Постанова Київський апеляційний суд № 357/5724/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЄУН: 357/5724/20 Справа № 33/824/3132/2020 Суддя у І-й інст.: Шовкопляс О.П. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2020 року, - В С Т А Н О В И Л А: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Згідно постанови суду, ОСОБА_1 07.06.2020 о 17 год. 07хв. в м. Біла Церква, Київської області по вул. Лісова 31 керував транспортним засобом «OPEL OMEGA д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, та від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження по справі щодо нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що він не керував транспортним засобом і факт його керування нічим не підтверджено. Зазначає, що вказівка про те, що його доставили до закладу охорони здоров`я, не відповідає дійсності, оскільки всі документи складалися поліцейськими в одному місці. Вважає, що осіб, вказаних у протоколі як свідків огляду, не встановлено. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Рябчука О.С., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, і є правильним. Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 209799 від 07.06.2020, від підпису якого він вдмовився, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, не довіряти яким у суду причин немає, оскільки пояснення вказаних свідків повністю узгоджуються з даними відеозаписів з нагрудних камер поліцейських ВС-01481 та АІ 00148, відповідно до яких зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу ОСОБА_1 . З переглянутого в суді апеляційної інстанції вказаного відеозапису вбачається, як на пропозицію поліцейського пройти у закладі охорони здоров`я огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_1 відмовляється, що є порушенням приписів п. 2.5 ПДР України, відповідно до яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином висновки суду 1-ї інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він порушив вимоги п.2.5 ПДР, є правильними, такими, що відповідають матеріалам справи, і доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування рішення суду 1-ї інстанції, не встановлено, а тому постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_1 щодо її скасування - без задоволення. Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.М. Юденко