Ухвала Велика Палата ВС № 640/16277/19

У Х В А Л А 30 вересня 2020 року м. Київ Справа № 640/16277/19 Провадження № 11-299апп20 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Анцупової Т. О., суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г., перевіривши наявність підстав для прийняття Великою Палатою Верховного Суду справи № 640/16277/19 за позовом ОСОБА_1 до начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецького Олега Павловича, Державного бюро розслідувань про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Державного бюро розслідувань на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року, УСТАНОВИЛА: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецького О. П. , Державного бюро розслідувань, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецького О. П. по ненаданню інформації, запитуваної адвокатським запитом від 23 липня 2019 року № 19-196-0812; - зобов`язати Державне бюро розслідувань в строк не пізніше 10 днів з дня набрання рішення суду в цій справі законної сили надати ОСОБА_1 інформацію, зазначену в адвокатському запиті від 23 липня 2019 року № 19-196-0812, а саме: повні відповіді на кожне поставлене у адвокатському запиті від 23 липня 2019 року № 19-196-0812 питання. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, що він, як адвокат, у зв`язку з наданням юридичної допомоги звернувся з адвокатським запитом до Державного бюро розслідувань, в якому просив надати інформацію, однак відповідач надав не повну відповідь, чим порушив право останнього на отримання доступу до інформації, що є підставою для звернення до суду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року позивачу відмовлено у відкритті провадження. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту. Суд першої інстанції виходив з того, що відносини, які склалися між позивачем та Державним бюро розслідувань щодо зобов`язання останнього надати інформацію на адвокатський запит, не є публічно-правовими у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16 січня 2019 року в справі № 686/23317/13-а, а також роз`яснив позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до цивільної юрисдикції. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року та передано справу на розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи зазначену ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18 та дійшов висновку про те, що розглядаючи запит ОСОБА_1 про надання інформації, Державне бюро розслідувань виступає представником влади, здійснює свої визначені законом повноваження і в порядку їх реалізації вирішує питання, що впливають на права та обов`язки суб`єкта звернення. Отже, пов`язані з розглядом зазначеного запиту дії або бездіяльність Державного бюро розслідувань випливають із здійснення публічно-владної управлінської функції. Водночас чинним законодавством не встановлено винятків, які б давали підстави для протилежного висновку щодо правової природи зазначених дій або бездіяльності, а тому такі спори є публічно-правовими, а заявлені позовні вимоги належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державне бюро розслідувань подало касаційну скаргу, в якій просило постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року скасувати, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що при ухваленні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 06 лютого 2020 року у справі № 640/16398/19, від 26 червня 2020 року у справі № 640/16308/19, та неправильно застосував статтю 19 КАС України,частину першу статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», норми Закону України «Про доступ до публічної інформації». Скаржник вважає, що запитувана інформація у справі № 640/16277/19 стосувалася кримінального провадження № 62019000000000683 та не могла бути повідомлена на адвокатський запит. На думку скаржника, апеляційним судом не враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18, у пунктах 61-63 якої зазначено, що інша частина запитуваної інформації, яку просив надати позивач, є наслідком проведення досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні та містить таємницю досудового розслідування, отримати яку позивач як адвокат може виключно в порядку визначеному Кримінально процесуальним кодексом України. Водночас у відзиві на касаційну скаргу позивач зазначав, що він не запитував інформацію, отриману в межах конкретного кримінального провадження, не намагався ознайомитися з нею. Мета адвокатського запиту, за доводами позивача, інша - з`ясувати яким чином, за допомогою яких суб`єктів і чи процесуальним шляхом дані досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні були передана стороннім особам (не учасникам кримінального провадження). Ухвалою від 30 липня 2020 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 17 вересня 2020 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України. Так, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду мотивувала своє рішення тим, що: - Державне бюро розслідувань наполягало на розгляді цієї справи в порядку кримінального судочинства у відзиві на апеляційну скаргу та в касаційній скарзі; - суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення, послалися на відмінні правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 16 січня 2019 року в справі № 686/23317/13 та від 08 квітня 2020 року в справі № 826/7244/18; - Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїх постановах висновку щодо питання предметної юрисдикції спору щодо ненадання відповіді на адвокатський запит, в якому запитувалася інформація про непроцесуальне поширення посадовими особами органів досудового розслідування даних досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні. Перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи» (далі - Закон № 142-ІХ). Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України (у редакції Закону № 142-ІХ) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. У справі № 640/16277/19, яку передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скаржник у касаційній скарзі не обґрунтував порушення апеляційним судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах. Так, у касаційній скарзі скаржник посилається на судові рішення Великої Палати Верховного Суду як адміністративного суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. До того ж, Велика Палата Верховного Суду вже викладала правову позицію з питань юрисдикції спорів щодо ненадання розпорядником інформації відповіді на адвокатський запит. У постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що розгляд скарг на дії чи бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неналежного розгляду адвокатського запиту про надання інформації, яка не є наслідком проведення досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні, віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Велика Палата Верховного Суду у зазначеній справі підкреслила, що пов`язані з розглядом відповідного адвокатського запиту дії або бездіяльність Генеральної прокуратури України випливають із здійснення публічно-владної управлінської функції. При цьому чинним законодавством не встановлено винятків, які б давали підстави для протилежного висновку щодо правової природи зазначених дій або бездіяльності, а тому спори за скаргами на них є публічно-правовими. У справі № 640/16277/19 усі питання адвокатського запиту стосувались виключно наявності інформації щодо встановлення обставин позапроцесуального передання даних досудового розслідування третім особам, та наявності права у таких осіб їх розголошувати. Тобто, запитувана інформація не належить до відомостей досудового розслідування будь-якого кримінального провадження та не охоплюється поняттям таємниці досудового розслідування. З урахуванням того, що запитувана адвокатським запитом інформація належить до публічної інформації, а Державне бюро розслідувань, як суб`єкт владних повноважень, згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» є розпорядником запитуваної інформації, позовні вимоги у справі № 640/16277/19 підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Крім того, Суд зауважує, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а, оскільки зазначена справа стосується принципово інших обставин та правовідносин. Так, у справі № 686/23317/13-а адвокатський запит був спрямований на те, щоб орган місцевого самоврядування надав відповіді щодо стану виконання судових рішень, якими позивачу передано у приватну власність земельну ділянку. Тобто, запитувана інформація стосувалась сфери приватно-правових відносин. Отже, передбачені частиною шостою статті 346 КАС України підстави для передачі справи № 640/16277/19 на розгляд Великою Палатою Верховного Суду відсутні. Згідно із частиною шостою статті 347 КАС України (у редакції Закону № 142-ІХ) якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати. З огляду на зазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про повернення справи № 640/16277/19 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії. Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 347, 355, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду УХВАЛИЛА:

1. Справу № 640/16277/19 за позовом ОСОБА_1 до начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецького Олега Павловича, Державного бюро розслідувань про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - повернути до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

2. Копію цієї ухвали надіслати скаржнику та іншим учасникам справи до відома. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Т. О. Анцупова Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Ю. Л. Власов В. В. Пророк М. І. Гриців Л. І. Рогач Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік О. С. Золотніков О. С. Ткачук О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич В. С. Князєв О. Г. Яновська