Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/7850/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2020 р.Справа № 520/7850/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. , за участю секретаря судового засідання - Олійник А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Рубан В.В., м. Харків) від 24.06.2020 року по справі № 520/7850/2020 за позовом Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ", ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальнісстю"Компанія з управління активами "Всесвіт", яке діє від свого імені як компанія з управління активами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова в особі Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради; третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації, скасування державної реєстрації права власності,- ВСТАНОВИВ: Позивачі, непідприємницьке товариство "Відкритий недержавний Пенсійний фонд "Всі", ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт", звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю м. Харкова в особі Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради, в якому просили суд визнати протиправною та скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкту до експлуатації №ХК141192840858 від 11.10.2019 року, проведену Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, щодо реконструкції будівлі ресторану (нежитлова будівля літ. "М1-1") (без зміни зовнішніх геометричних розмірів та функціонального призначення) за адресою АДРЕСА_1 , подану фізичною особою ОСОБА_2 ; - скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літера «М1-1» загальною площею 445,8 кв.м. в АДРЕСА_1 . Спірною ухвалою позивачам було відмовлено у відкритті провадження. Підставою для відмови у відкритті провадження стало те, що з фактичних обставин справи, на думку суду першої інстанції, вбачається, що спірні правовідносини виникли між позивачами та третьою особою у зв`язку з реалізацією права власності на нежитлові приміщення, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Позивачі, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачі посилаються на те, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі є безпідставними, оскільки предмет і підстава позову жодним чином не пов`язані з виконанням чи невиконанням цивільно - правових угод, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення державного реєстратора, а отже оскаржувана ухвала є такою, що підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в цій справі є скасування реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації, та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлової будівлі. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням таким суб`єктом владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно - правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачі у своїй заяві порушують перед судом питання про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлової будівлі літера «М1-1» загальною площею 445,8 кв.м. в м. Харкові по проспекту Московському, буд.

181. Правовідносини, що виникли між сторонами, не можна охарактеризувати як відносини влади і підпорядкування у розумінні КАС України, такі відносини не містять публічно-правової складової, а мають виключно приватноправовий характер. Відповідно до приписів п. 6, 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами. Отже, за суб`єктним складом сторін та сутністю спору ця справа підлягає розгляду господарським судом у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно - правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порідку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходить на розгляд відповідного суду. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 року по справі № 520/7850/2020 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 року по справі № 520/7850/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Н.С. Бартош А.М. Григоров Повний текст постанови складено 06.10.2020 року