Постанова 4803 № 215/3893/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7850/20 Справа № 215/3893/20 Суддя у 1-й інстанції - Квятковський Я. А. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2020 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Барильської А.П., суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П., сторони: заявник: ОСОБА_1 боржник: ОСОБА_2 розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 липня 2020 року, яка постановлена суддею Квятковським Я.А. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області,- В С Т А Н О В И В: В липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з дня звернення із заявою і до досягнення дитиною повноліття. Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 липня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі судового наказу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду . Вказує на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що заявлена заявником вимога про стягнення аліментів з боржника у розмірі 1/4 часткивід усіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, повністю відповідає умовам, за яких можу бути видано судовий наказ, визначеним у ч. 5 ст. 183 СК України та п. 4 ч. 1 ст. 162 ЦПК України. Апелянт звертає увагу на те, що зазначення мінімального розміру аліментів не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку жодним чином не дає підстав для висновку , що заявником заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошові й сумі. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Суд першої інстанції, відмовляючи у видачі судового наказу виходив з того, що ОСОБА_1 в заяві про видачу судового наказу про стягнення аліментів зазначила мінімальну і максимальну межу аліментів та виклала вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі, що суперечить положенням п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, другої статті 160 ЦПК України,судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Частиною 5 статті 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 1ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Так, п. 4 ч. 1ст. 161 ЦПК України передбачено можливість видачі судового наказу за вимогою про стягнення аліментів у відповідній частині від заробітку боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку. При цьому, як передбачено вимогами ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тобто, незалежно від способу стягнення аліментів, розмір присуджених до сплати аліментів не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, дане положення закону є безспірною, встановленою державою правовою гарантією для неповнолітніх осіб, права яких не можуть бути обмежені внаслідок застосування того чи іншого судового провадження при вирішенні питання їх належного матеріального утримання, мінімальне матеріальне забезпечення неповнолітніх дітей у вказаному розмірі є законним обов`язком боржника. З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із заявою про видачу судового наказу, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з дня звернення із заявою і до досягнення дитиною повноліття. Тобто, ОСОБА_1 просила суд стягнути з боржника аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, що, у свою чергу, відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України. Крім того, зазначення у заяві про мінімальний розмір таких аліментів не може бути підставою для відмови у видачі судового наказу, адже, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину встановлений вимогами ч. 2 ст. 182 СК України. Однак, суд першої інстанції не дотримався принципу верховенства права та занадто формально поставився до визначених статтею 161 ЦПК Українивимог, за якими може бути видано судовий наказ, зазначивши підставою для відмови у прийнятті заяви зазначення заявником мінімальної межі розміру аліментів та максимальної разом, не звернувши при цьому уваги на те, що сам розмір аліментів 1/4 частина на одну дитину, у заяві заявника зазначено. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України,підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду не відповідає вимогам процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання, згідно вимог ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 липня 2020 року скасувати. Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з дня звернення із заявою і до досягнення дитиною повноліття направити до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, для вирішення питання, згідно вимог ЦПК України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 30 вересня 2020 року. Головуючий: Судді