Постанова Дніпровський апеляційний суд № 210/289/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7343/20 Справа № 210/289/20 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2020 року м.Кривий Ріг справа № 210/289/20 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Барильської А.П. суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2020 року, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні, - ВСТАНОВИВ: В січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач матеріальної допомоги не надає, вони мешкають за різними адресами. Позивач є інвалідом 2 групи дитинства, не працевлаштована, у теперішній час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) відповідача до досягнення дитиною трирічного віку. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2020 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 21 січня 2020 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 840,80грн. Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що суд першої інстанції не врахував, що він не має фінансової можливості утримувати позивача, оскілки не має стабільного джерела доходу у зв`язку з чим знаходиться у фінансовій скруті. Відповідач зауважує, що він є студентом IV курсу КНУ на контрактній основі та кожен місяць оплачує навчання в розмірі 700 грн., при цьому має на утримані непрацездатних матір та бабу, яка постійно хворіє та отримує мінімальну пенсію, відповідач самостійно оплачує комунальні послуги за місцем проживання, оскільки його мати, з якою він зареєстрований і проживає, не має роботи. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, з 05 квітня 2019 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.4). Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.5). Покладаючи на відповідача обов`язок зі сплати аліментів на користь позивача, на її утримання по досягненню дитиною трьох років, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання позивача, яка не працює, знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною, натомість відповідач має матеріальну можливість сплачувати аліменти на утримання позивача оскільки не довів, що його матір та баба знаходяться на його утриманні та не отримують пенсію у зв`язку із втартою працездатності, в розмірі 1/5 частини його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення малолітньою дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 3-х річного віку. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, проте не може погодитись з визначеним судом розміром аліментів, виходячи з наступного. Частинами другою, четвертою статті 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Відповідно до частини першої статті 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Таким чином, з аналізу зазначених норм закону вбачається, що стягнення з відповідача коштів на утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку можливе незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині до досягнення дитиною трирічного віку. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі та від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З відповідачем ОСОБА_2 позивач на даний час мешкають окремо, позивач не працює, знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною, натомість відповідач, який працездатний та має можливість надавати позивачу матеріальну допомогу, у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання позивача. У зв`язку з наведеними обставинами та враховуючи вище наведені норми Закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 3-х річного віку, але визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд першої інстанції не встановив обставини, що мають значення по справі. Визначаючи розмір аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, з урахуванням матеріального стану відповідача, знаходження його у працездатному віці, з урахуванням того, що він навчається та сплачує освітні послуги за договором про надання освітніх послуг № 22 від 30.01.2018 року, з урахуванням його стану здоров`я та того, колегія суддів вважає, що відповідач має матеріальну можливість сплачувати аліменти на утримання позивача до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 3-х річного віку у розмірі 1/6 частини заробітку (доходів) відповідача, а не в розмірі 1/5 частини заробітку, визначеному судом першої інстанції, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги апелянта в цій частині заслуговують на увагу. Однак, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на її утримання до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 3-х річного віку суд першої інстанції не врахував зазначені вище обставини, не взяв до уваги фінансові можливості відповідача, тому колегія суддів вважає, що з урахуванням вищезазначених обставин відповідача підлягає стягненню аліменти на утримання позивача до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 частини заробітку (доходів) відповідача, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги апелянта заслуговують на увагу. Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що він має на утримані непрацездатних матір та бабу, яка постійно хворіє та отримує мінімальну пенсію, відповідач самостійно оплачує комунальні послуги за місцем проживання, так як його мати, з якою він зареєстрований і проживає, не має роботи, оскільки відповідно до ст. ст. 12,81 ЦПК України відповідачем, як суду першої інстанції, так й суду апеляційної інстанції не надано відомостей про те, що його мати, будучи в працездатному віці та звільнившись в березні 2020 року з роботи за власним бажанням, не має можливості працевлаштуватися через незадовільний стан здоров`я, не отримує будь-яких доходів на теперішній час та знаходиться на утриманні відповідача. Також відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його бабця, отримуючи пенсію, потребує сторонньої матеріальної допомоги та саме відповідач надає їй таку допомогу. Крім того відповідачем не доведено того, що ним сплачуються комунальні послуги за місцем його проживання, оскільки надані суду апеляційної інстанції копії квитанцій про сплату комунальних послуг свідчать про їх сплату матір`ю відповідача ОСОБА_4 . Також відповідачем по справі не доведено належними та допустимими доказами того факту, що він не має матеріальної можливості надавати позивачу матеріальну допомогу до досягнення малолітньою дитиною віку трьох років зважаючи на те, що він є працездатною особою. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги відповідача та зміни рішення суду першої інстанції в частині визначеного розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання до досягнення малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трирічного віку та зменшення цього розміру з 1/5 до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу). Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2020 року змінити в частині визначеного розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 3-х річного віку зменшивши цей розмір з 1/5 до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісяця. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне рішення суду складено 30 вересня 2020 року. Головуючий: Судді: