Постанова 4821 № 705/2886/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1571/20Головуючий по 1 інстанції Справа №705/2886/20 Категорія: на ухвалу Корман О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2020 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 ; відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»; третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович; розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2020 року про передачу до іншого суду справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітан» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в с т а н о в и в: 28 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. 15 травня 2020 року , та зареєстрований в реєстрі за № 12638, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості, що виникла по кредитному договору № Ск-1207-03121919-2008 від 19 вересня 2008 року, право вимоги за яким було відступлене Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» на підставі Договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами 23 від 04 липня 2019 року на користь ТОВ «Вердикт Капітал». Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2020 року справу передано на розгляд Шевченківському районному суду м. Києва. Ухвала суду обгрунтована тим, що позов підлягає розгляду відповідним територіальним судом міста Києва за місцем знаходження відповідача або місцем виконання виконавчого напису, тому відсутні підстави для застосування положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України, на яку посилався позивач при визначенні підсудності справи. Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2020 року і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. В апеляційній скарзі вказує, що відповідно до положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України позивач має право подати позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за місцем виконання виконавчого напису, яким відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» є місце проживання, перебування боржника або місцезнаходження його майна. Зазначає, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . З 2008 року ОСОБА_1 фактично проживає в АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Городецького Старостинського округу Паланської сільської ради Уманського району. Також у кредитному договорі СК-1207-03121919-2008 від 19 вересня 2008 року вказано, що ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_3 . Тобто скаржник вважає, що місцем виконання виконавчого напису нотаріуса у даній справі є місце проживання позивача, яке територіально відноситься до юрисдикції Уманського міськрайонного суду Черкаської області, тому відсутні підстави для передання справи на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва за місцем знаходження відповідача ТОВ «Вердикт Капітал». Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи на адресу апеляційного суду не надходив. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, щодо передачі справи на розгляд іншого суду, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. 15 травня 2020 року , та зареєстрований в реєстрі за № 12638, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості, що виникла по кредитному договору № Ск-1207-03121919-2008 від 19 вересня 2008 року, право вимоги за яким було відступлене Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» на підставі Договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами 23 від 04 липня 2019 року на користь ТОВ «Вердикт Капітал». При цьому позивач вказував, що позов ним пред`явлено до Уманського міськрайонного суду на підставі частини 12 статті 28 ЦПК України. Передаючи справу на розгляд Шевченківському районному суду м. Києва суд першої інстанції вказав, що позивачем невірно визначено підсудність справи з урахуванням положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України, тому слід передати справу вказаному суду за загальними правилами визначення підсудності за місцезнаходженням відповідача, яким є м. Київ, Кудрявський узвіз, 5Б. Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими. Так, статтею 27 ЦПК України визначено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Вказана стаття визначає загальні правила визначення підсудності справи. Однак статтею 28 ЦПК України передбачено право позивача вибрати альтернативну підсудність справи. Частиною 12 статті 28 ЦПК України визначено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання. Частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Згідно з копією паспорта ОСОБА_1 його місце проживання зареєстроване у АДРЕСА_1 , з 11 квітня 2016 року (а.с. 12-14). Відповідно до кредитного договору № СК-1207-031219/9-2008 від 19 вересня 2008 року місце постійного проживання (місце реєстрації) ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 (а.с. 20-25). У виконавчому написі приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області № 12638 від 15 травня 2020 року вказано, адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_3 , та місце проживання: АДРЕСА_4 (а.с. 26). На підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем 16 червня 2020 року відкрито виконавче провадження та вказано адреси боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_3 (а.с. 17-18). До апеляційної скарги ОСОБА_1 додано дві довідки Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області № 160/10-05 від 11 серпня 2020 року про те, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 , з 2008 року (а.с. 53-а) та № 111/18-02 від 11 серпня 2020 року про те, що ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с. 54). Вказані довідки не були подані позивачем до суду першої інстанції, однак, оскільки ухвала суду про передачу справи до іншого суду постановлена без участі ОСОБА_1 , колегія суддів приймає зазначені довідки як належний доказ місця реєстрації та фактичного проживання позивача. Отже із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що місцем реєстрації позивача (боржника у виконавчому провадженні) є АДРЕСА_1 , а місцем його фактичного проживання з 2008 року є АДРЕСА_2 . Відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого напису нотаріуса № 12638 від 15 травня 2020 року є місце проживання боржника ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 , що відноситься до територіальної юрисдикції Уманського міськрайонного суду Черкаської області, місцем його реєстрації є АДРЕСА_1 , що також відноситься до територіальної юрисдикції Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Докази проживання боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , як вказано у виконавчому написі нотаріуса, в матеріалах справи відсутні. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивач ОСОБА_1 скориставшись правом, наданим йому ч. 12 ст. 28 ЦПК України, правильно пред`явив позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню до Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Посилання суду першої інстанції на те, що оскільки виконавче провадження відкрите приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва, місцем виконання виконавчого напису є виконавчий округ міста Києва, є помилковими. Так, частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Враховуючи наведене, суд першої інстанції помилково, не застосувавши положення ч. 12 ст. 28 ЦПК України, визначив, що справа не підсудна Уманському міськрайонному суду Черкаської області відповідно до положень статті 27 ЦПК України та передав її на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва за місцем знаходженням відповідача ТОВ «Вердикт Капітал». Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника, що чинним цивільним процесуальним законодавством до повноважень апеляційного суду не входить скасування ухвали суду першої інстанції із направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також ставив питання про стягнення з ТОВ «Вердикт Капітал» на його користь понесених витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі 420,40 грн. Вказана вимога не може бути розглянута на даній стадії розгляду справи. Так, відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. Статтею 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, питання щодо розподілу судових витрат між сторонами вирішується судом під час винесення рішення у справі, яким закінчується розгляд справи. У даному ж випадку розгляд справи не закінчений, тому апеляційний суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2020 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 379, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2020 року про передачу до іншого суду справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітан» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, скасувати та направити справу до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді