Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/4274/20
від 28.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 751/4274/20 Головуючий у 1 інстанції Ченцова С.М. Провадження № 33/4823/336/20 Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 вересня 2020 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: судді апеляційного суду Акуленко С.О., за участю захисника адвоката Серкіна К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21.08.2020 року У С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КУпАП і накладено стягнення за ст. 124 КУпАП у вигді штрафу у розмірі 340 грн. Стягнуто з нього на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Судом встановлено, що 06.06.2020 року, близько 22-23 год. в м. Чернігові по вул. 1-ї Гвардійської Армії, 1 (паркова біля магазину АТБ), ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольксваген Бора», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого скоїв наїзд на позаду стоячий автомобіль «Фольксваген СС», д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП вказані автомобілі отримали механічні пошкодження. Будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені, ст. ст. 124, 122-4 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження по справі із урахуванням положень ст. 38 КУпАП. Зазначає, що суд під час визнання його винуватим поклав у основу рішення показання свідків без їх безпосереднього допиту у суді, не звернув уваги на одноманітність їх письмових показань, стислість, що не дало змоги з`ясувати їх правдивість, тоді як показання, надані свідком ОСОБА_2 у суді, суд не поклав у основу рішення, що, на думку апелянта вказує на упередженість, в тому числі і розгляд справи без належного повідомлення його про судове засідання, яке відбулось після перерви. Оскарживши постанову суду поза строком апеляційного оскарження, просив поновити пропущений процесуальний строк, визнавши причини пропуску поважними. Заслухавши доводи захисника, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був присутнім у суді під час розгляду справи щодо нього. Названі апелянтом причини пропуску апеляційний суд визнає поважними, у зв`язку з чим строк на подання апеляційної скарги підлягає поновленню. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта та інші. Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом першої інстанції встановлені вірно. Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 142095 від 24.06.2020 року; схемою місця ДТП, поясненням іншого учасника ДТП ОСОБА_3 , який повідомив, що він стояв на парковці біля свого автомобіля «Фольцваген», автомобіль ОСОБА_1 здавав назад і вдарив його автомобіль. Він сів до автомобіля товариша, який бачив цю подію, викликали поліцію та поїхали за ним. Коли спитав, чому він тікав з місця ДТП, то водій з дружиною, не дочекавшись працівників поліції, пішли у свій під`їзд. У його автомобіля пошкоджено лакофарбове покриття бамперу; свідка ОСОБА_4 , очевидця події, щодо обставин скоєння ДТП; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких він не заперечував виїзд із місця паркування, рух заднім ходом та те, що у подальшому він поїхав додому, де його наздогнали чоловіки і сказали, що він вчинив ДТП, при цьому він розвернувся та пішов додому. Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 10.9 ПДР передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Оцінюючи матеріали, апеляційний суд вважає правильним висновок суду 1 інстанції про те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем та рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого скоїв наїзд на позаду стоячий автомобіль. Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. З матеріалів даної справи вбачається, що суддею при розгляді та прийнятті рішення в повній мірі з`ясовані всі обставини цієї справи. Доводи апеляційної скарги про те, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду обставини вчинення ДТП не відповідають дійсності, спростовуються матеріалами справи, перевіркою яких не встановлено порушень при оформленні матеріалів ДТП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Щодо доводів апелянта про неналежне повідомлення після відкладення справи, то вони не спростовують висновків суду про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Суд першої інстанції належним чином вмотивував своє рішення з цього приводу та дійшов правильного висновку про необхідність розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника з метою недопущення пропуску строків накладення адміністративного стягнення. Матеріалами справи встановлено, що апелянт мав захисника, який був присутній під час розгляду справи в суді 1 інстанції та надавав пояснення. Згідно телефонограми (а.с. 48), ОСОБА_1 та його захисник адвокат Серкін К.Ю. належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи останні до суду не надавали, тому 21.08.2020 року судовий розгляд справи відбувся без їх участі і в даному випадку суд 1 інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника, присутність яких не є обов`язковою. Враховуючи дані обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції не порушені процесуальні права та законні інтереси апелянта. Також судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Дослідивши всі обставини та характер скоєного правопорушення, суд першої інстанції, визначаючи вид та розмір стягнення, правомірно застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень. Разом з тим, статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Зазначена стаття передбачає настання адміністративної відповідальності в разі настання дорожньо-транспортної пригоди та залишення її учасниками місця пригоди. Суб`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення передбачає прямий умисел. Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 та пояснень захисника, наданих, окрім іншого, в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 заперечив свою причетність до даної дорожньо-транспортної пригоди. Про подію дізнався виключно від молодих чоловіків, які приїхали до місця його проживання. Крім того, на автомобілі ОСОБА_1 відсутні пошкодження лакофарбового покриття. Виходячи з наведеного, враховуючи обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, апеляційний суд вважає, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що водій ОСОБА_1 умисно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова зміні, а провадження у справі за ст. 122-4 КУпАП закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 серпня 2020 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП - змінити. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення. В решту постанову суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяС. О. Акуленко