Постанова 4803 № 208/5492/14
від 29.09.2020 ·ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1681/20 Справа № 208/5492/14 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Заворотного К.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 липня 2014 року про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,- В С Т А Н О В И Л А: У липні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу. В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися в ході судового розгляду справи, ОСОБА_2 посилалася на те, що 18 жовтня 2012 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір безпроцентної позики, відповідно до умов якого вона передала у позику ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 10000 грн. відповідач прийняла на себе зобов`язання здійснити повернення позики не пізніше 21 травня 2014 року. Однак, відповідач ухиляється від належного виконання своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення позики. ОСОБА_2 просила суд визнати попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна №01.НМ від 18 жовтня 2012 року, укладений між нею та ОСОБА_3 дійсним; визнати за нею право власності на об`єкт нерухомості багатофункціональне приміщення (вбудоване приміщення №8) загальною площею 244,7 кв.м., яке складається з приміщень 08-1- 08-05, І, що знаходиться у будинку АДРЕСА_1 . 28 липня 2014 року сторони звернулися до суду із заявою про затвердження мирової угоди (а.с.25). Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 липня 2014 року затверджено мирову угоду, укладену 28 липня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За мировою угодою: визнано за ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на об`єкт нерухомості - багатофункціональне приміщення (вбудоване приміщення № 08) загальною площею 244,7 квадратних метри, яке складається з приміщень АДРЕСА_2 з подальшою реєстрацією у відповідних органах державної реєстрації; зобов`язано відповідача ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , передати всю правовстановлюючу та технічну документацію на вищезазначене нерухоме майно позивачу. При отриманні у власність вищенаведеного майна позивач відмовляється від викладених вимог в уточненому позові. Судові витрати, понесені сторонами покладаються на сторони, які їх понесли. Сторони за уточненим позовом інших претензій один до одного не мають. У разі неналежного виконання або невиконання сторонами умов даної мирової угоди, вона виконується у примусовому порядку державним виконавцем. Дана мирова угода набирає чинності з моменту вступу ухвали суду у законну силу та підлягає реєстрації у відповідних органах державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Провадження у цивільній справі №208/5492/14 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів закрито. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка не є учасником справи, не брала участі у справі просить ухвалу суду від 28 липня 2014 року про затвердження мирової угоди скасувати та відмовити у затвердженні мирової угоди, посилаючись на порушення її права, як співвласника спірного нерухомого майна, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обгрунтованість. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу (а.с.1). 15 липня 2014 року ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги та просила суд визнати попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна №01.НМ від 18 жовтня 2012 року, укладений між нею та ОСОБА_3 дійсним; визнати за нею право власності на об`єкт нерухомості багатофункціональне приміщення (вбудоване приміщення №8) загальною площею 244,7 кв.м., яке складається з приміщень 08-1- 08-05, І, що знаходиться у будинку АДРЕСА_1 (а.с.9). 28 липня 2014 року сторони звернулися до суду із заявою про затвердження мирової угоди (а.с.25). Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 липня 2014 року затверджено мирову угоду, укладену 28 липня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За мировою угодою: визнано за ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на об`єкт нерухомості - багатофункціональне приміщення (вбудоване приміщення № 08) загальною площею 244,7 квадратних метри, яке складається з приміщень АДРЕСА_2 з подальшою реєстрацією у відповідних органах державної реєстрації; зобов`язано відповідача ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , передати всю правовстановлюючу та технічну документацію на вищезазначене нерухоме майно позивачу. При отриманні у власність вищенаведеного майна позивач відмовляється від викладених вимог в уточненому позові. Судові витрати, понесені сторонами покладаються на сторони, які їх понесли. Сторони за уточненим позовом інших претензій один до одного не мають. У разі неналежного виконання або невиконання сторонами умов даної мирової угоди, вона виконується у примусовому порядку державним виконавцем. Дана мирова угода набирає чинності з моменту вступу ухвали суду у законну силу та підлягає реєстрації у відповідних органах державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Провадження у цивільній справі №208/5492/14 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів закрито. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції посилався на те, що укладена між сторонами мирова угода не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін, а тому дійшов висновку про її затвердження та закриття провадження у справі, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо з наступних підстав. Відповідно до ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, зокрема, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними. З матеріалів справи вбачається, 18 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір безпроцентної позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала у позику ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 10000 грн. відповідач прийняла на себе зобов`язання здійснити повернення позики не пізніше 21 травня 2014 року (а.с.2). 18 жовтня 2012 року між сторонами було укладено у простій письмовій формі попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна №01.НМ, відповідно до умов якого ОСОБА_3 , як продавець, та ОСОБА_2 , як покупець, у термін не пізніше 01 грудня 2012 року зобовязуються укласти нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу нерухомого майна - багатофункціональне приміщення (вбудоване приміщення №8) загальною площею 244,7 кв.м., яке складається з приміщень 08-1- 08-05, І, що знаходиться у будинку АДРЕСА_1 , вартість майна 30000 грн. (а.с.10). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Л.Л. 23 січня 2014 року, ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3 (а.с.15). Будь-які правовстановлюючі документи на нерухоме майно - багатофункціональне приміщення (вбудоване приміщення №8) загальною площею 244,7 кв.м., яке складається з приміщень 08-1- 08-05, І, що знаходиться у будинку АДРЕСА_1 у матеріалах справи взагалі відсутні. Відповідно до договору дарування квартири від 03 червня 2014 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 (а.с.41). Звернувшись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 зазначала, що будинок АДРЕСА_1 є багатоквартирним будинком. Багатофункціональне приміщення (вбудоване приміщення №8) загальною площею 244,7 кв.м., яке складається з приміщень 08-1- 08-05, І, що знаходиться у будинку АДРЕСА_1 та на яке оскаржуваною ухвалою про затвердження мирової угоди було визнано право власності за ОСОБА_2 , є підвальним приміщенням загального користування та спільною сумісною власністю власників квартир будинку АДРЕСА_1 . Зазначає, що Конституційним судом у рішенні по справі № 4-рп/2004 від 02 березня 2004 року надано роз`яснення щодо порядку передачі допоміжних приміщень у власність. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир або кімнат у квартирах. Власники неприватизованих квартир є співвласниками цих допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир (а.с.36-39). Постановляючи ухвалу про затвердження мирової угоди між сторонами, суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув, не перевірив та не з`ясував чи не буде таке судове рішення порушувати права чи охоронювані законом інтереси інших осіб. За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 липня 2014 року про затвердження мирової угоди скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 367, 370, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 липня 2014 року про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя Судді