Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/15186/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15186/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач Шурко О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г., при секретарі Коцюбі Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЕРКЕР" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ЕРКЕР" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: Приватне підприємство "Еркер" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України № З-0307/1/1010-1353/02 від 03.07.2019 про накладення на приватне підприємство "Еркер" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (надалі - Постанова). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував фактичні обставини справи та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав, що не перешкоджає апеляційному розгляду даної справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого. Судом першої інстанції встановлено, що у період з 28.05.2019 по 10.06.2019 та з 19.06.2019 по 20.06.2019 на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 18.06.2019 № 173П, направлення від 24.05.2019 № 330.19/01 та направлення від 18.06.2019 № 330.19/01/П, що надані на підставі звернення ГО "Народний будівельний контроль" № 1010-333 від 15.05.2019 відповідач провів позапланову перевірку на об`єкті будівництва "будівництво жилого кварталу" за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Машинобудівників. За результатами перевірки складено Акт № Т-2006/1 від 20.06.2019, в якому зазначено про порушення позивачем вимог закону щодо неповідомлення про зміни генерального підрядника в дозволі на виконання будівельних робіт від 19.05.2009 року № 572/09 (надалі - дозвіл) з ПП "Еркер" на ТОВ БК "Еркер" з будівництва житлового кварталу. Окрім Акту за результатами перевірки винесено припис від 20.06.2019 № С-2006/1 про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та припис від 20.06.2019 № С-2006/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.06.2019 р. № 1-Л-З-2006/1. За результатами розгляду справи відповідачем винесено Постанову та накладено штраф відповідно до п.7 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР (надалі - Закон № № 208/94-ВР), яка передбачає, що суб`єкт містобудування несе відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об`єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації у випадках, коли подання такої інформації є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 40 140,00 грн. Не погоджуючись із результатами позапланової перевірки, викладеними в Акті, позивач подав письмові заперечення на Акт, надав письмові пояснення та повторно надав необхідні документи, яким підтверджувалось дотримання позивачем вимог закону, передбаченої законом процедури повідомлення змін тощо, а також було викладено головою ліквідаційної комісії позивача в Акті пояснення, зауваження, заперечення щодо виявлених відповідачем порушень. Вважаючи Постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду із відповідною позовною заявою. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, зазначив, що під час проведення позапланової перевірки та в Акті відповідачем правомірно було встановлено порушення позивачем вимог закону щодо не повідомлення про зміни що відбулися і повинні були бути внесені до дозволу. За таких обставин суд дійшов висновку, що Постанова, винесена відповідачем, є правомірною. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. 09.01.2018 позивач через ЦНАП направив відповідачу заяву в частині зміни в дозволі генерального підрядника та особи, відповідальної за виконання робіт - виконроба. У цей же день ЦНАП листом № 5н-6/63 повідомив позивача про те, що за результатами розгляду його заяви документи прийняті та передані до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України для розгляду та прийняття відповідного рішення. Як зазначає відповідач, 23.01.2018 за результатами розгляду заяви позивача було надано відповідь № 40-395-(301-3)/549 в якій зазначено, що заява позивача із доданими до неї документами направляється йому на доопрацювання у зв`язку із недотриманням вимог ч. 7 ст. 37 Закону № 3038 та п. 33 Постанови № 466, згідно з яким замовник повідомляє орган державного архітектурно-будівельного контролю про внесення змін, передбачених цією статтею, з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Також у своїй відповіді відповідач зазначив, що законодавством України визначено, що до копій документації, які засвідчені в установленому порядку, слід відносити копії документації, засвідчені або нотаріусом або уповноваженою особою органу державної влади, підприємства, установи, організації, що надає такий документ. Позивач у своїй позовній заяві заперечує отримання зазначеного листа, відповідач, в свою чергу, надає лише копію відповіді, але будь-які докази в підтвердження її направлення позивачу та отримання ним в матеріалах справи відсутні. Колегія судді зауважує, що нормами чинного законодавства не покладено на позивача обов`язку з отримання від ЦНАПу документів за результатом розгляду органом державного архітектурно - будівельного контролю заяви позивача, якою було повідомлено про внесення змін до документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт. Законом покладено на позивача обов`язок повідомити про такі зміни та надати належним чином завірені примірники відповідних документів. Відповідно до ч.6 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній станом на січень 2018 року) у разі, якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно - будівельного контролю. Відповідно до ч.7 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно - будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється. У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання. Відповідно до ч.ч. 1.2,4 Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України №92 від 24.06.2011р., зареєстрованого в МЮУ 19.07 2011р. за №885/19623 - ведення єдиного Реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів та подання даних для внесення їх Держархбудінспекцією до реєстру, здійснюється виключно відповідальними посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю. Отже, після подання відповідного пакету документів, яким повідомлено орган державного архітектурно-будівельного контролю про зміни передбачені ст. 36,37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник об`єкту будівництва є таким, що повністю реалізував покладений на нього чинним законодавством обов`язок, виконав всі залежні від нього вимоги закону. Статтями 36,37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» регулюються питання повідомлення органів державного архітектурно -будівельного контролю у разі змін у разі передачі права на будівництво об`єкта іншому замовнику або зміни генерального підрядника та зміни відповідальних осіб за проведення авторського і технічного нагляду або відповідальних виконавців робіт. Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції від 18.12.2017, законом не встановлено обов`язку здійснювати будь - які інші дії позивачем окрім повідомлення про зміни передбачені статтями 36-37 даного закону. Тобто, законодавством покладено на позивача лише обов`язок повідомлення відповідача про відповідні зміни зазначені ч.7 ст. 37 Закону, а тому факт доведення наявності відповідної відповіді до відому позивача на його повідомлення, яке було фактично подано позивачем з дотриманням вимог ч.7 ст.37 Закону - покладається саме на відповідача, чого не було підтверджено належними доказами. За таких обставин, покладення судом першої інстанції в основу ухваленого рішення обставин, на підтвердження достовірності яких відсутні в матеріалах справи належні докази, які в своїй сукупності підтвердили б заявлений відповідачем факт надсилання позивачу відповіді №40-395-(301-3)/549 про повернення заяви позивача на доопрацювання та взяті до уваги обґрунтування відповідача (докази) які було подано з порушенням КАС - є порушенням норм процесуального закону. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що виданий відповідачем Сертифікат готовності об`єкта будівництва житлового кварталу по вул. Машинобудівників в м. Вишневому Києво-Святошинського району» четверта черга будівництва - 154 квартирний житловий будинок з вбудовано- прибудованими офісними приміщеннями (об`єкт перевірки відповідачем по справі): повторно подана заява про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката, зареєстрована в ДАБІ України за вх.№40-30/1610-10 від 16.10.2019р.: раніше подана заява від 02.07.2019р.. Акт готовності від 05.04.2019р. (додаток 5.6.7. 8) - є очевидним підтвердженням факту відсутності правопорушень позивачем, так як у разі їх дійсної наявності, відсутні підстави для видачі відповідного Сертифіката. Докази про те, що позивач усунув виявленні відповідачем порушення покладенні в основу винесення оскаржуваної постанови в інший спосіб та/або взагалі усовував - відсутні. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку що Постанова, винесена відповідачем, є протиправною. Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ч.2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції обставини справи було з`ясовані неповно, та як наслідок було прийняте необґрунтоване судове рішення, що є підставою для його скасування апеляційним судом та прийняття нового рішення у справі. Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЕРКЕР" - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року- скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України № З-0307/1/1010-1353/02 від 03.07.2019 про накладення на приватне підприємство "Еркер" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Василенко Я.М. Степанюк А.Г. Повний текст постанови виготовлено 28.09.2020.