Ухвала КАС ВС № 520/10657/19

УХВАЛА 01 жовтня 2020 року м. Київ справа № 520/10657/19 адміністративне провадження № К/9901/19773/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу адвоката Святця Олександра Миколайовича, який дії в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у справі № 520/10657/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, де, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 16 вересня 2019 року № 922 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області», а саме застосування дисциплінарного стягнення до заступника начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 17 вересня 2019 року № 331о/с про звільнення заступника начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Слідчого управління Головного Управління Національної Поліції в Харківській області ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Слідчого управління Головного Управління Національної Поліції в Харківській області з 18 вересня 2019 року; стягнути з Головного Управління Національної Поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 вересня 2019 року до 10 жовтня 2019 року у сумі 11277,80 грн; стягнути з Головного Управління Національної Поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 вересня 2019 року до дати поновлення на роботі з урахуванням середньоденного заробітну перед звільненням, який склав 663,40 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року, відмовлено повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій адвокат Святець Олександр Миколайович, який дії в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із указаною касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржником отримано ухвалу Верховного Суду від 28 серпня 2020 року - 04 вересня 2020 року. 14 вересня 2020 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла заява про усунення недоліків шляхом, визначеним зазначеною ухвалою Верховного Суду. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши додані до касаційної скарги матеріали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для повернення цієї касаційної скарги виходячи з наступного. Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника. Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI). Пунктом 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами. Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI). На підтвердження повноважень представника ОСОБА_1 на представництво у суді касаційної інстанції до матеріалів скарги адвокатом Святцем Олександром Миколайовичем додано копію ордеру серії ПТ № 121839 від 07 жовтня 2019 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 24 січня 2019 року, де зазначено, що ОСОБА_2 надає правову допомогу «у органах Національної поліції України, Харківському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному адміністративному суді». Водночас в ордері не зазначено, що адвокат надає правову допомогу у Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги скаржнику у Верховному Суді. При цьому, до уточненої касаційної скарги адвокатом Святцем Олександром Миколайовичем, який дії в інтересах ОСОБА_1 ордеру не додано. Звернення до суду, у тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII)) з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону №1402-VIII) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18. З огляду на викладене, касаційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. За такого правового регулювання та обставин справи касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню. Керуючись статтями 55, 59, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу адвоката адвоката Святця Олександра Миколайовича, який дії в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у справі № 520/10657/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Судді Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов