Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 725/6567/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/6567/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Асташев С.А. Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 01 жовтня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Поліцейського взводу №4 роти №1 УПП в Чернівецькій області інспектора старшого лейтенанта поліції Бобика Дмитра Анатолійовича на рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 27 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського взводу №4 роти №1 УПП в Чернівецькій області інспектора старшого лейтенанта поліції Бобика Дмитра Анатолійовича про скасування постанови серії ЕАК №1738410 від 12.11.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Садгірського районного суду міста Чернівці з позовом до Поліцейського взводу №4 роти №1 УПП в Чернівецькій області інспектора старшого лейтенанта поліції Бобика Дмитра Анатолійовича про скасування постанови серії ЕАК №1738410 від 12.11.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Рішенням Садгірського районного суду міста Чернівці від 27 лютого 2020 року позов задоволено частково. Скасовано постанову серії ЕАК № 1738410 від 12.11.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про накладення на ОСОБА_1 стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрито. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Чернівецькій області 500 грн. на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу адвоката. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема апелянт, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем надано достатньо доказів недотримання позивачем вимог ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, апелянт наголошує на тому, що судом першої інстанції не в повній мірі надана оцінка обставинам справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що заступником командира взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій старшим лейтенантом поліції Бобик Д.А. 12.11.2019 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №1738410, згідно якої прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. У постанові зазначено, що 12.11.2019 року о 14 год. 20 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВМW 530D з д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Чернівці, по вул. Калинівська, 3, не увімкнув покажчик повороту, при перевірці документів не пред`явив поліс обов`язкового страхування та свідоцтва про реєстрацію, чим порушив п. 2.1 «ґ» ПДР України. Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що за відсутності належних доказів вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху, постанова про накладення адміністративного стягнення є такою, що винесена без достатніх підстав, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Також суд зауважив, що відеозапис, наданий відповідачем, не містить безпосереднього вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , зокрема не подання сигналу світлового покажчика повороту відповідного напрямку та не пред`явлення документів, зазначених в п.2.1. ПДР України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9). Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена відповідними частинами ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. За змістом ст.31 Закону України "Про національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Перелік підстав для зупинки транспортного засобу передбачений ч. 1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію". Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення. У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу. Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Крім того, даною постановою зазначено - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджеється під час апеляційного розгляду, відеозапис, наданий відповідачем, не містить безпосереднього вчинення адміністративного правопорушення позивачем, зокрема не подання сигналу світлового покажчика повороту відповідного напрямку та не пред`явлення документів, зазначених в п.2.1. ПДР України. Крім того, наданий відповідачем відеозапис відображає лише деякі обов`язкові елементи розгляду справи, які не утворюють цілісної процедури по розгляду справи про адміністративне правопорушення, що суперечить п.3.3, п.3.5 Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, в яких закріплено імперативний припис безперервності здійснення відеозйомки на нагрудну відеокамеру (відеореєстратор) після її активації протягом всього часу спілкування. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності належних доказів вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху, постанова про накладення адміністративного стягнення є такою, що винесена без достатніх підстав, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про ненадання відповідачем належних та допустиним доказів вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає. Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Поліцейського взводу №4 роти №1 УПП в Чернівецькій області інспектора старшого лейтенанта поліції Бобика Дмитра Анатолійовича залишити без задоволення, а рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 27 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.