Постанова 4850 № 360/286/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року справа №360/286/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді- доповідача Ястребової Л. В., суддів Компанієць І.Д., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року (складене в повному обсязі 03 квітня 2020 року в м. Сєвєродонецьку Луганської області) у справі № 360/286/20 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 09 серпня 2019 року № Ф-1868-55У, - УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Луганській області від 09.08.2019 року № Ф-1868-55У, якою визначено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суму боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 23785,08 грн. В обґрунтування позову зазначив, що є звільненим відповідно до п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від виконання обов`язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014 р., оскільки перебував на обліку, як платник єдиного внеску на території, де проводилася антитерористична операція. Крім того, у вимозі від 09 серпня 2019 року № Ф-1868-55У зазначено, що станом на 24 жовтня 2019 року заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску складає 23785,08 грн, тоді як сама вимога сформована 09 серпня 2019 року. Тобто, сума боргу зазначена на дату на два з половиною місяці наперед. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 09 серпня 2019 року № Ф-1868-55 У на суму 23785,08 грн., винесену у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом не враховано факт пропуску позивачем строку оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ф-1868-55У, визначеного статтею 25 Закону № 2464. Крім того, Закон № 2464 не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період АТО не виконувати їх своєчасно та в повному обсязі. Дія спеціальних норм Закону № 2464-VІ не зупинена пунктом 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення», отже їх дія розповсюджується на всіх платників єдиного внеску незалежно від місця їх перебування на обліку. Сторони в удове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне. ОСОБА_1 , зареєстрований фізичною особою-підприємцем 12 листопада 2001 року, перебуває на обліку як платник податку та платник єдиного внеску у головному управлінні ДФС у Луганській області, Старобільське управління, Новоайдарська ДПІ (Новоайдарський район). Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .(а.с. 36-37, 78-79). На підставі даних інтегрованої картки платника Головним управлінням ДФС у Луганській області згідно з абзацом першим частини четвертої статті 25 Закону № 2464 позивачу як фізичній особі-підприємцю сформовано та надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09 серпня 2019 року № Ф-1868-55, яка утворилась з 09 лютого 2018 року по 19 липня 2019 року та станом на 31 липня 2019 року складає 23785,08 грн (а.с. 76, 77, 80). Головне управління ДФС у Луганській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09 серпня 2019 року № Ф-1868-55 надіслало позивачу на податкову адресу рекомендованим листом з повідомленням, який повернуто Головному управлінню ДФС у Луганській області у зв`язку з неврученням за закінченням терміну зберігання (а.с. 80). Відповідно до вимог частини четвертої статті 25 Закону № 2464 та пункту 4 розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (далі Інструкція № 449), Головним управлінням ДПС у Луганській області на адресу Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області направлено узгоджену вимогу від 09 серпня 2019 року № Ф-1868-55 У для примусового виконання (а.с. 13). Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України) та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI). Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. За приписами підпункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Згідно з підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Частиною третьою статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Згідно з частиною першою статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. На підставі пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Пунктом 59.5 статті 59 ПК України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідно до відомостей облікової картки платника ЄСВ за позивачем станом на 21.10.2019 року обліковується недоїмка зі сплати ЄСВ у розмірі 23785,08 грн (а.с. 76 ). Спірна податкова вимога від 09 серпня 2019 року № Ф-1868-55 винесена за наявності заборгованості з єдиного внеску. За нормами пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу». Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Місто Сєвєродонецьк, на території якого розташований податковий орган, де на обліку як платник єдиного внеску перебуває позивач, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р, від 02.12.2015 № 1275-р. Отже, звільнення відповідно до п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI певної категорії платників єдиного внеску, від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст.6 цього Закону, відбувається у випадку перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція. До таких платників не можуть застосовуватись заходи впливу та стягнення за порушення закону № 2464-VI. Таким чином, у весь період, за який недоїмка була включена у спірну вимогу приписи Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення певної категорії платників ЄСВ від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 цього Закону, були чинними. Підсумовуючи все вищевикладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1868-55У від 09 серпня 2019 року зі сплати єдиного внеску у розмірі 23785,08 грн. є протиправною та підлягає скасуванню. Щодо посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не враховано пропущення позивачем строку оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки), визначеного статтею 25 Закону № 2464, суд зазначає наступне. Позивачем було подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, де зазначено, що у зв`язку з проведенням антитерористичних заходів на території Луганської області з травня 2014 року місцем його фактичного проживання/перебування є адреса: АДРЕСА_3 . Судом враховані дані обставини, те, що фактично вимогу про сплату боргу позивачем отримано 02 січня 2020 року та визнано прочини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними і поновлено строк звернення до суду з цим позовом, що відповідає ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року по справі № 360/286/20 залишити без змін. Повне судове рішення складено 06 жовтня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Ястребова Судді І.Д. Компанієць І.В. Сіваченко