Постанова Львівський апеляційний суд № 450/326/20

Справа № 450/326/20 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І. Провадження № 33/811/389/20 Доповідач: Галапац І.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 вересня 2020 року Львівськийапеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 лютого 2020 року, встановив: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП та у відповідності до вимог ст. 36 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Також постановлено стягнути із ОСОБА_1 420,40 грн. судового збору. Згідно постанови судді, 30 листопада 2019 року о 19 год. 40 хв. на автодорозі Львів-Шегині 10 км + 850 м, с. Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Шкода Супер Б номерний знак НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, перед початком зміни напрямку руху, виконанням повороту ліворуч, не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки або перешкоди іншим учасникам руху, не дав дорогу транспортному засобу Хонда Туксон номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого, відбулось зіткнення між даними транспортними засобами. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали технічні пошкодження, а водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. ОСОБА_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди із автомобілем Хонда Туксон номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, а саме від здачі крові та сечі для визначення вмісту етанолу, чим порушив п.1.5, 2.3б, д, 2.5, 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що судом не досліджено всіх обставин та об`єктивних доказів у справі. Зазначає, що правомірність складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, не встановлена належним чином та не зафіксовано факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, а сам огляд є недійним, оскільки проведений із грубим порушенням вимог закону. Вважає, що за відсутності інших доказів винуватості, у його діях відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Звертає увагу на те, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки постанова судді 13 лютого 2020 року була прийнята у його відсутності, а її копію він отримав 24 лютого 2020 року. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 лютого 2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, скасувати таку та закрити провадження у справі. Так, справа призначалась до розгляду в апеляційному суді на 13 травня, 03 червня, 17 червня, 08 липня, 14 серпня та 25 вересня 2020 року, однак правопорушник ОСОБА_1 жодного разу в судові засідання не з`явився, однак подавав численні клопотання про відкладення апеляційного розгляду. Разом з тим, на думку апеляційного суду, особи, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження. Крім цього, у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. З огляду на те, що ОСОБА_1 обізнаний про складання щодо нього протоколу про порушення митних правил та перегляд постанови судом апеляційної інстанції, не вживав заходів для явки до суду, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП. Така процесуальна поведінка правопорушника ОСОБА_1 розцінюється апеляційним судом як зловживання передбаченими законодавством правами і перешкоджає суду розглянути справу у межах розумних строків. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає,що ОСОБА_1 слід поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, та приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, правопорушник ОСОБА_3 не оспорює постанову судді щодо обставин вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а незгідний з такою в частині визнання його винуватим за ч.1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, апеляційний суд перевіряє судове рішення в межах апеляційної скарги. Згідно практики Європейського суду з прав людини будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп`яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858. Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у постанові, обґрунтований наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким дана об`єктивна оцінка. При цьому, апеляційним судом враховується також і те, що правопорушник ОСОБА_3 , дії працівників поліції щодо складення відносно нього протоколу про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП не оскаржував. Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги правопорушника ОСОБА_4 непереконливими і такими, що не впливають на законність прийнятого по суті рішення. ОСОБА_5 судом першої інстанції стягнення, відповідає вимогам ст.ст. 23, 36 КУпАП. Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є законною і підстав для її скасування та закриття провадження в справі не вбачає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, постановив: поновити правопорушнику ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження постанови судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 лютого 2020 року. Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області відносно останнього без зміни. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Галапац І.І.