Постанова 4855 № 640/15336/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15336/19 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 вересня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. суддів Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019року у справі №640/15336/19 (розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» до відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 квітня 2019 року № 0005254401 в частині застосування штрафу у розмірі 335195,95 грн, В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестком» (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 квітня 2019 року № 0005254401 в частині штрафу у розмірі 335195,95 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправними та таким, що підлягає скасуванню в частині суми 335195,95 грн, оскільки позивачем в межах граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня були зареєстровані податкові накладні від 17 грудня 2018 року № 140 від 26 грудня 2018 року №

30. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 17 квітня 2019 року № 0005254401 в частині штрафу у сумі 335195,95 грн. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Офісом великих платників податків Державної податкової служби (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень, встановлених Податковим кодексом України. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження та встановлено строк до 13 серпня 2020 року, протягом якого учасники справи можуть подати відзив. Представником позивача 12 серпня 2020 року отримано Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року, що підтверджується підписом на поштовому повідомленні про вручення поштової кореспонденції. Однак, станом на час прийняття постанови суду, позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. У відповідності до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 15 березня 2019 року відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Інвестком". За результатом перевірки контролюючим органом складено акт перевірки № 796/28-10-44-02/31901655 (надалі - акт перевірки). Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем порушено граничні строки реєстрації 43-х податкових накладних, зокрема і по спірним накладним: - від 17 грудня 2018 року № 140 (сума ПДВ за ПН/РК 2595372,16) з затримкою 14 календарних дня (дата реєстрації - 29 січня 2019 року); - від 26 грудня 2018 року № 30 (сума ПДВ за ПН/РК 756587,28) з затримкою 14 календарних дня (дата реєстрації - 29 січня 2019 року), відповідальність передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Не погоджуючись з висновками викладеними контролюючим органом в акті перевірки позивачем подано заперечення, за результатом яких контролюючий орган листом від 16.04.2019 р. №19485/10/28-10-44-01-11 повідомив позивача, що за результатом розгляду заперечень ТОВ "Інвестком" на акт перевірки, залишено без розгляду вказані заперечення. На підставі акту перевірки контролюючим органом 17 квітня 2019 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0005254401, яким позивачу, зокрема, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 та згідно з пупком 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 335195,95 грн (податкові накладні від 17 грудня 2018 року № 140 від 26 грудня 2018 року № 30). Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України), за результатом розгляду скарги ДФС України 29 липня 2019 року прийнято рішенням № 35980/6/99-99-11-06-01-25 , яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін. Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині застосування штрафу в розмірі 62101,18 грн, щодо порушення ТОВ "Інвестком" граничних строків реєстрації податкових накладних від 17 грудня 2018 року № 140 від 26 грудня 2018 року № 30, позивач звернувся з позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено надіслання вказаних податкових накладних в межах граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Абзацами 1-5 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. В силу абзаців 9, 10, 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246). Згідно пункту 2 Порядку № 1246 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі, Законах України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідно до пункту 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. За правилами пунктів 13-15 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що у будь-якому випадку податковий орган зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин. Судом першої інстанції встановлено, а апелянтом не спростовано, що позивач склав податкові накладні та надіслав їх в електронній формі для реєстрації в Реєстрі: від 17 грудня 2018 року № 140 надіслана 14 січня 2019 року о 14:30 год., що підтверджується витягом з Електронного кабінету платника податків; від 26 грудня 2018 року № 30 надіслана 12 січня 2019 року о 15:28 год., що підтверджується витягом з Електронного кабінету платника податків. Вищезазначена обставина не заперечується апелянтом. Колегія суддів звертає увагу, що контролюючим органом не було надано доказів надіслання позивачу квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної: від 17 грудня 2018 року № 140 від 26 грудня 2018 року № 30 протягом операційного дня (з 00-00 годин до 20-00 годин), в якому подавалась вказана податкова накладна. Тобто, матеріалами справи підтверджено надіслання вказаної податкової накладної в межах граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня. Однак, з матеріалів справи вбачається, що між надсиланням вказаної податкової накладноїх позивачем, її збереженням та прийняттям існує проміжок часу, за рахунок якого реєстрація податкової накладної відбувається поза межами граничного терміну. Згідно з пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, який вчинив у встановлений законом спосіб і строк усі дії для реєстрації зазначених вище податкових накладних. При цьому, діючи добросовісно і обачно, він, в межах встановленого законом строку, вжив усіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації вказаних вище податкових накладних. Як вбачається з матеріалів справи, що на сайті Державної фіскальної служби України 15.01.2019 року було розміщено оголошення, що через перенавантаження серверу ДФС та необхідність своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних обробляються із затримкою в часі (стор. 25, 26 том І). Отже, ДФС у ЗМІ та на своєму офіційному порталі повідомляла про перенавантаження сервера та вихід з ладу одного зі своїх серверів, що є причиною скерованих, але не зареєстрованих податкових накладних. Наведені обставини щодо некоректності роботи серверу ДФС 15.01.2019 апелянтом не заперечуються та жодними документальними доказами не спростовані. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. Позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, а тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкових накладних, позивач не підлягає притягненню до відповідальності, відповідно до статті 120-1 Податкового кодексу України. Дана позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року по справі № 815/2745/17, від 09.10.2018 року по справі № 818/1073/17, від 14.02.2019 року по справі № 809/1040/17 та відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає застосуванню. Враховуючи вищевикладене колегія суддів доходить висновку, що апелянтом жодним чином не спростовано мотиви, якими керувався суд першої інстанції, та не навів підстав за яких вищевикладені висновки Верховного Суду не підлягають врахуванню в межах спірних правовідносин, а отже рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги. Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Г.В. Земляна Судді: Є.І. Мєзєнцев В.В. Файдюк