Постанова 4851 № 520/12546/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2020 р.Справа № 520/12546/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Донець Л.О., Суддів: Кононенко З.О. , Сіренко О.І. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 (головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., повний текст складено 18.02.2020 по справі № 520/12546/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, ВСТАНОВИВ: 21.11.2019, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Дермитслужби ( після реорганізації Харківської митниці ДФС України, далі - відповідач), в якому просить суд про визнання протиправним та скасування рішення Харківського митниці ДФС відповідача про коригування митної вартості №UA807000/2019/002347/2 від 11.06.2019; визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2019/01722, видану Харківською митницею ДФС. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі №520/12546/19 позов задоволений. Визнано протиправним та скасовано рішення Харківського митниці ДФС відповідача про коригування митної вартості №UA807000/2019/002347/2 від 11.06.2019. Визнано протиправним та скасовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2019/01722, видану Харківською митницею ДФС. Відповідач, не погодившись з судовим рішення подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати судове рішення, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне врахуванням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачем подано до відповідача для митного оформлення у Харківській митниці ДФС митну декларацію ІМ №UA807190/2019/014092 від 10.06.2019, та додатки: контракт з ZINJIANG ZHENGHAN IMPORT AND EXPORT CO., LTD (Китай) №4 від 01.03.2019, інвойс ZH-Р193036 від 18.04.2019, сертифікат якості від 18.04.2019, пакувальний лист від 18.04.2019, коносамент OTSODS19040475ODS, автотранспортну накладну 967063 від 04.06.2019, сертифікат про походження товару форми А №G193501Z07820002 від 22.04.2019, платіжні доручення на оплату товару від 19.03.2019 і від 22.04.2019, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту про транспортно-експедиційні послуги №899 від 27.05.2019, платіжне доручення, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №14 від 28.05.2019, довідку про транспортні витрати №511 від 27.05.2019, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» №1365 від 05.06.2019, агентський договір, договір з перевізником товару №80/Г-2019 від 01.03.2019, копію митної декларації країни відправлення. Відповідачем прийнято рішенням про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002347/2 від 11.06.2019 визначено митну вартість товару за 6 методом з розрахунку 3.50 USD/кг, що в свою чергу призвело до збільшення митної вартості товару та збільшення розміру податків, які сплатив позивач. Суд першої інстанції під час задоволення позову, зазначив про те, що відповідачі не довів, що вартість ввезеного товару, екозамші для використання в якості підкладки чохла для манікюрних кусачок, склад:40% поліуретан, 60% нейлон, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що мають свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з нетканим матеріалом із штучних волокон, склад: 60% полієстер, неорганічний наповнювач на основі сполук кальцію 20% та стірол-акрілова емульсія 20%, та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбулось на тих же умовах поставки та комерційних умовах. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У відповідності до ч.1 ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. На підставі ч.4 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. За приписами пункту 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною 2 статті 53 Кодексу, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару. Аналогічна позиція висловлена у постанові ВС від 15.08.2019 у справі №826/19400/15. На підставі ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. На підставі ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За приписами частин першої - третьої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Аналізуючи викладені вище норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви визнаються обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або не відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Аналогічна позиція висловлена у постанові ВС від 20.03.2020 у справі №480/3807/18. Згідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. На підставі ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Підставою для прийняття оскаржуваних рішень стало сумніви відповідача щодо того, що фактурна вартість товару складає 0,65 USD/кг, що значно нижче собівартості з урахуванням сировини (0,81-0,85 USD/кг), виробничих витрат, прибутку та інших складових; код товару в експортній декларації не співпадає з кодом, заявленим декларантом; заявлена щільність товару (1329 г/м.кв. - щільність деревини) значно відрізняється від щільності подібних товарів (від 150 г/м.кв. до 680 г/м.кв.) і від щільності товару, вказаної в специфікації (1920 gr/per sheets - 1280 г/м.кв.). В своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ZINJIANG ZHENGHAN IMPORT AND EXPORT CO., LTD (Китай) (Продавець), з яким був укладений контракт №4 від 01.03.2019. За змістом специфікації №1 від 01.03.2019 до контракту №4 від 01.03.2019 позивачем було придбано нетканне полотно для устілок («НБ Кволіті»: бежевий колір), країна походження Китай, у кількості 4000 листів розміру 2,0 мм х 1,5 м х 1 м загальною вартістю 5200 доларів США. За умовами укладеного контракту, в ціну товару включено вартість тари, пакування, маркування, завантаження в транспортний засіб, витрати по доставці товару в порт Сяменя, завантаження на борт судна, згідно умов поставки FOB - Xiamen. Крім цього, за умовами даного контракту - оплата вартості товару здійснюється шляхом перерахування 30% передплати від суми інвойсу, 70% після завантаження товару на борт судна, оплата здійснена згідно платіжних доручень від 19.03.2019 і від 22.04.2019. За обставинами справи, товар було доставлено до України морським транспортом, згідно коносаменту OTSODS19040475ODS; доставка з порту Сяменя до України згідно умов поставки, покладалась на позивача, у зв`язку з чим ним було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №80/Г-2019 від 01.03.2019. Позивачем митну вартість було заявлено за першим методом (ціною контракту) в розмірі 5 200 доларів США, що за курсом на день подання митної декларації складало 138 297,75 грн. Згідно умов поставки FOB - Xiamen вартість доставки від порту Сяменя до місця ввезення на митну територію України покладалась на покупця. У зв`язку з цим, вартість доставки в розмірі 32 529,90 грн була додана позивачем до заявленої митної вартості. За цим, колегія суддів звертає увагу на те, що митна вартість, заявлена декларантом за першим методом, склала 170 827,65 грн (графа 45 митної декларації ІМ №UA807190/2019/014092 від 10.06.2019). Відповідач під час здійснення перевірки митної вартості товару за митною декларацією ІМ №UA807190/2019/014092 від 10.06.2019 за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) виявлено ризики, згенеровані АСАУР для товару №1, з зазначенням необхідних для виконання переліком митних формальностей, а саме: 103-1 «Перевірити заявлені у гр. 44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів, на предмет розбіжностей із задекларованими відомостями»; 105-2 «Підстава: перелік індикаторів ризику. Індикатори 3.3.3. Інші ризики, передбачені наказом ДФС від 11.09.2015 №689»; 202-1 «Можливе декларування товару не свої найменуванням. Необхідно провести ідентифікацію вантажу шляхом проведення митного огляду»; 911-1 «Можливе декларування товару не своїм найменуванням. Необхідно провести ідентифікацію вантажу шляхом проведення митного огляду». З огляду на вказане вище, позивачу направлений запит № 635 від 10.06.2019, відповідно до якого було запропоновано надати пояснення та додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Окрім цього, відповідач у запиті вказав на те, що надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують складові митної вартості. Позивач у відповіді на запит листом №11/06 від 11.06.2019 надав додатково до наданих документів прайс-лист виробника товару від 20.02.2019. З огляду на надання повного пакету документів, що має позивач, декларант листом № 11/06-1 від 11.06.2019 просив Харківську митницю ДФС видати рішення про визначення митної вартості за митною декларацією №UA807190/2019/014092 від 10.06.2019. В своїй апеляційній скарзі відповідач повторює свою правову позицію, викладену у відзиві на позовну заяву про те, що фактурна вартість товару складає 0,65 USD/кг, що значно нижче собівартості з урахуванням сировини (0,81-0,85 USD/кг), виробничих витрат, прибутку та інших складових; код товару в експортній декларації не співпадає з кодом, заявленим декларантом; заявлена щільність товару (1329 г/кв м - щільність деревини) значно відрізняється від щільності подібних товарів (від 150 г/кв м до 680 г/кв м) і від щільності товару, вказаної в специфікації (1920 gr/per sheets - 1280 г/кв м). З огляду на відсутність в наданих до матеріалів справи документах пояснень щодо розбіжностей або наявності ознак підробки документів, поданих до митного оформлення, та не наведення розрахунків собівартості товару з урахуванням сировини, виробничих витрат, прибутку та інших складових та не доведення перевищення фактурної вартості товару, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими. В своєму відзиві на позовній заяву та апеляційній скарзі відповідача каже про різність коду товару в експортній декларації порівняно з кодом товару заявленим позивачем, та не включення у ціну товару витрат на транспортування товарів, оскільки умовами постачання «»FOB» згідно «Інкотермс 2010» ці витрати покладаються на покупця. Апеляційна скарга відповідача не спростовує висновків суду першої інстанції про те, що в країні відправлення використовується інша система визначення коду товарів, чим і обумовлена вказана різниця. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що на підставі наданих до матеріалів справи доказів, всі інші відомості задекларованого товару, зокрема опис товару, вага, вартість, реквізити товаросупровідних документів збігаються. За цим, колегія суддів погоджується з висновків суду першої інстанції про відсутність арифметичної помилки у заявленій до митного оформлення позивачем в митній декларації щільність товару 1329 г/кв м. З врахуванням такого розрахунку, а саме: шляхом поділу загальної ваги товару на його загальну площу. Вага товару нетто складає 7972 кг (згідно даних декларації і товаросупроводчих документів). Загальна площа товару складає 6000 м2 (4000 листів по 1.5 м2). За цим, щільність товару складає 7972 кг / 6000 м2 = 1329 г/м2. Щодо посилання на відмінності задекларованої позивачем щільності 1329 г/м2 від передбаченої специфікацією №1 до контракту №4 від 01.03.2019 (1280 г/кв м), то колегія суддів зазначає, що така відмінність знаходиться в межах допустимої похибки у фактичній вазі товару в розмірі 7%, передбаченої специфікацією №1. За наявності об`єктивної можливості обрання позивачем залежно від поверхневої щільності в одній з чотирьох товарних підпозицій - 5603 11 (поверхнева щільність не більш як 25 г/м2); 5603 12 (поверхнева щільність понад 25 г/м2, але не більш як 70 г/м2); 5603 13 (поверхнева щільність понад 70 г/м2, але не більш як 150 г/м2) та 5603 14 (поверхнева щільність понад 150 г/м2), апеляційна скарга відповідача не містить заперечень з приводу правильності визначення позивачем коду класифікації товару за УКТ ЗЕД підчас митного оформлення. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що лабораторні дослідження з метою встановлення фактичної щільності товару не проводились. Крім цього, колегія суддів погоджується з позицією позивача про те, що зі змісту запиту відповідача № 635 від 10.06.2019 неможливо встановити, недоліки яких з наданих позивачем документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. За обставинами справи відповідачем застосовано шостий метод визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України. Згідно із ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Частинами 2-8 вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті. Відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Аналізуючи наведені норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. З огляду на це, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а. На підставі ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За обставинами справи, за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару, нетканого матеріалу із штучних волокон, склад: 60% полієстер, неорганічний наповнювач на основі сполук калцію 20% та стірол-акрілова емульсія 20%, за резервним методом митним органом взято за основу вантажно митну декларацію №UA807170/2019/10070 від 19.02.2019 про митне оформлення товару №3, екозамша для використання в якості підкладки чохла для манікюрних кусачок, склад: 40% поліуретан, 60% нейлон. При цьому, колегія суддів зауважує на те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Так, з вантажної митної декларації порівняного товару №UA807170/2019/10070 від 19.02.2019 вбачається, що розмір партії порівняного товару - 470 кг, тоді як партія товару позивача суттєво більша - 7972 кг. Крім того, відрізняються умови поставки - CIF у порівняного товару і FOB у товару позивача. За умовами поставки CIF, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010, до вартості товару включаються витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, а також вартість морського страхування проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Згідно умов FOB витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, а також вартість морського страхування не включені у вартість товару. З огляду на невключення відповідачем при коригуванні митної вартості такі особливості характеристиці товару, умовах і обсягу поставок, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги про це необґрунтованими. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 по справі № 520/12546/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.О. Донець Судді З.О. Кононенко О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 28.09.2020 року