Постанова Закарпатський апеляційний суд № 307/2870/19

Справа № 307/2870/19 П О С Т А Н О В А Іменем України 21 вересня 2020 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Собослой Г.Г., суддів: Готра Т.Ю., Мацунич М.В., з участю секретаря: Балаж Н.С.. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою АТ КБ «Приват Банк» на заочне рішення Тячівського районного суду від 05 грудня 2019 року у справі № 307/2870/19 (Головуючий: Чопик В.В.), - В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2019 року АТ КБ «Приват Банк» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н від 18.09.2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 14 313,20 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, на вимоги про погашення заборгованості не реагує, внаслідок чого станом на 20.08.2019 р. заборгованість за відповідачем перед банком складає 58 897,60 грн., з яких 12 454,86 грн. заборгованість по кредиту; 15 098,17 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 27 836,22 грн. заборгованість за пенею та комісією; 3508,35 грн. штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди. Посилаючись на вказані обставини АТ КБ «Приват Банк» просив задовольнити позовні вимоги. Заочним рішенням Тячівського районного суду від 05 грудня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 27 553,03 грн., з яких 12 454,86 грн. заборгованість по кредиту, 15 098,17 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом та 1 921,00 грн. сплаченого судового збору. У решті заявлених позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням суду у частині відмови у позовних вимогах АТ КБ «Приват Банк», а саме у стягненні 27 836,22 грн. заборгованості за пенею і комісією, 3 508,35 грн. штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди, банк подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення у цій частині, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у цій частині заявлених позовних вимог відсутні, так як сторони в Генеральній угоді погодили істотні умови договору, відповідач особистим підписом підтвердила, що ознайомлена і згідна з Умовами та Правилами, а також отримала повну інформацію про умови кредитування. Рішення суду у частині стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 27 553,03 грн., з яких: 12 454,86 грн. заборгованість по кредиту, 15 098,17 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом сторони не оскаржили і відповідно до ст. 273 ЦПК Українирішення у цій частині набрало законної сили. Заслухавши пояснення представника АТ КБ «Приват Банк» Дурдинець Р.Ю., яка підтримала вимоги, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав. ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася через веб-сайт Закарпатського апеляційного суду і відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України дана обставина не перешкоджає розгляду справи у її відсутності. Встановлено, що 18 вересня 2012 року між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 14 312,20 грн. шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. До кредитного договору банк надав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на їх сайті. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У відповідності до ч. 1 ст. 634 ЦК України договіром приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил наданих послуг у Приват Банку, яку підписав відповідач, процентна ставка не зазначена і у даній заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Позивач не надав доказів на підтвердження, що саме Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг «ПриватБанку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. При цьому, також не можливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приват Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Таким чином, без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, так як достовірно не підтверджують вказаних обставин. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. Разом з тим відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт, яка підписана відповідачем, сторони передбачили, що з моменту виникнення порушення заборгованості по кредиту позичальник сплачує банку штраф у розмірі 4 508,35 грн.(п. 2.2 Генеральної угоди) і згідно до ст. ст. 549, 551 ЦК України підлягає стягненню штраф у розмірі 3 508,35 грн., що становить суму у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов`язання. За таких обставин, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 3 508,35 грн. підлягає скасуванню і з ухваленням нового рішення у цій частині відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, яким позовні вимоги позивача у цій частині слід задовольнити, а у решті рішення суду слід залишити без змін із вищезазначених підстав. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 551, 1049 ЦК України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу АТ КБ «Приват Банк» задовольнити частково.. Заочне рішення Тячівського районного суду від 05 грудня 2019 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 3 508,35 грн. скасувати. Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» 3 508,35 грн. штрафу. У решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного текста судового рішення Повний текст постанови складено 01 жовтня 2020 року. Головуючий: (підпис) Судді: (підписи) Згідно з оригіналом: Суддя Закарпатського апеляційного суду Г.Г. Собослой