Постанова 4811 № 461/9060/15-ц

Справа № 461/9060/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р. Провадження № 22-ц/811/1639/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 вересня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Мікуш Ю.Р. Суддів: Левика Я.А., Савуляка Р.В. розглянувши без участі учасників цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 квітня 2020 року, постановлену в складі головуючої - судді Волоско І.Р. у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,- в с т а н о в и в: 12.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Вимоги заяви мотивує тим, що 18.07.2016 року заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова позов задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет застави, а саме: транспортний засіб RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, колір бежевий, номер шасі (кузова, рами) VIN- НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ «ІДЕЯ БАНК» будь-якій третій особі покупцю від імені власника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , для чого надати ПАТ «ІДЕЯ БАНК» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу. Передати автомобіль RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, колір бежевий, номер шасі (кузова, рами) VIN- НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , в управління ПАТ «ІДЕЯ БАНК» на період до його реалізації. Зазначає, що під час розгляду справи, а саме 06.06.2016 року повідомляв суд, що не є власником транспортного засобу, однак суд не взяв до уваги дану інформацію. На підставі означеного рішення було видано виконавчі листи, які прийнято до примусового виконання ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, відкрито виконавче провадження №53281209. Станом на день звернення до суду, згідно інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження №53281209 завершене, виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.6 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, дані стосовно боржника у виконавчому провадженні №53281209 були внесені до Єдиного реєстру боржників, що в свою чергу порушує законні права заявника у тому числі на укладення угод. Оскаржуваною ухвалою в задоволенні заяви відмовлено. Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 . Не погоджується з ухвалою, вважає, що така постановлена без з`ясування всіх обставин справи. Стверджує, що під час розгляду справи повідомляв суд, що не є власником транспортного засобу, який є предметом застави та просив суд витребувати докази з органів МВС України щодо власника даного транспортного засобу, так як сам таку інформацію він отримати не може, однак суд не взяв до уваги дану інформацію. На сьогоднішній день виконавче провадження завершено, однак відомості про боржника не виключені з Єдиного реєстру боржників. Звертає увагу, що на дату ухвалення рішення не був боржником, автомобіль йому не належав, будь-яких договорів з банком не укладав, існування запису в Єдиному реєстрі боржників порушує його права. Просить ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити. Відповідно до ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) представником АТ «Ідея Банк» Трухим С.В. надано Відзив на апеляційну скаргу. У Відзиві представник зазначає, що вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою, безпідставною, просить у її задоволенні відмовити. Вважає оскаржувану ухвалу законною. Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Судом вжиті заходи щодо належного повідомлення про розгляд справи. Згідно частини другої ст.372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. За змістом частини другої ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дій шов висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає. З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м.Львова у справі № 461/9060/15-ц від 18 липня 2016 року позов ПАТ «Ідея Банк» задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, колір бежевий, номер шасі (кузова, рами)VIN- НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , реєстраційний номер № НОМЕР_2 , шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ «Ідея Банк» будь-якій третій особі покупцю від імені власника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , для чого надати ПАТ «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу. Передати вище названий автомобіль в управління ПАТ «Ідея Банк» на період до його реалізації. Вирішено питання судових витрат. На виконання вказаного вище рішення 07 листопада 2016 року Галицьким районним судом м.Львова видано виконавчий лист № 461/9060/15-ц. Постановою державного виконавця Печерського РВ ВДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Петрухно С.О. відкрито виконавче провадження № 53281209. Постановою державного виконавця від 31.07.2019 року Печерського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Петрухно С.О. повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.6 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не наведено підстав передбачених ст.432 ЦПК України та не надано письмових доказів про відсутність права власності на транспортний засіб. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду. Згідно з ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Частиною 2 ст.432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Як встановлено з матеріалів справи, виконавчий лист повернутий стягувачу у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі (п.6 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно з ч.5 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Відтак, посилання заявника на те, що виконавче провадження є закінченим, а тому відомості з Єдиного реєстру боржників підлягали виключенню на підставі ст.9 п.7 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставним та необґрунтованим. Твердження заявника про те, що підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню є те, що він не є власником даного автомобіля, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги враховуючи такі вимоги процесуального закону. Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Таких доказів до заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню ОСОБА_1 не додано. Посилання заявника на те, що він просив витребувати суд зазначені докази, оскільки сам не може їх здобути вірно не взято судом до уваги, оскільки таке клопотання не відповідало вимогам ст.84 ЦПК України, якою передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені обставини могли бути предметом розгляду під час ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет застави. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був залучений до участі у справі в якості відповідача. Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 27.10.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, оскільки рішення ухвалене не в заочному, а в загальному порядку (а.с.137- 138). В ухвалі суд роз`яснив ОСОБА_1 його право на оскарження судового рішення в загальному порядку до апеляційного суду, однак останній таким правом не скористався. Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги, що він не є учасником правовідносин з АТ «Ідея Банк» не можуть бути прийняті до уваги при перегляді в апеляційному порядку ухвали, якою відмовлено у задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Згідно з частинами 1,3 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. З врахуванням наведених норм, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги додану до апеляційної скарги довідку Територіального сервісного центру МВС №8041, оскільки така не була предметом дослідження в районному суді, а доказів неможливості її подання до суду з причин, що об`єктивно не залежали від нього, апеляційному суду не надано. З`ясувавши всі обставини даної справи, суд апеляційної інстанції, зазначає, що ОСОБА_1 звертаючись з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню з тих підстав, що він не є власником автомобіля, не оскаржуючи рішення суду, яким звернуто на нього стягнення, обрав неправильний спосіб захисту. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає. Керуючись ст. ст.374 ч.1 п.1 , 375, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 22 вересня 2020 року. Головуючий Ю.Р.Мікуш Судді: Я.А.Левик Р.В.Савуляк