Постанова 4821 № 693/534/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1433/20Головуючий по 1 інстанції Справа №693/534/20 Категорія: на ухвалу Калієвський І. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2020 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 ; відповідач: Жашківська районна централізована бібліотечна система; розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 14 липня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Жашківської районної централізованої бібліотечної системи про відшкодування коштів, коштів за завдані збитки та моральної шкоди, в с т а н о в и в: 02 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Жашківського районного суду Черкаської області суду із вказаним позовом та просив звільнити його від сплати судового збору за подання позову на підставі ч. 3 ст. 136 ЦПК України, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 22 червня 2020 року визначено підсудність вказаної справи Маньківському районному суду Черкаської області. Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 25 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для сплати позивачем судового збору за подання позовної заяви. В ухвалі суд вказав, що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки позивачем не було надано належних і допустимих доказів того, що його майновий стан не дає змоги сплатити судовий збір. 06 липня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, підпунктів 6, 7 пункту 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 14 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу. Ухвала суду обґрунтована тим, що ухвалою від 25 червня 2020 року позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від судового збору у зв`язку з його майновим станом, документів щодо сплати судового збору позивачем у визначений в ухвалі від 25 червня 2020 року строк не надано, тому суд прийшов до висновку, що позивач не виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і постановити нову ухвалу про відкриття провадження у справі для розгляду справи по суті судом першої інстанції або скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі вказує, що він надав суду докази, які доводять, що розмір судового збору, який він повинен сплатити за подання позову, перевищує 5 % його доходу за попередній рік. Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи на адресу апеляційного суду не надходив. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, щодо передачі справи на розгляд іншого суду, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Із матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 просив суд звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір в розмірі 3764,94 грн. До клопотання про звільнення від сплати судового збору він надав копію сторінки електронної декларації, в якій вказано дохід від зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 10000 грн (а.с. 8), а також інформацію про наявність у позивача кредиту та суму обов`язкового щомісячного платежу (а.с. 9). Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 25 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для сплати судового збору за подання позовної заяви (а.с. 85-86). В ухвалі суд вказав, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що майновий стан останнього не дає змоги сплатити судовий збір, у зв`язку з чим відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ст. 136 ЦПК України ат п. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». 06 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, пунктів 6, 7 пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», та надав документи на 22 аркушах, зокрема, копії податкових декларацій за 2019 рік (а.с. 107-110). Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 14 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу, у зв`язку із не усуненням останнім недоліків позовної заяви, викладених в ухвалі суду від 25 червня 2020 року, а саме сплати судового збору. При цьому суд вказав, що 06 липня 2020 року позивачем подано письмову заяву про звільнення від сплати судового збору, проте ухвалою суду від 25 червня 2020 року позивачу було відмовлено у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, у зв`язку з його майновим станом. Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у клопотанні від 02 червня 2020 року ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» і ч. 3 ст. 136 ЦПК України, у зв`язку з тим, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір. Тоді як у клопотанні від 04 липня 2020 року ОСОБА_1 просив суд звільнити його від сплати судового збору на підставі пунктів 6, 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Отже викладені у вказаних клопотаннях підстави для звільнення позивача від сплати судового збору є різними. Крім того і документи, додані позивачем як докази наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, до вказаних клопотань є також різними. Враховуючи наведене, суд першої інстанції фактично не розглянув клопотання ОСОБА_1 від 04 липня 2020 року про звільнення від судового збору та передчасно постановив ухвалу про повернення позовної заяви у зв`язку із невиконанням позивачем ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви. Отже при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 14 липня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 379, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 14 липня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Жашківської районної централізованої бібліотечної системи про відшкодування коштів, коштів за завдані збитки та моральної шкоди скасувати та направити справу до Маньківського районного суду Черкаської області для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді