Постанова Харківський апеляційний суд № 643/556/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 23 вересня 2020 року м. Харків Справа № 643/556/20 Провадження № 22-ц/818/2019/20 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого Пилипчук Н.П., суддів Тичкової О.Ю., Кругової С.С., за участю секретаря Прокопчук І.В. учасники справи: позивач : ОСОБА_1 відповідачі: Акціонерне товаристве «Альфа-Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, Відділ державної реєстрації Красноградської районної державної Адміністрації Харківської області, третя особа: Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича, Відділу державної реєстрації Красноградської районної державної Адміністрації Харківської області, третя особа Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, з апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк», в особі Голосної Аліни Володимирівни, на ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 17 січня 2020 року, постановлену у складі судді Крівцова Д.А., в залі суду в місті Харкові, В С Т А Н О В И В : У січні 2020 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича, Відділу державної реєстрації Красноградської районної державної Адміністрації Харківської області, третя особа Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, в якому просить: визнати протиправними дії державного реєстратора Красноградської РДА та скасувати рішення державного реєстратора Красноградської РДА Харківської області від 02.12.2019 року № 49967205 про державну реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_1 . Разом із вказаним позовом до суду надійшла заява позивачки про забезпечення позову, в якій остання просить заборонити відчуження спірної квартири. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову посилалась на те, що 02.12.2019 року державним реєстраторам відділу державної реєстрації Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л. В. було прийнято рішення № 49967205 про реєстрацію права власності на вказану квартиру на ім`я АТ «Альфа-банк». Підставою перереєстрації права власності став «Договір про порядок дій щодо внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно» № 1319 від 10.10.2019 року, виданий приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П. Зазначене вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.01.2020 року № 195693957. Жодного повідомлення анулювання реєстрації спірної квартири на ім`я позивача, про перереєстрацію права власності на ім`я банку ні від приватного нотаріуса, ні від державного реєстратора, ні від АТ «Альфа-банк» на адресу позивачки ОСОБА_1 не надходило, суб`єктом оціночної діяльності оцінка спірної квартири на момент перереєстрації не здійснювалась, що є обов`язковою умовою для реєстрації (перереєстрації) права власності. Крім того, ніякого договору про порядок дій щодо внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1319 від 10.10.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., позивачем не підписувалось та не укладалось. Таким чином, у відповідача АТ «Альфа-банк» є об`єктивна та безперешкодна можливість подальшої реалізації спірної квартири третім особам, що стане наслідком втрати позивачами права користування квартирою, а в подальшому і виселення з цього житла. Виходячи з викладеного, позивач вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти заборону на відчуження спірної квартири, що є єдиним житлом позивачів. Оскільки існує реальна загроза вибуття зазначеної квартири з права власності та права користування позивачів по справі, що в подальшому ускладнить або унеможливить виконання рішення суду, позивач вважає обґрунтованим та необхідним забезпечити позов шляхом заборони відчуження спірної квартири, щодо якої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.12.2020 року проведено державну реєстрацію права власності за АТ «Альфа-банк». Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 17 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Заборонено відчуження квартири АДРЕСА_1 .. В апеляційній скарзі представник АТ «Альфа-Банк» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм процесуального права. Вказує, що ОСОБА_1 не додано жодного документа, який би підтверджував існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Зазначає, що саме лише посилання позивача в заяві на потенційну можливість АТ «Альфа-Банк» на підставі оспорюваного пункту 4.5 іпотечного договору скористатися правом на звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку не є достатньою підставою для задоволення заяви позивача про вжиття заходів щодо заборони АТ «Альфа-Банк» звертати стягнення на предмет іпотеки. Звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову не з`ясував обставини, які мають значення по справі, застосував заходи забезпечення позову, які не можна визнати співмірними заявленим позовним вимогам, не зазначив жодних мотивів про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, не врахував інтересів співвідповідача. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга АТ «Альфа-Банк» не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України). Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що можливе відчуження банком спірної квартири у власності інших осіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"зазначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо визнання протиправними дій державного реєстратора Красноградської РДА та скасування рішення державного реєстратора Красноградської РДА Харківської області від 02.12.2019 року № 49967205 про державну реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк». Відповідно до положень ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України). У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»судам роз`яснено, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Згідно з п. 4 вказаної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК Українизаява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову та конкретного заходу. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини, з яких вона просить суд вжити такі заходи. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі гроші, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. Між тим, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод"Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, станом на 27.11.2019 року АТ «Альфа-Банк» є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору про порядок дій щодо внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1319 від 10.09.2019 року виданий приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П. Як на підставу вимог заяви про забезпечення позову, позивач посилався на те, що державним реєстраторам відділу державної реєстрації Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л. В. було прийнято рішення № 49967205 про реєстрацію права власності на квартиру, яка належала позивачу на ім`я АТ «Альфа-банк». Вважає, що у відповідача АТ «Альфа-банк» є об`єктивна та безперешкодна можливість подальшої реалізації спірної квартири третім особам, що стане наслідком втрати позивачами права користування квартирою, а в подальшому і виселення з цього житла. Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, між сторонами дійсно виник спір з приводу правомірності реєстрації права власності на спірну квартиру за АТ «Альфа-Банк», та, відповідно, правомірності вибуття квартири з власності ОСОБА_1 . Відчуження спірного нерухомого майна призведе до втрати ефективності обраного позивачем способу захисту, утруднить виконання рішення суду, тому колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону. Відповідно до ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК Українисуд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк», в особі ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 17 січня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді С.С. Кругова О.Ю. Тичкова