Ухвала КАС ВС № 826/7019/16

УХВАЛА 29 вересня 2020 року Київ справа №826/7019/16 адміністративне провадження №Зн/9901/70/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Смоковича М. І., суддів - Губської О. А., Білак М. В., розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 826/7019/16 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства молоді та спорту України про визнання протиправним і скасування наказу, в частині зобов`язання змінити дату і формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку, в с т а н о в и в:

1. У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), Міністерства молоді та спорту України (далі - Мінмолодьспорт), в якому просив: 1.1. визнати протиправним та скасувати розпорядження КМУ від 06 квітня 2016 року № 254-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (пункт 72 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України) 22 жовтня 2014 року»; 1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Мінмолодьспорту від 11 квітня 2016 року № 144-к/тр «Про оголошення розпоряджень Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №№253-р та 254-р» в частині оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 254-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (пункт 72 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України 22 жовтня 2014 року» та в частині його звільнення з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату 22 жовтня 2014 року; 1.3. зобов`язати КМУ змінити дату та формулювання причин його звільнення із вказаної посади із звільнення на підставі пунктів 72 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України з 22 жовтня 2014 року на звільнення за власним бажанням (стаття 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) з 11 квітня 2016 року; 1.4. стягнути з Мінмолодьспорту на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у розмірі 10641,01 грн; 1.5. стягнути з Мінмолодьспорту на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 березня 2014 року по 29 березня 2016 року у розмірі 260561,07 грн.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 20 січня 2017 року позовні вимоги задовольнив частково. 2.1. Змінив розпорядження КМУ № 254-р від 06 квітня 2016 року, виклав його в такій редакції: «Звільнити ОСОБА_1 з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України з 11 квітня 2016 року»; 2.2. Змінив пункт 4 наказу Мінмолодьспорту від 11 квітня 2016 року №144-к/тр, виклав його в такій редакції: «вважати ОСОБА_1 звільненим з посади заступника Міністра молоді та спорту - керівника апарату за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України з 11 квітня 2016 року»; 2.3. Стягнув з Мінмолодьспорту на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 15 березня 2014 року по 29 березня 2016 року в сумі 280661,64 грн.; 2.4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

3. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 травня 2017 року скасував постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2017 року в частині стягнення з Мінмолодьспорт на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за період вимушеного прогулу і залишив адміністративний позов в цій частині без розгляду. У решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2017 року залишено без змін.

4. За наслідками касаційного перегляду зазначених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 05 червня 2019 року (далі - Постанова від 05 червня 2019 року), якою: 1) постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року в частині, якою: змінено розпорядження Кабінету Міністрів України № 254-р від 06 квітня 2016 року та викладено його в такій редакції: «Звільнити ОСОБА_1 з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з 11.04.2016»; змінено пункт 4 наказу Міністерства молоді та спорту України від 11 квітня 2016 року № 144-к/тр і викладено його в такій редакції: «вважати ОСОБА_1 звільненим з посади заступника Міністра молоді та спорту - керівника апарату за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з 11.04.2016» (пункти 2 і 3 резолютивної частини постанови суду), та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, якою постанову суду першої інстанції у цій частині залишено без змін - скасував; ухвалив у цій частині нове рішення, яким: відмовив у задоволенні позовних вимог; змінив розпорядження Кабінету Міністрів України № 254-р від 06 квітня 2016 року та пункт 4 наказу Міністерства молоді та спорту України від 11 квітня 2016 року № 144-к/тр в частині дати, з якої звільнено ОСОБА_1 з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (пункт 72 Кодексу законів про працю України), зазначивши такою датою 07 квітня 2016 року; 2) ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасував і залишив в силі в цій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року. 5. 24 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови від 05 червня 2019 року, у якій просить (за наслідками перегляду) змінити Постанову від 05 червня 2019 року в частині визначення підстави звільнення ОСОБА_1 , а саме: замість підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (пункт 7-2 КЗпП), зазначивши такою датою 07 квітня 2016 року (як вирішив касаційний суд в Постанові від 05 червня 2019 року), прописати як підставу звільнення: «за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з 11.04.2016».

6. Нормативною підставою для перегляду Постанови від 05 червня 2019 року заявник зазначив пункт 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), тобто <…> істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

7. Істотними для справи обставинами [що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи] автор заяви зазначив рішення Європейського суду з прав людини у справі «Полях та інші проти України» від 17 жовтня 2019 року (заява № 58812/15 та 4 інші; набуло статусу остаточного 24 лютого 2020 року), яким, відповідно до пояснень заявника, встановлено неправомірність застосування Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» (далі - Закон № 1682-VII).

8. Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 , спираючись на положення статті 1 Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», статті 2 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», констатував, що зміст рішення Європейського суду з прав людини у справі (далі - ЄСПЛ) «Полях та інші проти України» має безпосереднє та фундаментальне значення для правильного вирішення спору у цій адміністративній справі; за текстом заяви, цим рішенням ЄСПЛ фактично на рівні чинного законодавства визнав неправомірність застосування на території України положень Закону № 1682-VII таким чином як його було застосовано, зокрема, згідно з Постановою від 05 червня 2019 року.

9. З покликанням на практику вирішення подібних спорів Верховним Судом після того, як ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Полях та інші проти України» (як-от на постанову від 19 серпня 2020 року у справі № 812/403/17, постанову від 14 вересня 2020 року у справі № 826/26232/15), ОСОБА_1 зазначив, що ухваливши Постанову від 05 червня 2019 року, суд касаційної інстанції не знав і не міг знати про те, що ЄСПЛ, позиції якого, на чому наголошує заявник, є обов`язковими для застосування в Україні нарівні з чинним законодавством, визнає концептуальні підходи, закріплені в Законі № 1682-VII, такими, що не відповідають основним засадам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У цьому зв`язку помилковим, на думку заявника, є висновок касаційного суду (у цій справі) про пріоритетність норм Закону № 1682-VII над нормами трудового законодавства, а так само неприйнятним (у вимірі висновків ЄСПЛ, висловлених у згаданому рішенні щодо передбачених Законом № 1682-VII заходів/обмежень та критеріїв у зіставленні з метою їх застосування) є підхід касаційного суду, за яким до ОСОБА_1 застосовано обмеження без з`ясування його участі або причетності до дій, спрямованих на узурпацію влади тодішнім Президентом України ОСОБА_3 .

10. Заявник зауважив також, що після ухвалення рішення у справі «Полях та інші проти України» більшість судових справ за аналогічними позовами вирішувалися на користь позивачів. З посиланням на статтю 58 Конституції України, а також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 809/1649/15 заявник зазначив, що у випадку з ним ( ОСОБА_1 ) склалася ситуація, коли порушені державою його права підлягають захисту шляхом перегляду судового рішення (Постанови від 05 червня 2019 року) за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 КАС.

11. Одночасно із вимогами про перегляд судового рішення касаційного суду за нововиявленими обставинами заявник просить поновити строк звернення до суду з цією заявою у зв`язку із запровадженням карантинних заходів, спричинених гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS CoV-2.

12. З цього приводу він пояснив, що про рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України», а також його зміст (офіційно опублікований українською мовою) йому ( ОСОБА_1 ) стало відомо лише 03 вересня 2020 року, після чого він звернувся за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_4 . Зауважив також, що відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб сайті Верховної Ради України, автентичний переклад рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» офіційно опубліковано в Офіційному віснику України від 03 квітня 2020 року № 26.

13. З посиланням на пункт 3 Прикінцевих положень КАС (у редакції, викладеній згідно із Законом України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-IX), а також на постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (відповідно до якої, з урахуванням наступних змін і доповнень, дія карантину в Україні розпочалася з 12 березня 2020 року і наразі продовжена до 31 жовтня 2020 року включно) заявник, доводячи поважність причин пропуску строку звернення до суду із цієї заявою, зазначив таке: «В зв`язку з введенням територією України та в усьому світі карантинних заходів спричинених гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 у мене як і у всіх інших громадян кардинально змінився спосіб життя та проблеми які потребували негайного вирішення. Зокрема, це стосується забезпечення безпеки близьких родичів, зокрема дітей, неможливістю належним чином та вчасно отримувати необхідну інформацію, що спричинило неможливість вчасно довідатись про існування Рішення ЄСПЛ, інформація про ухвалення якого та його зміст нібито розчинились серед відомостей про жахливу небезпеку нового вірусу, який призвів до найсерйознішої пандемії цього століття».

14. Відтак заявник продовжив, що вперше ознайомитися з рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» він зміг не раніше 03 квітня 2020 року, зважаючи на дію карантинних обмежень, які встановив Уряд на території України, він просить суд поновити строк звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови від 05 червня 2019 року. Водночас, покликаючись на частину другу статті 363 КАС, зауважив, що навіть якщо вважати пропущеним шестимісячний строк для звернення із цією заявою, її, утім, подано у межах трирічного строку, визначеного процесуальним законом.

15. Під час вирішення питання щодо відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд Постанови від 05 червня 2019 року за нововиявленими обставинами суд керувався таким.

16. Відповідно до частини першої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

17. За текстом частини другої статті 361 КАС підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; <…>.

18. За частиною третьою статті 361 КАС перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

19. За текстом частини першої статті 363 КАС заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин; <…>.

20. Відповідно до частини другої статті 363 КАС, з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили; <…>.

21. Згідно з частинами першою, другою статті 365 КАС заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

22. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

23. У контексті мотивів звернення ОСОБА_1 із заявою про перегляд Постанови від 05 червня 2019 року можна підсумувати, що для подання такої заяви (на підставі пункту 1 частини другої статті 361 КАС) цей Кодекс (КАС) визначив тридцятидениий строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування обставин для перегляду (остаточного) судового рішення.

24. Як згадано вище, обставиною, яка, на думку заявника, є підставою для перегляду Постанови від 05 червня 2019 року, є рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» від 17 жовтня 2019 року (заяви № 58812/15 та 4 інші).

25. Суд вважає за необхідне підкреслити, що на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обставинами не вдаватиметься до правової оцінки обґрунтованості заяви ( ОСОБА_1 ) по суті порушених у ній питань, адже така оцінка може бути надана тільки під час перегляду судового рішення (тобто після відкриття провадження). На цьому етапі суд вирішує питання про можливість відкрити провадження за заявою позивача про перегляд Постанови від 05 червня 2019 року за нововиявленими обставинами (в частині, якою касаційний суд змінив рішення судів попередніх інстанцій) у вимірі таких критеріїв, як дотримання строку подання цієї заяви (стаття 363 КАС), дотримання вимог до форми та змісту (стаття 364 КАС), дотримання порядку подання заяви (стаття 365 КАС). Стосовно двох останніх позицій зауважень не виникло. Щодо строку звернення, то тут варто виснувати про таке.

26. Відомо, що Постановою від 05 червня 2019 року касаційний суд змінив рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині підстав і дати звільнення ОСОБА_1 . Саме в цій частині заявник і просить переглянути цю постанову за нововиявленими обставинами, покликаючись на рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» як обставину, яка, у його трактуванні, мала б вагоме значення для правильного вирішення спору у цій справі, однак не була і не могла бути відома суду на дату ухвалення Постанови від 05 червня 2019 року.

27. Відповідно до відомостей, розміщених на офіційному веб сайті Верховної Ради України, рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» набуло статусу остаточного 24 лютого 2020 року; автентичний переклад цього рішення опубліковано 03 квітня 2020 року (в Офіційному віснику України).

28. Поряд з цим треба зазначити, що в інформаційному просторі (промоніторивши який позивач, за його словами, згодом дізнався про рішення ЄСПЛ) інформація про ухвалене ЄСПЛ рішення у справі «Полях та інші проти України», в тому числі про суть цього рішення, з`явилася задовго до його офіційного оприлюднення в Україні (державною мовою). Це рішення (з огляду на порушені в ньому питання) викликало широкий резонанс в Україні, про його ухвалення повідомляли в медіа, зміст цього рішення висвітлювали на різних ресурсах (в тому числі в інтернет-виданнях).

29. Втім, офіційний його переклад на державну мову з`явився пізніше, тож якщо відштовхуватися саме від дати офіційного оприлюднення тексту рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України», можемо констатувати, що про його існування позивачу, якщо й не було відомо до того, то мало бути відомо принаймні з наступного дня від дати його офіційного оприлюднення (українською мовою).

30. Офіційне оприлюднення рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» відбулося під час дії карантину, установленого на території України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року спершу до 22 травня 2020 року, потім цей строк неодноразово продовжували, востаннє - до 31 жовтня 2020 року (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641).

31. У зв`язку з цим Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (набрав чинності 02 квітня 2020 року; далі - Закон № 540-IX), з-поміж іншого, розділ VI «Прикінцеві положення» КАС доповнено пунктом 3 такого змісту: «

3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

32. Отож, на підставі наведених законодавчих норм строк, зокрема, для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, було продовжено на строк дії такого карантину. Згодом, Законом № 731-IX (набрав чинності 17 липня 2020 року) пункт 3 розділ VI «Прикінцеві положення» КАС викладено в новій редакції: «

3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

33. Воднораз відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

34. Двадцятиденний строк, передбачений Законом № 731-IX, завершився 06 серпня 2020 року.

35. У сенсі викладеного передусім потрібно наголосити, що зазначені зміни до процесуального закону стосувалися власне перебігу строку. З огляду на ситуацію, яка склалася як в Україні, так і за її межами внаслідок поширення коронавірусної хвороби, у поєднанні з карантинними обмеженнями, які запровадив Уряд на території України відповідно до постанови від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), спершу законодавець Законом № 540-ІХ продовжив усі процесуальні строки на період дії карантину, а згодом (з 17 липня 2020 року) питання про продовження/поновлення процесуальних строків (якщо такі пропущено з поважних причин і внаслідок обмежень, впровадженими у зв`язку з карантином) віднесено на вирішення суду (за заявою особи).

36. Повертаючись до заяви ОСОБА_1 зазначимо, що з цією заявою він звернувся до суду 24 вересня 2020 року. Зі слів заявника, про рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» він дізнався лише 03 вересня 2020 року із засобів масової інформації.

37. Суд вважає непереконливими і безпідставними ці твердження заявника. Перш за все вони не мають обґрунтованого пояснення та підтвердження. Зокрема, не зрозуміло, яким чином обмеження, впроваджені Урядом у зв`язку з карантином, об`єктивно завадили позивачу ознайомитися з рішенням ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України», офіційний текст якого є не тільки в офіційних виданнях, як-от на веб сайті Верховної Ради України, але й на інших сайтах, які висвітлюють події, які відбуваються у політичній сфері, новини у сфері державного управління, щодо законотворчих процесів та правосуддя.

38. Суд погоджується з доводами заявника, що пандемія коронавірусної хвороби сколихнула світову спільноту і в умовах загрози розповсюдження цього вірусу насамперед потрібно було створити безпечні для здоров`я умови своїй родині.

39. Водночас суд звертає увагу, що від дати офіційного оприлюднення рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» (03 квітня 2020 року) до звернення з цією заявою до касаційного суду (24 вересня 2020 року) минуло більше ніж п`ять місяців.

40. За правилами пункту 1 частини першої статті 363 КАС для подання такої заяви встановлено 30-дениий строк (з дня коли особа дізналася або мала дізнатися про існування таких обставин). Такий строк завершився, якщо датою відліку вважати дату офіційного оприлюднення згаданого рішення ЄСПЛ, а сам відлік вести календарними днями, 04 травня 2020 року. Утім, з огляду на вимоги пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-ІХ, цей строк тривав до 17 липня 2020 року. Далі, якщо слідувати наведеним вимогам вказаного пункту, протягом двадцяти днів (від дати набрання чинності Законом № 731-ІХ, тож - до 06 серпня 2020 року) особа, яка звертається до суду, мала право на те, щоб їй продовжили строк з підстав, які встановив цей Закон.

41. Позивач звернувся до суду 24 вересня 2020 року, тож підстав для продовження строку, встановленого, зокрема, статтею 363 КАС, уже немає і тут може йтися тільки про поновлення пропущеного строку.

42. На дату подання цієї заяви пункт 3 Прикінцевих положень КАС передбачає право суду поновити процесуальний строк, якщо його пропущено з поважних причин, які зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Таке нормативне регулювання дає підстави стверджувати, що законодавець, визначивши за яких умов суд може поновити процесуальний строк під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, виокремив, що причини пропуску обов`язково мають бути спричинені карантинними обмеженнями.

43. У цьому зв`язку пояснення позивача з приводу причин несвоєчасного звернення головним чином основуються на узагальненому описі змін, які настали у зв`язку з введенням карантинних обмежень в Україні та світі (внаслідок поширення коронавірусної хвороби) та умов життя в таких умовах, а також обумовлених цим всім першочергових завданнях та ціннісних орієнтирах, які особливо загострилися в умовах загрози здоров`ю своїх рідних.

44. На думку суду, мотиви, які навів заявник, аргументуючи причини свого запізнілого звернення із цією заявою (зважаючи на те, що КАС визначив для цього 30-денний строк, який навіть з урахуванням його продовження відповідно до Закону № 540-ІХ завершився 17 липня 2020 року), ніяким чином не пояснюють які саме карантинні обмеження (запроваджені Урядом, зокрема, протягом останніх двох місяців перед зверненням до суду) об`єктивно завадили саме йому ( ОСОБА_1 ) звернутися до суду з цією заявою. З тих самих міркувань необґрунтованими є доводи позивача про те, що він не міг дізнатися про рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» до 03 вересня 2020 року. Нагадаємо, що це рішення офіційно опубліковано 03 квітня 2020 року, воно є у відкритому доступі, зокрема на офіційному веб сайті Верховної Ради України, і в контексті тих мотивів, які висловив позивач, суд може виснувати, що не існувало об`єктивних перепон, окрім як описаного заявником суб`єктивного сприйняття інформації щодо поширення хвороби COVID-19, щоб довідатися про це рішення, а також ознайомитися зі змістом.

45. Отож, якщо зважити на період часу, який минув відколи оприлюднили рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» у зіставленні із наведеним законодавчим регулюванням перебігу процесуальних строків (в умовах дії карантину на території України) та вимог закону щодо умов для їх поновлення/продовження, достатніх і переконливих підстав, щоб задовольнити клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цією заявою з мотивів запровадження карантинних заходів, спричинених гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS CoV-2, на думку суду, немає.

46. З приводу покликання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 809/1649/15 варто зауважити, що її ухвалено за наслідками перегляду за виключними обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2018 року на підставі пункту 3 частини п`ятої статті 361 КАС у зв`язку з установленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

47. Із такою заявою до касаційного суду 30 березня 2020 року звернувся ОСОБА_5 , один із тих, чию заяву (№ 23231/18 від 11 травня 2018 року) ЄСПЛ розглянув у справі «Полях та інші проти України» (об`єднавши до спільного розгляду з іншими заявами).

48. З огляду на правові підстави, на основі яких Велика Палата Верховного Суду ухвалила згадану постанову у справі № 809/1649/15, застосувати такий самий підхід стосовно звернення ОСОБА_1 суд у цій справі не може.

49. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 366 КАС до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу. Крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення. З урахуванням наведеного та керуючись пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення», статтями 363, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду - ухвалив: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року у справі № 826/7019/16 - відмовити. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року у справі № 826/7019/16 - повернути заявнику без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і не оскаржується. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді О. А. Губська М. В. Білак