Постанова 4852 № 160/2872/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/2872/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., секретар судового засідання Лащенко Р.В., за участю представника позивача Молочок А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 року в адміністративній справі №160/2872/20 (суддя у 1 інстанції Маковська О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» звернулося з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 05.12.2019 №UA110030/2019/800305/1. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені розбіжності є безпідставними. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 05.12.2019р. №UA110030/2019/800305/1. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального права, невідповідність висновків обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволені позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що для здійснення митного оформлення імпортованого товару позивачем було надано документи, які містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Додатково поданими документами не було усунуто зазначені невідповідності, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за заявленою декларантом ціною. В відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені апеляційної скарги. Представника відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 29.08.2019р. між позивачем та компанією Zhejiang Wenxin Mechanical & Electrical CO.,Ltd укладено зовнішньоекономічний контракт №WNX-1-2019, на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту. Згідно з пунктом 3.1. Контракту поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються у Специфікації (Додатку) до цього контракту. Партія товару поставлялась на умовах FОВ - Ningbo (КНР) згідно правил ІНКОТЕРМС 2010. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2, 3 ст.53 Митного кодексу України, а саме: декларацію митної вартості, зовнішньоекономічний контракт від 29.08.2019р., додаток (специфікація) до нього від 26.09.2019р. № 3; рахунок - фактура (інвойс) від 03.10.2019р.; пакувальний лист від 03.10.2019р., технічний опис товару від 03.10.2019р.; прайс-лист від 13.09.2019р. та комерційну пропозицію від 20.09.2019р. Позивачем 04.12.2019р. до Дніпровської митниці Держмитслужби задекларована партія товару (бензинові генератори та бензинові двигуни Кентавр), поставлена відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту, додатку (специфікації) до нього від 26.09.2019р. №3, інвойсу №J-WX190823 від 03.10.2019р., Коносаменту №MRFB19101202А від 12.10.2019р. на загальну суму 13663 дол.США. Митна декларація зареєстрована за №UА110030/2019/015080. Митна вартість товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України. На підтвердження митної вартості товару позивачем надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації №UA10030/2019/015080, а саме: - декларація митної вартості, - зовнішньоекономічний контракт №WNX-1-2019 від 29.08.2019р., - додаток (специфікація) до контракту від 26.09.2019р. №3, - рахунок - фактура (інвойс) від 03.10.2019р. №J-WX190823, - пакувальний лист від 03.10.2019р., - коносамент від 03.10.2019р. №MRFB19101202А, - інвойс на фрахт від 21.11.2019р. №L22776, - довідка про транспортні витрати від 21.11.2019р., - акт виконаних робіт від 21.11.2019р., - заявка на перевезення від 30.09.2019р. №21/1, - технічний опис товару. Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало наступні документи: - договір транспортного експедирування №1511-1/912/2018 про перевезення вантажу морським транспортом ( фрахту) з Китаю до України; - заявку від 30.09.2019р. на №21/1; - коносамент від 12.10.2019р. №MRFB19101202А; - рахунок на оплату морського фрахту частини товару у контейнері від 21.11.2019р. №L22776; - довідка про транспортні витрати від 21.11.2019р.; - акт виконаних робіт від 21.11.19р. ТОВ «АМТ ТРЕЙД» платіжним дорученням в іноземній валюті №2 сплачено валютні кошти за фрахт у сумі 420 дол.США згідно рахунку від 21.11.2019р. та акту від 21.11.2019р. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству направлено повідомлення від 09.12.2019р., відповідно до якого, виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначеним повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митницею додатково витребувано від ТОВ «АМТ ТРЕЙД», наступні документи: - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару; - прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Позивач листом від 05.12.2019р. №539 надав митниці пояснення щодо розбіжностей та додаткові документи, а саме: прайс-лист та комерційну пропозицію виробника . Відповідачем 05.12.2019р. прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110030/2019/800305/1, яким митна вартість скоригована митницею за резервним методом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Згідно ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі Оцінка товарів для митних цілей, згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито або аналогічного товару. Відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких зазначений у частині 2 цієї статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду. Крім того, повноваження щодо здійснення контролю заявленої митної вартості товару мають здійснюватись митним органом у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих за переліком ч.2 ст.53 Митного кодексу України документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Крім того, відповідно до ч. 3 ст.53 Митного кодексу України право витребувати додаткові документи виникає у митного органу лише у випадку, якщо недоліки, неточності та розбіжності маються саме у документах, перелік яких визначений ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Колегія судді погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем документи повністю підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився, та здійснені на таке перевезення витрати. Відносно посилань відповідача на лист посольства України в КНР від 17.01.2019 року стосовно вартості контейнерних морських перевезень, слід зазначити, що посольство України в КНР не є спеціальним органом, який займається морськими перевезеннями, а тому слід враховувати інформацію по портах КНР. Щодо зауважень про якість товару митний орган вказав, що відповідно до п.2.2 контракту, якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника. При цьому, документи від виробника, що містять відомості про якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано. Разом з тим, частиною 2 статті 53 МК України передбачено перелік документів, які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості, однак, документи про якість товару не входять у цей перелік, а тому зауваження щодо відсутності документів виробника про якісні характеристики товару, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості, необгрунтоване і протирічить положенням митного законодавства. При цьому, частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Крім того, у пункті 2.2 контракту від 29.08.2019р. зазначено, що товар повинен відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника та, у разі необхідності, підтверджуватись відповідними документами. Вказаним пунктом не передбачається вимоги від постачальника у обов`язковому порядку надавати спеціальні документи, що підтверджують якість товару. Відповідно до специфікації від 26.09.2019р. №3 сторони домовились поставити бензинові генератори та двигуни відповідних моделей. Позивачем надано відповідачу технічний опис генераторів та двигунів та на момент декларування зауважень щодо якості товару у позивача не було. Верховний Суд, з приводу ненадання документів про якість товару для підтвердження митної вартості, у постанові від 16.11.2019р. у справі №813/1012/17 висловив правову позицію, що виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, наведений у статті 53 МК України і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 року в адміністративній справі №160/2872/20 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 року - залишити без змін. Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 23 вересня 2020 року, в повному обсязі постанова складена відповідно до ст. 243 КАС України. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко суддя В.А. Шальєва