Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/6091/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2020 р.Справа № 520/6091/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. представник позивача - Калуцький Д.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2020, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 19.06.2020 по справі № 520/6091/2020 за позовом Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області , Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Пікули Вікторії Юріївни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року Старосалтівська селищна рада Вовчанського району Харківської області ( далі - Старосалтівська сільрада, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ( далі - Відділ ПВР Управління ДВС ГТУЮ у Харківській обл., відповідач - 1), головного державного виконавця відділу ПВР Управління ДВС ГТУЮ у Харківській обл. Пікули Вікторії Юріївни ( далі - головний державний виконавець Пікула В.Ю., відповідач - 2), в якому просила: - визнати протиправними дії головного державного виконавця Пікули В.Ю; - скасувати постанову про накладення штрафу, складену головним державним виконавцем Пікулою В.Ю. при примусовому виконанні виконавчого листа № 820/784/18. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Старосалтівська сільрада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність факту порушення його прав відповідачем. Вказав, що головним державним виконавцем Пікула В.Ю. протиправно винесено постанову від 20.04.2020 про накладення штрафу на селищну раду у розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення, оскільки можливість повторного накладення штрафу чинним законодавством не передбачена. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 по справі № 820/784/18 є виконаним, так як 29.11.2019 на LXII сесії VII скликання Старосалтівської СР розглянуто заяву ОСОБА_1 від 02.12.2017 ( вх.№ 392 від 05.12.2017), оскільки заява від 28.11.2017 до селищної ради від нього не надходила. 16.07.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження по справі № 520/6091/2020. 16.07.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства ( далі -КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорені сторонами. 26.03.2018 рішенням Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Старосалтівської сільради Вовчанського району Харківської обл. про визнання незаконними дій суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано незаконною відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва із подальшою передачею у приватну власність, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах смт Старий Салтів Вовчанського району Харківської області поряд з земельною ділянкою з кадастровим номером 6321655800:00:002:0436. Зобов`язано Старосалтівську сільради Вовчанського району Харківської обл. повторно розглянути заяву від 28.11.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва із подальшою передачею у приватну власність, орієнтовною площею 0,10 га, у визначений законодавством строк в один місяць, з моменту набрання законної сили рішенням суду. 26.09.2019 головним державним виконавцем Пікула В.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60133461 за виконавчим листом № 820/784/18 від 12.09.2019. 20.11.2019 головним державним виконавцем Пікула В.Ю. винесено постанову про накладення штрафу, у зв`язку із невиконанням рішення суду, у розмірі 5100 грн. та зобов`язано виконати судове рішення протягом 10 днів. 21.02.2020 головним державним виконавцем Пікула В.Ю. на адресу Старосалтівської сільради направлено вимогу державного виконавця вих. №17000/7, якою зобов`язано позивача в триденний термін повідомити про виконання рішення суду та про вжиті ним заходи. 10.04.2020 головним державним виконавцем Пікула В.Ю. винесено постанову про накладення штрафу на Старосалтівську сільраду по ВП №60133461 у розмірі 10 200 грн., у зв`язку із повторним невиконанням судового рішення та зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 днів. Не погодившись із вказаною постановою позивач звернувся до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позову. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, проте з інших підстав та мотивів і зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404). Положеннями статті 1 вказаного Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404 передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону № 1404. Відповідно до приписів ч. 1 - 3 вказаної статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. Положення ст. 75 вказаного Закону України встановлють відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Частинами 1, 2 зазначеної вище статті встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Спірним в цій справі є питання правомірності накладення на Старосалтівську сільраду штрафу за повторне невиконання рішення без поважних причин. Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 зобов`язано Старосалтівську сільраду повторно розглянути заяву від 28.11.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва із подальшою передачею у приватну власність, орієнтовною площею 0,10 га, у визначений законодавством строк в один місяць, з моменту набрання законної сили рішенням суду. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 по справі № 820/784/18 позивач на XXII сесії VII скликання Старосалтівської сільради розглянув заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. За наслідками розгляду заяви вищезазначеної заяви рішення позивачем прийняте не було, так як більшість присутніх депутатів на сесії утримались від голосування. Відповідно до положень ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 280/97-ВР ( далі - Закон №280/97- ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону №280/97- ВР депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано . Частиною 3 вказаної статті встановлено, що депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Даючи правову оцінку діям Старосалтівської сільради під час розгляду даної заяви ОСОБА_1 та вирішуючи питання наявності у неї поважних причин невиконання рішення суду, враховуючи, що вона є боржником - суб`єктом владних повноважень та колегіальним органом, колегія суддів зауважує, що незважаючи на те, що законодавець наділив депутатів місцевої ради правом ухвального голосу, це не звільняє їх від обов`язку забезпечити активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, нести обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконувати їх доручення. Однак зазначене, в даному випадку зроблено не було, що також свідчить про відсутність поважних причин невиконання вказаного вище судового рішення. Враховуючи, що після винесення постанови від 20.11.2019 про накладення штрафу, у зв`язку із невиконанням рішення суду, позивачем судове рішення так і не виконано, а доказів поважності причин такого невиконання до суду не надано, колегія суддів вважає правомірною постанову головного державного виконавця Пікули В.Ю.від 10.04.2020 про накладення штрафу і зв`язку із повторним невиконання рішення та погоджується з висновками суду про відсутність підстав для задоволення позову про визнання дій відповідача протиправними та її скасування, але з інших мотивів та підстав, наведених вище. Твердження апелянта про те, що можливість повторного накладення штрафу за невиконання рішення чинним законодавством не передбачена, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки таке право державного виконавця передбачене ч. 2 ст.75 Закону № 1404 ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Доводи Старосалтівської сільради про те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.11.2017, однак дана заява до селищної ради не надходила, колегія суддів визнає такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки судове рішення, яке знаходиться на примусовому виконанні є чинним. Доказів звернення до суду першої інстанції із заявою про роз`яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 чи виправлення описки до суду не надано. Щодо інших доводів учасників справи колегія суддів зазначає. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для зміни судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За вказаних обставин, проаналізувавши всі наведені вище докази, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, а також неповно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, що має наслідком зміну рішення суду першої інстанції з підстав та мотивів задоволення позову. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року по справі № 520/6091/2020 змінити з підстав та мотивів відмови у задоволенні позову. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич Судді(підпис) (підпис) Я.В. П`янова О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 29.09.2020