Постанова 4855 № 640/14903/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14903/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у справі за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок провести відповідно до вимог містобудівної документації перебудову збудованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:91:474-0002, 8000000000:91:474-0003 по АДРЕСА_1 об`єктів нерухомого майна, збудованих із перевищенням встановленої поверхневості, шляхом їх приведення до поверхневості, передбаченої для садибної забудови (не більше 4 поверхів). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року адміністративний позов задоволено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 належать на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:91:474-0002 та 8000000000:91:474-0003 по АДРЕСА_1 . За інформацією Департаменту містобудування та архітектури КМДА від 09.06.2017 року вказані земельні ділянки відповідно до Генерального плану міста Києва та його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 року № 370/1804, за функціональним призначенням відносяться до території житлової садибної забудови та частково до території зелених насаджень. Поверховість садибної забудови у відповідності до п.3.19 ДБН 360-92 не повинна перевищувати 4-х поверхів. За інформацією Департаменту від 12.05.2017 року в містобудівному кадастрі відомості щодо внесення змін до Генерального плану міста Києва стосовно функціонального призначення зазначених земельних ділянок відсутні. Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури КМДА від 09.06.2017 року відповідачу 22.11.2012 року та 19.07.2016 року видано містобудівні умови та обмеження забудови вказаних земельних ділянок для будівництва садових будинків. Органами державного архітектурно-будівельного контролю зареєстровані подані відповідачем декларації про початок виконання будівельних робіт із будівництва садових будинків та в подальшому, зареєстровано декларації про готовність об`єктів до експлуатації. Наказами Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва №182 та №183 скасовано реєстрацію зазначених декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єктів до експлуатації - у зв`язку із порушеннями. За наслідками проведеної 06.04.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області перевірки, висновки якої оформлено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 06.04.2017 року встановлено, що на вказаних земельних ділянках розташовані багатоповерхові (5-ти та 8-ми поверхові) житлово-офісні будинки. Враховуючи здійснення відповідачем самочинного багатоповерхового будівництва на території садибної забудови, всупереч вимогам містобудівної документації (Генерального плану міста) та з порушенням будівельних норм та правил, позивач, з метою захисту державних інтересів, звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтями 5, 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Відповідно до ст. ст. 1, 26, 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проєктування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Проєктування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок після отримання замовником або проєктувальником вихідних даних (п. 1ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"). При цьому, колегія суддів звертає увагу, що основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження, що узгоджується з приписами ч. 1 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника (ч. 8 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"). Отже, за змістом наведених статей вказаного Закону містобудівні умови та обмеження містять, насамперед, відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, а також гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах. Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проєктування і будівництва об`єктів. Як вбачається з листа Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрації) від 09.06.2017 року №055-9886, не заперечується відповідачем та встановлено судовими рішеннями в адміністративних справах №826/8108/17 та №826/8060/17 за позовами ОСОБА_1 про скасування наказів Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які набрали законної сили, замовнику будівництва ОСОБА_1 було надано: - містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №15500/01/009-12 від 22.11.2012 на АДРЕСА_2 на будівництво садового будинку; - містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №607/16/12/009-16 від 19.07.2016 на АДРЕСА_3 на будівництво садового будинку. Як вбачається з вищевказаного листа, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 за функціональним призначенням відповідно до Генерального плану розвитку м. Києва та проєктування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804 відноситься до території житлової садибної забудови. Відповідно до ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень" район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Також, відповідно до положень Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 № 79, індивідуальний (садибний) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, поверховість якої не повинна перевищувати чотирьох поверхів, призначена для постійного в ній проживання, яка складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень, і прибудова до неї. Проте, відповідачем на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:91:474-0002 та 8000000000:91:474-0003 по АДРЕСА_1 , які за функціональним призначенням відносяться до території житлової садибної забудови та частково до території зелених насаджень, споруджено 5-ти та 8-ми поверхові житлово-офісні будинки, поверховість яких не відповідає містобудівній документації. Крім того, рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2018 у справі № 826/8108/17 та від 14.05.2018 у справі №826/8060/17, які набрали законної сили також було встановлено, що ОСОБА_1 споруджено 5-ти та 8-ми поверхові будинки на земельних ділянках по АДРЕСА_1 , в результаті чого вказаними судовими рішеннями було відмовлено ОСОБА_1 у визнанні протиправними дій посадової особи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменко В.В. щодо скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 083162041266 від 22.07.2016 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КВ 143163200841 від 15.11.2016; скасування наказу Департаменту №182 від 25.05.2017 та у визнанні протиправними дій посадової особи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменко В.В. щодо скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 083140630274 від 04 березня 2014 року; декларації про готовність об`єкта до експлуатації № КВ 143143110471 від 07 листопада 2014 року та у скасуванні наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 травня 2017 року №183. Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частини другої ст. 26 Закону №3038-VI, суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проєктування і будівництва об`єктів. Згідно зі ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки мас право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди га інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Отже, відповідно до цільового та функціонального призначення земельних ділянок, містобудівних умов та обмежень, діючого Генерального плану м. Києва, а також дозвільного документу на будівництво, відповідач мав право здійснювати будівництво садових будинків не більше 4-х поверхів, проте відповідачем, в порушення будівельних норм та правил, а також за відсутності відповідного дозвільного документу було споруджено 5-ти та 8-ми поверхові будівлі на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:91:474-0002 та 8000000000:91:474-0003 по АДРЕСА_1 . Частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на підставі положень статті 376 Цивільного кодексу України є обґрунтованою вимога позивача про зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок провести відповідно до вимог містобудівної документації перебудову збудованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:91:474-0002, 8000000000:91:474-0003 по АДРЕСА_1 об`єктів нерухомого майна, збудованих із перевищенням встановленої поверхневості, шляхом їх приведення до поверхневості, передбаченої для садибної забудови (не більше 4 поверхів). На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтами доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т.