Постанова 4809 № 405/7460/18

ПОСТАНОВА Іменем України 29 вересня 2020 року м. Кропивницький справа № 405/7460/18 провадження № 22-ц/4809/1062/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Черненка В.В. суддів: Дьомич Л.М., Мурашка С.І. секретар Гончар В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький без участі сторін цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.02.2020, суддя Іванова Л.А., у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву №б/н від 21.03.2009, згідно якої отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт при укладенні Договору дає свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. В свою чергу, власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, відповідно до п. 2.1.1.5.7 Договору. Відносини між Банком та Клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua), або інший інтернет/SMS ресурс, зазначений банком. Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті (www.privatbank.ua), АТ КБ «Приватбанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. При цьому, при укладенні Договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг», та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті (www.privatbank.ua), згідно з якими обслуговується відповідач. Заявою відповідача підтверджується також факт, що він повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Зазначив, що свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбаченими Договором та в межах кредитного ліміту. У порушення умов Договору відповідач зобов`язання за вказаним Договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 18.10.2018 року заборгованість за кредитним договором становить 12 953 грн. 32 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 888 грн. 11 коп., нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 3 142 грн. 64 коп., нарахованої пені в розмірі 6 067 грн. 65 коп., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та Правил в розмірі 250 грн. (фіксована частина) + 5% відсотків від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів та комісій, що становить 604 грн. 92 коп., яку просив стягнути на свою користь із відповідача. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.02.2020 року позов задоволено частково. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення відсотків, пені та штрафом, у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначено, що позивачем надана до суду копія анкети-заяви, з якої вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки, зокрема і відсоткова ставка. Зазначено, що з копії анкети-заяви вбачається, що відповідач висловив згоду про укладення договору та особистим підписом її засвідчив. Позичальник власноручно підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна,55», в якій зазначена зокрема і відсоткова ставка. Активація картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору. Крім цього, відповідач звертався до Банку з метою перевипуску карти. В іншій частині рішення суду не оскаржується. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23.06.2020 по справі відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10.08.2020 справу призначено до розгляду. До суду відповідачем не надано відзив на апеляційну скаргу. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції встановив, що 21.03.2009 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг, шляхом підписання відповідачем заяви за умовами якої останній виявив бажання оформити на своє ім`я кредитку «Універсальна» 55 днів пільгового періоду, за бажаним кредитним лімітом 2000,00 грн. Валюта: Гривня. При цьому, відповідач погодився з тим, що зазначена заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. На підтвердження факту укладення договору позивач АТ КБ «Приватбанк» надав, окрім заяви, також Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/) та довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», з якою під підпис 21.03.2009 року ознайомився клієнт ОСОБА_1 та за якою пільговий період становить до 55 днів (пільгова ставка діє при умові погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості), базова відсоткова ставка в місяць - 2,5% (нараховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році), розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості. Термін внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості пеня = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) базова відсоткова ставка за договором/ 30; пеня (2) 1% від заборгованості, але не менше ніж 30 грн. в місяць. При цьому, згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 21 березня 2009 року станом на 18.10.2018 року становила 12 953,32 грн., з якої: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2 888 грн. 11 коп., заборгованість за процентами в розмірі 3 142 грн. 64 коп., нарахована пеня в розмірі 6 067 грн. 65 коп., а також заборгованість по штрафам в розмірі 854 грн. 92 коп. При цьому, з зазначених розрахунків заборгованості (Графа 15 «Сума погашення за наданим кредитом») вбачається, що відповідач ОСОБА_1 періодично вносив кошти на погашення заборгованості за наданим кредитом. Суд першої інстанції зазначив, що витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку не містять відомостей про їх редакцію станом на 2009 рік, а також не містять підпису відповідача ОСОБА_1 про їх ознайомлення. Суд першої інстанції зазначив, що Банк не надав підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу ОСОБА_1 . Умови та Правила надання банківських послуг в Приватбанку, а надані банком Умови не містить жодного підпису відповідача та не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору 21.03.2009 року, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем АТ КБ «Приватбанк» Умови та Правила надання банківських послуг в Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної з сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім (відповідачем ОСОБА_1 ), і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17). Суд першої інстанції зазначив, що розмір відсоткової ставки, яка відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 21.03.2009 року повинна становити 2,5% в місяць та яка нараховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році) неодноразово збільшувався/зменшувався Банком в односторонньому порядку за відсутності при цьому належного повідомлення відповідача про зміну відсоткової ставки. Суд першої інстанції зазначив, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «Приватбанк» дотримав вимог щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Суд першої інстанції дійшов висновку щодо часткового задоволення позову в частині стягнення з відповідача 2 888 грн. 11 коп., яка складається з суми боргу за тілом кредиту, оскільки в матеріалах справи відсутні об`єктивні докази того, що ОСОБА_1 звертався до Банку із заявою про розірвання договору, а так само із заявою про припинення дії укладеного між сторонами 21.03.2009 року Договору, судом не встановлено також, що такі дії були вчинені і зі сторони Банку. Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Сторони в судове засідання не з`явились. Відповідач викликався в судове засідання, шляхом оголошення на офіційному веб - сайті апеляційного суду, тому вважається, що відповідач належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи. Справа розглядалась відповідно до вимог частини 2 статті 372 ЦПК України. Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. З матеріалів справи вбачається, що звертаючись в суд з позовом позивач на підтвердження позову послався на анкету-заяву №б/н, згідно якої ОСОБА_1 21.03.2009 підписав зазначену анкету та отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Позивачем зазначено, що при зміні кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3 п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де вказано, що Клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку а Клієнт дає право Банку в будь який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Позивач посилається, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Зазначено, що банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору. Зазначається, що одночасно пунктом 1.1.3.2.3. Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору. Розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання випискою по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг ,- при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми позову. Позивач зазначив, що відповідно до частини другої статті 1054, частини другої статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є правом заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Оскільки відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим станом на 18.10.2018 утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 12 953 грн. 32 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 888 грн. 11 коп., нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 3 142 грн. 64 коп., нарахованої пені в розмірі 6 067 грн. 65 коп., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та Правил в розмірі 250 грн. (фіксована частина) + 5% відсотків від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів та комісій, що становить 604 грн. 92 коп. На підтвердження позову позивач посилається, як на належні та допустимі докази: розрахунок заборгованості, копію заяви-анкети, довідку про умови кредитування «Універсальна»,копію паспортних даних відповідача, Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг». Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи знаходиться копія заяви від імені ОСОБА_1 про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та заяв на відкриття рахунку від 21.03.2009 року. Зазначена заява не містить інформації про процентну ставку за користування кредитом. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені закономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за закономнадані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. З матеріалів справи вбачається, що відсотки за користування кредитом мали б нараховуватись відповідачу у розмірі , встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку як невід`ємні частини спірного договору. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо порядку сплати процентів за користування кредитними коштами, збільшення процентної ставки в односторонньому порядку та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), комісії та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано належні та допустимі докази на підтвердження , що саме надані ним Умови є складовою кредитного договору і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи, та відповідно брав на себе саме на цих Умовах зобов`язання зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту. Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19. Посилання в апеляційній скарзі, як на належний самостійний доказ на підтвердження позову на довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів льготного періоду» в якій визначено базова відсоткова ставка за користування кредитом , розмір щомісячних платежів, строк внесення щомісячних платежів, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні є необґрунтованим, оскільки зазначена довідка має інформативний характер і є невід`ємною частиною «Умов та правилами надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифів банку», які викладені на банківському сайті з якими відповідач не був належним чином ознайомлений. З матеріалів справи вбачається, що позивач не надав докази на підтвердження коли була видана платіжна картка відповідачу і який термін дії картки. Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позову в частині заборгованості по відсотках, пені та штрафу за користування кредитом. Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем тільки в частині відмови у задоволені позову про стягнення відсотків, пені та штрафу, то суд апеляційної інстанції не дає правову оцінку рішенню суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по кредиту. Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами та суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону. Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.02.2020, залишити без змін. Повний текст постанови складено 06.10. 2020 року. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України. Головуючий: Черненко В.В. Судді: Дьомич Л.М. Мурашко С.І.