Ухвала КГС ВС № Б-39/159-10

УХВАЛА 30 вересня 2020 року м. Київ Справа № Б-39/159-10 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я. розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 у складі колегії суддів: Гребенюк Н. В. - головуючої, Медуниці О. Є., Радіонової О. О. та ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.12.2019 у складі судді Усатого В. О. у справі за заявою Фізичної особи-підприємця Омельянової Ірини Володимірівни про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: 24.06.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржник) звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.12.2019 у справі № Б-39/159-10 та клопотав про поновлення строку на касаційне оскарження з підстав, передбачених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № Б-39/159-10 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2020. 13.07.2020 на адресу Верховного Суду від арбітражного керуючого Караченцева Юрія Леонідовича надійшли заперечення на відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 10.07.2020 вих. № 01-34/68-20/159-10, в яких ліквідатор просить суд касаційної інстанції відмовити у прийняті касаційної скарги ОСОБА_1 та повернути її скаржнику. Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2020 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження залишено без задоволення; касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.12.2019 у справі № Б-39/159-10 залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме: надати письмове пояснення в якому зазначити підстави касаційного оскарження, а саме чітко вказати формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується касатор, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також обґрунтування посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. Цією ж ухвалою попереджено скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 ГПК України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Зазначена ухвала суду касаційної інстанції від 20.07.2020 направлялась на адресу скаржника зазначену ним у касаційні скарзі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення. Окрім того ухвала Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № Б-39/159-10 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.07.2020 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90465531). Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Станом на 30.09.2020 недоліки касаційної скарги зазначені в ухвалі суду від 20.07.2020 скаржником не усунуті. Разом з тим адресована скаржнику ухвала суду касаційної інстанції від 20.07.2020 про залишення касаційної скарги без руху повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку). Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку). Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19). Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б). Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19). Крім того судом враховується, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (із подальшими змінами та доповненнями) з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався та востаннє продовжено до 31.10.2020. 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом

4. Згідно з пунктом 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211, а саме, розширено перелік дозволених під час карантину видів господарської діяльності та, зокрема дозволено роботу/діяльність нотаріусів, адвокатів та аудиторів з 11.05.2020. Разом з тим, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ відповідно до пункту 1 якого пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином". Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Згідно з частиною третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. З часу набрання чинності Законом № 731-IX двадцятиденний строк, протягом якого учасники справи мали право на звернення до суду з заявою (клопотанням) про продовження процесуальних строків, закінчився 06.08.2020. Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Водночас станом на 30.09.2020, тобто по сплину більш ніж двох місяців з дати постановлення (20.07.2020) ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху у справі № Б-39/159-10 та з дати чинності Законом № 731-IX, скаржник не вчинив будь-яких дій, спрямованих на усунення недоліків касаційної скарги, в тому рахунку не подав до суду клопотання (заяви) про продовження процесуальних строків на усунення недоліків касаційної скарги, вказаних в наведеній вище ухвалі суду з викладенням підстав та обставин, які зумовили невиконання вимог ухвали щодо усунення недоліків під час дії карантину. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України"). На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004). Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989). Колегія суддів Касаційного господарського суду враховує, що ОСОБА_1 безумовно був обізнаний про існування судового провадження у справі № Б-39/159-10, тому що саме він подавав касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.12.2019, особисто її підписував. Відтак ОСОБА_1 мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан провадження за його касаційною скаргою, стан надходження поштових відправлень. При цьому він не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух поданої ним касаційної скарги відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими йому процесуальними правами, проте такими можливостями не скористався, недоліків касаційної скарги не усунув. Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Частиною четвертою статті 174 ГПК України визначено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Отже скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, оскільки всупереч вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України не надано письмового пояснення із зазначенням підстав касаційного оскарження, а саме чіткого викладення формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується касатор, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також обґрунтування посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. З урахуванням викладеного касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.12.2019 у справі № Б-39/159-10 вважається неподаною та підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі частини другої статті 292 ГПК України. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 , що в разі повернення касаційної скарги, скаржник не позбавлений права повторно звернутися з касаційною скаргою у відповідності до вимог статей 288, 290, 291 ГПК України. Керуючись статтями 234, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.12.2019 у справі № Б-39/159-10 повернути скаржнику.

2. Повернути ОСОБА_1 додані до касаційної скарги матеріали, зокрема оригінал банківської квитанції про сплату судового збору.

3. Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Банасько Судді В. Г. Пєсков В. Я. Погребняк