Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 823/1770/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Суддя першої інстанції: В.О. Гаврилюк ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року Справа № 823/1770/18 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В., за участю секретаря Лісник Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу приватного підприємства «Консультаційний центр АВМ» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі за позовом приватного підприємства «Консультаційний центр АВМ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Історія справи. Приватне підприємство «Консультаційний центр АВМ» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2017 №№ 0067261304, 0067271304, 0067281304 та рішення від 29.12.2017 № 0067291304. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року позовну заяву залишено без розгляду. Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції керувався пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України та виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду його справи, повторно не прибув в судове засідання (не забезпечив явку свого представника). Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що він не був повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду справи. З цих та інших підстав апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав. Нормативно-правове обґрунтування. Так, відповідно до частин першої, другої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Частинами третьою, восьмою, одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання. Відповідно до частин першої, третьої статті 205 КАС України Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки. Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для залишення судом адміністративного позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання є наявність в суду об`єктивних підстав вважати, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, однак, не з`явився в судове засідання за відсутності жодних поважних причин і вже розпочатий розгляд судової справи є неможливим за його відсутності. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 було відкрито провадження в цій справі. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі до одержання її результатів. 09.09.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов висновок експерта за результатами проведення вказаної експертизи, у зв`язку з чим судове засідання було призначено на 10.10.2019. 10.10.2019 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду поновлено провадження в цій справі та відкладено судовий розгляд на 21.10.2019. Судові повістки про розгляд цієї справи 10.10.2019 та 21.10.2019 були направлені позивачу на адресу: АДРЕСА_1 . Від позивача повернулися до суду поштові конверти за закінченням терміну зберігання. Разом з тим, у позовній заяві вказано дві поштові адреси ПП «Консультаційний центр АВМ»: юридична адреса: Черкаська обл., Уманський район, м. Умань, вул. Ломоносова, буд. 10, кв. 36 (на яку суд першої інстанції направляв позивачу повістки) та фактична адреса підприємства: Черкаська обл., Уманський район, м. Умань, вул. І. Гонти, 3 /т. 1 а.с.4/. Однак, на вказану фактичну адресу позивача повістки про судові засідання 10.10.2019 та 21.10.2019 судом першої інстанції не направлялися. Крім того, у позовній заяві ПП «Консультаційний центр АВМ» також міститься й інший засіб зв`язку з позивачем, а саме номер телефону /т.1 а.с.4/, але доказів застосування судом такого засобу зв`язку з позивачем у матеріалах справи не міститься. Висновки суду апеляційної інстанції. Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення позивача про дату, час та місце судових засідань, призначених на 10.10.2019 та 21.10.2019. Разом з тим, судова колегія звертає увагу й на те, що оскаржувана ухвала суду не містить жодних обґрунтувань щодо неможливості розгляду справи за відсутності позивача, тим більше, враховуючи те, що дана справа розглядається з 2018 року, судом вирішувалися певні клопотання саме позивача, призначалася судова експертиза, збиралися відповідні докази, іншими учасниками надавалися заперечення на позов та письмові пояснення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку у суду першої інстанції не було достатніх правових підстав для залишення без розгляду позовної заяви. При цьому, апеляційний суд зазначає, що право на доступ до правосуддя, а також на захист прав та інтересів в суді через представника є основоположними конституційними правами особи та регламентовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статтею

6. У справі «Беллет проти Франції» («Bellet v. France») Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має Існувати пропорційне співвідношення (рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року). Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду та порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 320 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, апеляційна скарга приватного підприємства «Консультаційний центр АВМ» підлягає задоволенню, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року - скасуванню, а справа направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного підприємства «Консультаційний центр АВМ» - задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Судове рішення виготовлено 06 жовтня 2020 року. Головуючий суддя Судді: