Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1094/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1094/20 пров. № А/857/8427/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Носа С. П., суддів - Кухтея Р. В., Обрізка І. М.; за участю секретаря судового засідання - Гром І. І.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 300/1094/20 (головуючий суддя Матуляк Я. П., м. Івано-Франківськ) за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,- ВСТАНОВИВ: 27 травня 2020 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 24234,81 грн. В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідачем не виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо забезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв`язку із чим у відповідача виник обов`язок сплатити суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 24068,75 грн. Оскільки відповідачем вказані санкції в добровільному порядку до Державного бюджету України не перераховано, вони підлягають стягненню в судовому порядку разом із нарахованою за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій сумою пені в розмірі 166,06 грн. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року, прийнятим в порядку письмового провадження, позивачу в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем - Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що згідно звіту за формою 10-ПІ № 8-004 від 20.01.2020 у відповідача у 2019 році середньооблікова чисельність працівників складала 8 осіб, а отже відповідно до вимог ч.1 ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відповідач був зобов`язаний працевлаштувати 1 інваліда. Відповідачем не виконано вищевказану норму закону, а отже він повинен сплатити штрафні санкції із розрахунку половини середньої річної заробітної плати за робоче місце відповідно до ст.20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Відповідач добровільно не сплатив вищевказані штрафні санкції. Відповідачем подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, однак не додано до нього доказів його надсилання іншим учасникам справи. Відповідно до ч.5 ст.304 КАС України до відзиву на апеляційну скаргу додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Оскільки до відзиву не додано доказів його надсилання іншим учасникам справи, суд апеляційної інстанції не бере його до уваги. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та використовує найману працю. 14.01.2020 ФОП ОСОБА_1 подав Івано-Франківському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік форми 10-ПІ, згідно якого в 2019 році штатна чисельність працівників відповідача становила 8 осіб. У графі «кількість штатних працівників з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» зазначено 1 (особа). Графа «середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність» незаповнена. Згідно з розрахунком заборгованості відповідача по сплаті адміністративного-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача за 2019 рік становила 8 осіб, з них середньооблікова чисельність інвалідів - 0 осіб. Кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу становить 1 особу. Сума адміністративно-господарських санкцій становить 24068,75 грн. Загальна сума пені 166,06 грн. 20.01.2020 Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів листом №03-02/84 повідомило фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про необхідність перерахувати до бюджету в строк до 15.04.2020 кошти в розмірі 24068,75 грн. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 направив на адресу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заяву від 31.01.2020 в якій повідомив позивача про те, що при заповненні звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік форми 10-ПІ ним допущено помилку в графі «середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу». Так, в даній графі відповідачем помилково вказано 8 осіб. Фактично за період з січня по листопад 2019 року включно кількість працевлаштованих осіб становила

7. В грудні 2019 року відповідачем працевлаштовано особу з інвалідністю. 07.02.2020 ФОП ОСОБА_1 листом за №05.1-26/141 надав відповідачу інформацію щодо порядку подачі та заповнення звіту форми 10-ПІ. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 листом від 16.03.2020 повторно повідомив Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про обставини, які вказують на помилковість застосування до нього адміністративного-господарських санкцій та нарахування пені. Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. При цьому, ч.2 ст.19 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Частиною 1 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Частиною 2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Так, відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Згідно звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік від 14.01.2020, в 2019 році штатна чисельність працівників відповідача становила 8 осіб. Однак, у заяві відповідача від 31.01.2020 вказано, що фактично у 2019 році у відповідача працювало 7 працівників і лише в грудні відповідач працевлаштував ще 3 працівників, в тому числі 1 інваліда. Вказане твердження відповідача підтверджується податковими розрахунками форми 1-ДФ та звітами про суми нарахованої заробітної плати форми Д4. Таким чином, протягом 11 місяців 2019 року у відповідача не було обов`язку по працевлаштуванню інваліда відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Крім того, слід зазначити, що в грудні 2019 роки відповідачем працевлаштовано 3 особи, серед яких 1 інвалід. Наведене підтверджується копією трудового договору №7 від 02.12.2019, наказом №19/07 від 28.11.2019, довідкою до акта огляду медико-соціальною комісією №157584. Отже, в грудні 2019 року відповідачем також не порушено вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». З наведеного апеляційний суд доходить висновку, що адміністративно-господарські санкції та пеня нараховані відповідачу безпідставно, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 300/1094/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей І. М. Обрізко Повне судове рішення складено 05.10.20