Постанова КАС ВС № 826/8060/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2022 року м. Київ справа №826/8060/17 адміністративне провадження № К/9901/63253/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючий - Стародуб О.П., судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М., розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2018 (суддя -Келеберда В.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 (судді - Вівдіченко Т.Р., Беспалов О.О., Сорочко Є.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), посадової особи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменко В.В. про визнання протиправними дій, скасування рішення КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправними дії посадової особи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменко В.В. щодо скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 083140630274 від 04.03.2014 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КВ 143143110471 від 07.11.2014; - скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2017 №183. ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що замовнику будівництва - ОСОБА_1 надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 22.11.2012 №15500/0/01/009-12 для будівництва садового будинку на АДРЕСА_1. 04.03.2014 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт №КВ 083140630274. Замовником - ОСОБА_1 на підставі зазначеної декларації виконано роботи з будівництва садового будинку за адресою: АДРЕСА_1, що стало підставою для подання та реєстрації 07.11.2014 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КВ 143163200841. 13.05.2015 позивачем зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості - садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ), індексний номер - 37472291. Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на підставі Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), на підставі звернення депутата Київської міської ради Бродського В.Я. від 23.09.2016 №0-8/279/8/015-639 Департаментом було розпочато проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: АДРЕСА_1 . Посадовою особою Департаменту здійснено виїзд на місце з метою проведення перевірки під час якого встановлено, що за вказаною вище адресою на ділянці АДРЕСА_2 розташована недобудована восьмиповерхова будівля не визначеного призначення (впритул до будівлі на ділянці АДРЕСА_1 ). На ділянці АДРЕСА_1 побудована п`ятиповерхова будівля невизначеного призначення. На момент виїзду відповідальні особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки. 20.02.2017 на адресу ОСОБА_1 направлено лист №073-1424 щодо прибуття до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами. Однак, на призначену дату ОСОБА_1 до Департаменту не прибула, документи не надала. 09.03.2017, у зв`язку з ухиленням суб`єкта містобудування від проведення позапланової перевірки, Департаментом було направлено листи №073-2056 до Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від щодо взаємодії у проведенні перевірки. 20.02.2017 Департамент звернувся з запитом №073-1449 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо отримання замовником будівництва - ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва: «Будівництво садового будинку по АДРЕСА_1. Згідно листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.03.2017 №055-3776 замовнику будівництва - ОСОБА_1 надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 22.11.2012 №15500/0/01/009-12 для будівництва садового будинку на АДРЕСА_1. Також в ході перевірки Департаментом було отримано лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 11.04.2017 №8-10-0.441-7346/2 для вжиття заходів відповідно до наданих повноважень разом з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки. З вказаного вище листа судами встановлено, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:91:474:0002 та 8000000000:91:474:003 розташовані багатоповерхові житлово-офісні будинки 5-ти та 8-ми поверхами відповідно, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (земельна ділянка АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельних ділянок - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; вид використання - для ведення садівництва. Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:91:474:0003, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на земельну ділянку та посвідчено Державним актом від 31.10.2012 ІІІ-КВ 125220. Площа земельної ділянки 0,0605 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; вид використання - ведення садівництва. З урахуванням вказаного, Департамент дійшов висновку, що проектну документацію на об`єкт будівництва «Будівництво садового будинку по АДРЕСА_1 » розроблено без дотримання вимог вихідних даних пункту 1 містобудівних умов і обмежень земельної ділянки, чим порушено вимоги пункту 3.19 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» та без дотримання вимог Земельного кодексу України, чим порушено пункт 2 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статтю 20 та частину першу статті 91 «Земельного кодексу України». 25.05.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації прийнято наказ №183 про скасування декларацій від 04.03.2014 №КВ 083140630274 про початок виконання будівельних робіт «Будівництво садового будинку» за адерсою: АДРЕСА_1, замовник - ОСОБА_1 та від 07.11.2014 №КВ 143163200841 про готовність об`єкта до експлуатації «Будівництво садового будинку» за адерсою: АДРЕСА_1, замовник - ОСОБА_1 . Листом від 26.05.2017 №073-4623 відповідач повідомив позивача про скасування зазначених декларацій, до якого додав копію наказу від 25.05.2017 №183 про їх скасування. Вказане стало підставною для звернення позивача до суду з цим позовом. В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що факт недостовірності даних у зареєстрованих деклараціях може бути встановлено лише під час проведення планової або позапланової перевірки, які здійснюються у присутності суб`єктів містобудування або їх представників. Однак позивач був позбавлений своїх прав, оскільки перевірка не проводилась і вона не змогла бути присутньою під час її проведення, що унеможливило надання відповідних доказів, документів, заперечень. Крім того, будь-яких рішень у формі акта, припису чи постанови щодо притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю не приймалось. Жодних обставин, які б дали підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, оскаржуваний наказ не містить. Також посилалась на порушення строку проведення перевірки достовірності даних, наведених у деклараціях, оскільки тримісячний термін, визначений Порядком №553 сплинув, що є зловживанням своїми правами з боку суб`єкта владних повноважень. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018, у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшли висновку, що проектну документацію на об`єкт будівництва "Будівництво садового будинку по АДРЕСА_1 в Подільському районі м. Києва" розроблено без дотримання вимог вихідних даних пункту 1 містобудівних умов і обмежень земельної ділянки, чим порушено вимоги пункту 3.19 ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень" та без дотримання вимог Земельного кодексу України, чим порушено пункт 2 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтю 20 та частину першу статті 91 "Земельного кодексу України". Суди виходили з того, що достатньою та необхідною правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у ній замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому, жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту і його обов`язку проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною. Суди дійшли висновку, щоо чинним законодавством не передбачено, що встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у деклараціях відбувається виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно- будівельного контролю, а не в процесі їх проведення. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В обгрунтування касаційної скарги позивач покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Зокрема, покликається на те, що судами неправильного застосовано ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме в частині підстав для скасування зареєстрованих декларацій. Крім того, суди дійшли помилкових висновків щодо відсутності порушень з боку відповідача Порядку №553 під час здійснення архітектурно-будівельного контролю. Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ Відповідно до пункту 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 №978, одним із основних завдань Департаменту є - здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва. Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VI). Частинами першою та другою статті 34 Закону №3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Згідно із частинною першою статті 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельног контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України. Отже, реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації можлива виключно після завершення будівництва. Частиною десятою статті 39 Закону №3038-VI визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката. Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення. Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Так, згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю. За наведеного правовогорегулювання, виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом. Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру. Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 у справі №814/1914/16, від 26.06.2018 у справі № 826/20445/16, від 18.10.2018 у справі №695/3442/17, від 23.10.2018 у справі № 826/9275/17, від 13.12.2018 у справі №522/6212/17, від 22.01.2019 у справі №826/17907/17. Згідно зі статтею 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Згідно з правовою позицією, неодноразово висловленою у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справах №821/1157/16, №2а-10138/12/2670, від 27.04.2021 у справі №640/21256/18 та від 15.06.2021 у справі №813/2549/18, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. У постанові від 20.01.2021 у справі №420/1674/19 Верховний Суд дійшов висновку, відповідно до якого зі змісту положень статті 41 Закону №3038-VI та Порядку №553 слідує, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть проводитися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту. За правилами статті 26 Закону №3038-VI завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт. З огляду на викладене, декларація про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт. Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований (реконструйований) об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 804/1510/16 та від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а, від 01.10.2019 №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі № 826/5607/17, від 20.01.2021 у справі №420/1674/19, від 04.08.2021 у справі №640/20369/18, від 01.06.2022 у справі №420/7511/19. Крім того, у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 420/7511/19, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що «Приймаючи оспорювані у цій справі накази відповідач демонструє «формальне» виконання своїх функцій, оскільки він не спрямований на досягнення поставленої мети, а саме: забезпечення дотримання суб`єктом містобудівної діяльності правил благоустрою, визначених, зокрема, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», оскільки за наявності чинного документа про право власності на новозбудований (реконструйований) об`єкт будівництва скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків». «…зареєструвавши декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та право власності на побудований об`єкт, зважаючи на принцип юридичної визначеності та належного урядування, позивач вправі сумлінно розраховувати на використання належного майна, що виключає неправомірне втручання з боку суб`єкта владних повноважень. Адже принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). Недоліки в роботі органу державної влади не можуть в подальшому призводити до негативних наслідків для особи.». Як підтверджується матеріалами справи, право на виконання будівельних робіт, набуте позивачем на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 04.03.2014, скасовано відповідно до наказу відповідача від 25.05.2017 №183, тоді як декларація про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрована відповідачем - 07.11.2014. Тобто, станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 25.05.2017 №183 декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію. Крім того, 13.05.2015 позивачем зареєстровано право власності на садовий будинок. Тобто на час прийняття оскаржуваного наказу (25.05.2017) вичерпала свою дію також і декларація про готовність об`єкта до експлуатації. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржуваний наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2017 №183 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації" суперечить принципу правової визначеності, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень про самостійне скасування власного рішення може відповідати ознакам "свавільного" рішення, яке ставить особу (суб`єкта приватного права) в нерівне становище та створює ситуацію незахищеності. При цьому колегія суддів зазначає, що після реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості, у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом, відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, відповідач або інший уповноважений законом орган зобов`язаний звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом. Тобто ефективним способом захисту за цих обставин є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі, якщо компетентним органом буде доведено, що об`єкт має ознаки самочинного будівництва. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 826/12543/16, а також постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 30.03.2021 у справі №826/5513/17. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до частини 3 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. При цьому, звернення позивача до суду зумовили наслідки, які настали після прийняття відповідачем наказу від 25.05.2017 №183, інших дій, пов?язаних з його виданням відповідач не вчиняв, відтак позовні вимоги у цій справі підлягають частковому задоволення шляхом визнання протиправним і скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2017 №183 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації». Керуючись статтями 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, п о с т а н о в и в: Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 - скасувати. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2017 №183 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації". В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: О.П. Стародуб А.А. Єзеров В.М. Кравчук