Постанова Кропивницький апеляційний суд № 398/3418/19

ПОСТАНОВА Іменем України 01 жовтня 2020 року м. Кропивницький справа № 398/3418/19 провадження № 22-ц/4809/1227/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Карпенка О. Л. за участі секретаря Тимошенко Т.О. учасники справи: особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 , позивач ОСОБА_2 , відповідачі Приютівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Кошеленко Алли Вячеславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2019 року у складі судді Коліуш Г. В. і В С Т А Н О В И В: В вересні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області та просила: -встановити факт родинних відносин, а саме, що вона є рідною тіткою ОСОБА_3 ; -визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на спадкове майно у вигляді квартири, загальною площею 47,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 та у вигляді недоотриманої пенсії, яка належала померлій, в сумі 16 477 грн. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 є племінницею позивача. Рішенням виконавчого комітету Єнакієвської міської ради від 18.12.2013 № 653 позивача призначили опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, після смерті якої відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2 . Зазначена квартира належала померлій на підставі того, що ОСОБА_3 є такою, яка прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 . До складу спадщини також входила недоотримана пенсія в розмірі 16 477 грн. На час смерті ОСОБА_3 , позивач проживала та була зареєстрована разом з померлою за адресою: АДРЕСА_3 , а також вела до смерті племінниці спільне господарство та поховала її за власні кошти. 29.07.2019 ОСОБА_2 звернулась з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме та рухоме майно після померлої ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Слов`янського міського нотаріального окрукг Таранушенко В. Н., однак, постановою нотаріуса від 22.07.2018 № 396/02-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не надано підтвердження факту родинних відносин, документів підтверджуючих право власності на квартиру та документів, що підтверджують право спадкодавця на недоотриману пенсію. З огляду на викладене та на те, що інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті племінниці позивача не має ОСОБА_2 вимушена звернутись до суду. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2019 року позов задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною тіткою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно у виді недоотриманої пенсії в сумі 16 477 гривень. Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною тіткою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та спадкоємцем третьої черги за законом, тому в частині встановлення юридичних фактів, позовна заява підлягає задоволенню, а юридичні факти встановленню з метою реалізації позивачем свої спадкових прав. Оскільки, позивач в іншій спосіб, крім звернення до суду з позовом про визнання права власності на квартиру та недоотриману пенсію, захистити своє порушене право не може, враховуючи відсутність інших спадкоємців, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов про визнання права власності за позивачем на квартиру та недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом також підлягає задоволенню. В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2019 року в частині визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , права власності на квартиру АДРЕСА_2 та права власності на спадкове майно у вигляді недоотриманої пенсії в сумі 16 477 грн та ухвалити нове, яким задовольнити позов частково. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права. Позивач, як спадкоємець третьої черги за законом, на підставі оскаржуваного рішення набула право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , однак умисно приховала факт наявності спадкоємців попередньої черги неповнолітніх ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які є рідними братом та сестрою ОСОБА_3 та прийняли спадщину у встановленому законом порядку. З огляду на викладене, судом першої інстанції було розглянуто справу без участі представника неповнолітніх спадкоємців, а рішенням вирішено питання про їх права та фактично позбавлено права на спадщину після померлої сестри по матері. Від селищного голови Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_7 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить прийняти рішення в межах чинного законодавства та на розсуд суду. В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Кошеленко А. В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , підтримала доводи апеляційної скарги. ОСОБА_2 , представники Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками. Від позивача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу без її участі та без участі її представника. Відповідно до положень ч.1 ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Оскільки позивач та відповідачі про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд визнав причини неявки неповажними та вирішив розглянути справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає. Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_8 (російською мовою), батьками якої є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Відповідно до довідки про укладення шлюбу № 868 від 24.03.2015 07 червня 1980 року ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (на російській мові) уклали шлюб, актовий запис № 1052, після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_13 (на російській мові). Згідно з витягом про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 24 березня 2015 року, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Єнакіївського міського управління юстиції у Донецькій області 18 січня 1997 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , актовий запис № 24, прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини ОСОБА_16 . Відповідно до довідки № 0000652633 від 20.11.2018 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 . Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00023385198 від 13.07.2019 Приютівською селищною радою Олександрійського району 24 лютого 2001 року, актовий запис № 6, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_17 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_18 . Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 06.02.2001, ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_17 .. Згідно рішення виконавчого комітету Єнакієвської міської ради № 653 від 18.12.2013 було встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над дитиною. Рішенням голови Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 625-р від 31.10.2013 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишилась без батьківського піклування в зв`язку з рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 07 жовтня 2013 року справа №398/7317/13-ц про позбавлення батьківських прав матері громадянки ОСОБА_19 та свідоцтва про смерть батька громадянина ОСОБА_4 серія НОМЕР_3 виданого 12.12.2011 Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області. Малолітня ОСОБА_3 з серпня 2013 року тимчасово влаштована до сім`ї рідної тітки ОСОБА_20 АДРЕСА_3 . Згідно з рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.10.2013, ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , позбавлено батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . ОСОБА_3 залишено проживати у ОСОБА_2 . Постановою приватного нотаріуса Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Таранушенко В.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.07.2019, ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_21 , оскільки ОСОБА_2 пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини, не подано документи, що підтверджують родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не подано документ, що підтверджує право власності померлої на спадкове майно. Відповідно до довідки Єнакієвського міжміського бюро технічної інвентаризації від 03.10.2008 ОСОБА_20 на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2008 належить квартира АДРЕСА_5 . З копії будинкової книги вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали в АДРЕСА_3 . Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьками якого є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 . Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_12 . Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_13 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 03.08.2018 року, актовий запис № 2323. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_8 від 18.03.1994, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_9 та членам його сім`ї ОСОБА_10 , ОСОБА_4 . Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідно до звіту про незалежну експертну оцінку вартості нерухомого майна від 18.07.2019, ринкова вартість двокімнатної квартири посімейного, спільного заселення загальною площею 47,8 кв. м за АДРЕСА_2 становить 106260 гривень. Згідно листа Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області №14581/03/34 від 28.08.2019, залишок недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_14 та на день смерті мешкала: АДРЕСА_6 , складає 16 477 грн. Відповідно до листів Олександрійської районної державної нотаріальної контори №1397/01-16 та №1395/01-16 від 02.10.2019, згідно алфавітних книг спадкових справ, спадкові справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_10 та після померлого ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_4 у вказаній нотаріальній конторі відсутні. Згідно ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. За приписами ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Для забезпечення правильного і швидкого вирішення спору суд з урахуванням конкретних її обставин повинен чітко вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та інших учасників процесу. Суду необхідно також встановити осіб, які можуть брати участь у справі як співпозивачі або співвідповідачі, треті особи. Неправильне визначення фактів, які необхідно встановити для правильного вирішення спору, приводить до того, що не всі особи, прав яких безпосередньо стосуються вирішення спору, притягуються до участі у справі, що у свою чергу приводить до ухвалення незаконних судових рішень. Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, не прийняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього кодексу. Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до статті 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Статтею 1263 ЦК України передбачено, що у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Відповідно до частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України). Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, що передбачено частиною третьою статті 1296 ЦК України. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України). За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Частинами першою, другою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову. Частиною четвертою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права. Оскільки спір виник з приводу про визнання права власності на спадкове майно, належними відповідачами у зазначених спорах є усі спадкоємці, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради. При розгляді справи про спадкування суд має встановити місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Матеріалами справи підтверджується, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 06.02.2001, ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_17 .. Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00023385198 від 13.07.2019 Приютівською селищною радою Олександрійського району 24 лютого 2001 року, актовий запис № 6, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_17 , після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_18 . Копією свідоцтва про розрівання шлюбу серії НОМЕР_9 , виданого 23 травня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по району Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_22 розірвано (а. с. 127). Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_10 , виданого 18 липня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по району Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області, ОСОБА_23 та ОСОБА_22 зареєстрували шлюб, а дружині присвоєне прізвище ОСОБА_24 (а. с. 128). Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 , виданого 25 травня 2009 року Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області, підтверджується що батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_23 та ОСОБА_1 (а. с. 120). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_12 , виданого 13 січня 2011 року Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області, підтверджується що батьками ОСОБА_25 ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_23 та ОСОБА_1 (а. с. 120). Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідними сестрою та братом померлої ОСОБА_3 , а тому є спадкоємцями другої черги після смерті останньої. З огляду на викладене, суд першої інстанції в порушення ч. 5 ст. 12 ЦПК України не вжив заходів щодо встановлення кола спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , зокрема, ОСОБА_6 та ОСОБА_26 , які відповідно до ст. 1262 ЦК України мають право на спадкування після смерті сестри, та не залучив їх до участі у справі для повного та всебічного з`ясування обставин справи, внаслідок чого розглянув позов ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування до неналежного відповідача. У зв`язку з незалученням до участі в справі всіх суб`єктів, в якості відповідачів (співвідповідачів), апеляційний суд не вправі встановлювати обставини справи, зокрема щодо взаємопов`язаних позовних вимог про встановлення факту родинних відносин та встановлення права власності на спадкове майно та давати їм правову оцінку, що не позбавляє позивача права на звернення до суду з позовом з правильно визначеним ним суб`єктним складом учасників справи відповідно до сформульованих позовних вимог, які відповідатимуть передбаченому законом способу захисту відповідного права або законного інтересу. Відповідно до п.4 ч.3 ст.376 ЦПК Українипорушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. З огляду на те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_2 до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення факту родинних відносин. Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Кошеленко Алли Вячеславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2020 року скасувати та ухвали нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення факту родинних відносин відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 05.10.2020. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді А. М. Головань О. Л. Карпенко