Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/4373/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/4373/20 пров. № А/857/8799/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Іщук Л.П., Затолочного В.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Київській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» про застосування заходів реагування, суддя у І інстанції Мачульський В.В., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складення повного тексту рішення 19 травня 2020 року, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року Головне управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Київській області(далі ГУ ДСНС) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило застосувати заходи реагування у виді повного зупинення експлуатації (роботи) автозаправочної станції (далі АЗС) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» (далі ТОВ) за адресою Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 4-Б шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до усунення порушень, зазначених у акті від 31 січня 2020 року №

24. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі № 140/4373/20, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову було відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ТОВ після проведення планової перевірки позивачем усунуто більшість порушень із тих, що зафіксовані в акті перевірки, та враховуючи, що деякі порушення спростовані поданими відповідачем письмовими доказами, а ті порушення, які залишились не усунутими підприємством, не створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, відсутні підстави для застосування заходів реагування до ТОВ у виді повного зупинення експлуатації АЗС. У апеляційній скарзі ГУ ДСНС просило скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені у акті перевірки, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі. Окрім того, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позаплановою перевіркою все ж зафіксовано наявність лише трьох порушень, проте вони пов`язані із необхідністю зупинення експлуатації вказаного об`єкта, оскільки несуть пряму загрозу життю та здоров`ю людей. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого. Як встановлено судом першої інстанції, ГУ ДСНС було проведено планову перевірку ТОВ щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на об`єкті АЗС, що розташована за адресою Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 4-Б. Результати перевірки оформлено актом від 31 січня 2020 року №24, у якому зазначено про встановлення порушень відповідачем вимог Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі Правила пожежної безпеки), а саме: - до роботи на автозаправних станціях допускаються особи, які не пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і мають про це відповідне посвідчення; - керівник об`єкта своїм розпорядчим документом не визначив спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів; - навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснено; - до роботи допускаються працівники які не пройшли навчання, інструктажі і перевірку знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки; - працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено в достатній кількості; - на фасадах будівель біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлений покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивного покриття) з нанесеними на нього літерного індексу «ПГ» та інформацію про мережу; - на шляхах евакуації з торгового залу АЗС встановлені розсувні двері; - протипожежні відстані від споруд АЗС до закладу громадського харчування та відкритої стоянки автомобілів не відповідають вимогам нормативних документів пункт 15.2.8, таблиця 15.5, ДБН Б 2.2 12:2019); - АЗК не оснащений жорсткою буксирною штангою довжиною не менше 3 м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (відповідно пункту 11, розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів»); - Приміщення АЗК не обладнані автоматичною системою пожежогасіння (відповідно пункт 5.1, Додаток А. Таблиця А.1 пункт 12.6 ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»); - АЗК не забезпечена розрахунковою кількістю піноутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (відповідно пункту 31, розділу V11 НАПБ В.01.058- 2008/112 «Правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів»); - аварійно-рятувальне обслуговування не забезпечено; - на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення не створено (а.с.13-22). При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає КЦЗ. За приписами пункту 21 частини 1 статті 20 КЦЗ до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Відповідно до статті 66 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Статтею 67 КЦЗ передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Згідно із частиною 2 статті 68 КЦЗ у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Аналогічні приписи містяться у частині7статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(далі Закон № 877-V), за змістом якої, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Наведені положення законодавства кореспондують з пунктом 12 частини 1 статті 67 КЦЗ, згідно з яким до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Пунктами 1, 4,10 частини 1 статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання. Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом стало виявлення ГУ ДСНС під час планової перевірки ТОВ (акт від 31 січня 2020 року №24)13 порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, які на думку позивача створюють загрозу для життю та/або здоров`ю людей. При цьому на час апеляційного розгляду справи позивачем заявлено про неусунення відповідачем трьох порушень, зафіксованих у акті перевірки від 31 січня 2020 року, а саме: - протипожежні відстані від споруд АЗС до закладу громадського харчування та відкритої стоянки автомобілів не відповідають вимогам нормативних документів (пункт 15.2.8, таблиця 15.5, ДБН Б 2.2-12:2019) - приміщення АЗК не обладнані автоматичною системою пожежогасіння (відповідно пункт 5.1, Додаток А. Таблиця А.1 пункт 12.6 ДБН В. 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту») - на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення не створено. Надаючи оцінку правомірності вимог ГУ ДСНС з урахуванням порушень, що залишилися неусунутими ТОВ, апеляційний суд зазначає таке. Відповідно до акту перевірки від 31 січня 2020 року протипожежні відстані від споруд АЗС до закладу громадського харчування та відкритої стоянки автомобілів не відповідають вимогам нормативних документів (пункт 15.2.8, таблиця 15.5, ДБН Б 2.2-12:2019). При цьому, як зазначає позивач у наданих апеляційному суду поясненнях, відповідно до Таблиці 15.7 ДБН Б 2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» мінімальна відстань від АГНКС до громадських будівель за наявності СВГ (скрапленого вуглеводного газу) 60 м2, за наявності СПГ (скрапленого природного газу) 30 м2. Разом з тим, ГУ ДСНС не надано суду доказів, що АЗС у м. Вишгороді по вул. Набережній, 4-Б обладнано АГНКС (автомобільною газонаповнювальною компресорною станцією), а відповідач заперечує такий факт. Окрім того, як зазначено у акті перевірки, приміщення АЗК не обладнані автоматичною системою пожежогасіння (відповідно пункт 5.1, Додаток А. Таблиця А.1 пункт 12.6 ДБН В. 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»). При цьому, відповідно до Таблиці А.1 пункт 12.6 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» поширюється на: приміщення категорії «В» площею понад 20 м2; складські приміщення не залежно від площі де розміщуються ЛЗР та ГР; приміщення постів технічного обслуговування площею понад 100 м2, та приміщення БП АЗС, АГЗС об`ємом 500 m3 та більше, в яких розміщується обладнання з перекачування скрапленого вуглеводневого газу, що входить до складу технологічної системи АЗС. Однак, як зазначив суд першої інстанції, АЗК відповідача за адресою Київська область, місто Вишгород, вулиця Набережна, 4-Б не відноситься до таких об`єктів і доказів протилежного позивачем апеляційному суду також не надано. Щодо виявленого позивачем порушення, що проявилося у необладнанні АЗС системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системи оповіщення, апеляційний суд зазначає таке. Частиною 1 статті 53 КЦЗ визначено, що на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення. Встановлення, вимоги до проектування та монтування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення визначено ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення». Водночас,норма статті 53 КЦЗ зобов`язує встановлювати автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення тільки на об`єктах підвищеної небезпеки. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 50 КЦЗ джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки. Статтею 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» встановлено, що суб`єкт господарської діяльності - юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки; об`єкт підвищеної небезпеки об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 5.2.22 ДБН В.2.5-76:2014 у разі відсутності підтвердження з боку ПЦС (пульт централізованого спостереження) факту отримання тривожного сповіщення СРВНСО (автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення) повинна здійснювати автоматичне телефонне з`єднання з оперативно-диспетчерською службою відповідного аварійно-рятувального підрозділу, на який відповідно до плану локалізації і ліквідації аварії покладено оперативне реагування на НС, з подальшою передачею тривожного мовного повідомлення, що містить ідентифікатор електронної картки аварії. Тобто, за відсутності ПЦС (пульт централізованого спостереження) існує можливість тривожного сповіщення за допомогою телефонного з`єднання. Оцінюючи висновки суду першої інстанції у цій частині апеляційний суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, дійсно не були затвердженні правила з вимогами до автоматизованих систем. Проте,вимоги до автоматизованих систем установлені ДБН В.2.5-76:2014, які погоджені, зокрема, Міністерством внутрішніх справ (центральний орган, який забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту) та Державною службою України з надзвичайних ситуацій (центральний орган, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Таким чином, у силу положень статті 53 КЦЗ при проектуванні та монтуванні автоматизованих систем на об`єктах підвищеної небезпеки АЗК ТОВ мають застосовуватися вимоги ДБН В.2.5-76:2014. При цьому законодавчо визначений обов`язок відповідача встановити автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення не залежить від наявності у позивача можливості забезпечувати прийом сигналу ПЦС від СРВНСО для реагування в разі загрози чи виникнення надзвичайної ситуації. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 826/1024/18, від 19 листопада 2019 року у справі №580/31/19, від 20 травня 2020 року у справі № 580/32/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 580/228/19 та в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору. Підсумовуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що АЗС відповідача за адресою Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 4-Б, як об`єкт підвищеної небезпеки, за законом вважається джерелом небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, тобто таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру. Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Відтак, апеляційний суд вважає, що встановлені обставини свідчать про наявність передбачених законом підстав для застосування до АЗК ТОВ за адресою Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 4-Бзаходів реагування у виді повного зупинення експлуатації приміщень АЗК шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до усунення порушень, зазначених у акті від 31 січня 2020 року №24. Відповідно до приписів частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На переконання апеляційного суду, під час вирішення цього публічно-правового спору суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, тому оскаржуване судове рішення слід скасувати та позовні вимоги задовольнити. На підставі приписів частини2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відшкодування судових витрат учасниками справи. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Головного управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Київській області задовольнити. Скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі № 140/4373/20 та позовні вимоги Головного управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Київській області задовольнити. Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 42663493) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у виді повного зупинення експлуатації приміщень АЗК за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 4-Б шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до усунення порушень, зазначених у акті від 31 січня 2020 року №

24. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук В. С. Затолочний Дата