35», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокат Скоробогатий М.В.подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 29 липня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з передачею матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації «Зелена енергія» для застосування заходів громадського впливу. В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат Скоробогатий М.В. покликається на те, що оскаржувана постанова судді прийнята з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суддя не врахував усі фактичні обставини справи та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, покликався на недопустимі докази, що потягло за собою постановлення необґрунтованого рішення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова судді є необґрунтованою та незаконною. На переконання захисника, суддею неналежно оцінено наявні у справі докази, так як в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відсутнє направлення для проведення огляду, а письмові показання свідків, яких не було допитано в суді, було перекручено. Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративнеправопорушення від 31 травня 2020 року серії ДПР18 №522473 (а.с.1), згідно з яким 31 травня 2020 року о 20 год. 49 хв. у м.Львові на вул.Шевченка, 338 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen LT35» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Зі змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 ознайомився, про що розписався у відповідних графах, зазначивши при цьому, що він був припаркований, коли приїхали працівники патрульної поліції. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 (а.с.4) та ОСОБА_3 (а.с.3), які були очевидцями того, як ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_1 відмовився. З огляду на те, що допит свідків судом є правом, а не обов`язком суду, ураховуючи те, що наявні в матеріалах справи письмові пояснення вказаних свідків узгоджуються з іншими матеріалами справи та підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду, апеляційний суд не вбачає підстав для визнання вказаних письмових пояснень недопустимими доказами. З даними, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджується також відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано подію, що відбулася 31.05.2020, та з такого вбачається, що ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився в присутності двох свідків від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння (а.с.2). Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується рапортом командира взводу 2 роти 4 батальйону 3 УПП у Львівській області ДПП Двожана Н., цього ж взводу інспектора Никошина Н. та поліцейського ОСОБА_4 (а.с.5), згідно з яким ними було зупинено транспортний засіб «Volkswagen LT35», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який знаходився в орієнтуванні за адресою: вул.Шевченка, 338, м.Львів, о 20 год. 49 хв. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. В ході спілкування ними було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Під час залучення свідків для огляду водія за допомогою газоаналізатора селективного «Драгер» водієм було запропоновано неправомірну вигоду у сумі 100 доларів США екіпажу ОМЕГА- 601, щоб уникнути відповідальності за ст.130 КУпАП. В процесі спілкування з водієм ОСОБА_1 було повідомлено про кримінальну відповідальність за дане порушення. Також водій ОСОБА_1 визнав, що вживав алкоголь, а саме пиво, та усвідомлював правопорушення, вчинене ним. Незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність, продовжував пропонувати неправомірну вигоду чи домовитися на місці без свідків. При залученні двох свідків водій ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак погодився пройти його в медичному закладі. Під час доставлення водія в медичний заклад у службовому автомобілі ОСОБА_1 продовжував домовлятися з екіпажем ОМЕГА-601, неодноразово пропонував розібратися без проходження огляду, в чому йому було відмовлено та ще раз пояснено про кримінальну відповідальність. Під час очікування в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився проходити в оглядову кімнату, що було розцінено екіпажем ОМЕГА-601 як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у присутності двох свідків. Дана подія зафіксована на нагрудну камеру 1543. У ході апеляційного розгляду апеляційним судом не встановлено фактів протиправних дій працівників поліції, а отже суд надає віри вказаному рапорту. Відповідно до п.п. 8, 12 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З аналізу норм вказаної Інструкції вбачається, що скерування особи до медичного закладу з метою проведення огляду на стан сп`яніння оформляється працівником поліції направленням за встановленою формою, водночас вказаною інструкцією не передбачено, що таке направлення долучається до матеріалів справи, чим спростовується твердження апеляційної скарги в цій частині. На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. Висновок в протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові судді про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції Закону № 1446-VIII від 07 липня 2016 року, яка була чинна на момент вчинення правопорушення та підлягає застосуванню), є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події. Суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст.130 КУпАП в редакції Закону № 1446-VIII від 07 липня 2016 року, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Як вбачається з апеляційної скарги, заперечуючи вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, захисник останнього покликається на безпідставну відмову судді першої інстанції щодо передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації «Зелена енергія» для застосування заходів громадського впливу. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 21 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу. Застосування до правопорушника положень ст. 21 КУпАП є правом, а не обов`язком органу (посадової особи), уповноваженого вирішувати справу про адміністративне правопорушення, при цьому можливість її застосування передусім залежить від характеру вчиненого адміністративного правопорушення. Ураховуючи характер вчиненого діяння та значну суспільну небезпеку правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема те, що керування джерелом підвищеної небезпеки в стані алкогольного сп`яніння може привести до тяжких наслідків, ОСОБА_1 як водій, керуючи джерелом підвищеної небезпеки у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлював, що це заборонено законом та становить небезпеку для оточуючих, однак проігнорував цю заборону, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, заперечує, а також, зважаючи на мету застосування адміністративного стягнення, апеляційний суд не вбачає підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення відносно останнього на розгляд громадської організації та застосування до останнього заходу громадського впливу. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для задоволення апеляційних вимог відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 29 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Скоробогатого Миколи Вікторовича в його інтересах без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М.Урдюк