Постанова Харківський апеляційний суд № 953/3252/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/3252/20 Головуючий суддя І інстанції Садовський К. С. Провадження № 33/818/558/20 Суддя доповідач Шабельніков С.К. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 вересня 2020 року суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 26 березня 2020 року, - в с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , 1991 року народження, громадянин України, офіційно не працевлаштований, мешканець м. Харкова, - визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 340 грн. Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Постановою встановлено, що 14.02.2020 року приблизно о 19.05 год. в м. Харкові на вул. Чебишева, в районі буд №2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Хонда Аккорд, д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Дєу Ланос, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, від чого транспортним засобам завдано механічні пошкодження та матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 26 березня 2020 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Посилається на те, що суд першої інстанції порушив його право на захист, розглянувши справу без його участі. Вказує, що працівники поліції не зазначили в протоколі свідків події. Вважає винним у вчиненні ДТП іншого учасника пригоди. Зазначає, що на ділянці автомобільного шляху, де вчинив дорожньо-транспортна пригода існує тільки дві полоси руху у зустрічних напрямках, а тому він не мав можливості перестроюватися до іншої смуги руху в попутному напрямку. В судове засідання в суді апеляційної інстанції, призначене на 16.09.2020 року викликались потерпілий ОСОБА_2 , а також свідок ОСОБА_3 . Потерпілий ОСОБА_2 викликався за поштовою адресою, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, а також в його письмових поясненнях, а саме : м. Харків, вул. Максиміліанівська,

15. Проте, судові повістки повернуті до суду, у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою. На виконання клопотання ОСОБА_1 апеляційним судом викликався в судове засідання свідок ОСОБА_3 . Проте, зазначений апелянтом номер телефону не обслуговується, а направлені судові повістки на зазначену у клопотанні адресу, а саме: м. Харків, вул. Гарібальді, 4, - повернуті до суду у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою. Враховуючи наведене, а також дотримуючись вимог ст. 268 та ч.4 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 без участі потерпілого ОСОБА_4 та без участі свідка ОСОБА_3 . Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи ОСОБА_1 , який підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з відомостей, що є наявними у справі, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 щодо порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України. З метою забезпечення Конституційних засад щодо доступу до правосуддя особи, яка вважає свої права порушеними, а також з метою дослідження та перевірки всіх апеляційних доводів ОСОБА_1 , судом апеляційної інстанції на підставі ст. 294 КУпАП прийнято до розгляду апеляційну скаргу. Разом з цим належить врахувати, що під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом не наведено переконливих відомостей, які спростовують висновки суду першої інстанції щодо його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення (арк. 1) вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом при зміні руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з іншим транспортним засобом. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував, що протокол про адміністративне правопорушення складався працівником поліції в його присутності. Проте, від підпису цього протоколу ОСОБА_1 відмовився, про що є відповідна вказівка працівника поліції в протоколі. Тобто дії інспектора поліції щодо зазначення відмови ОСОБА_1 від підпису протоколу об`єктивно відповідають інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Отже, ОСОБА_1 був достеменно обізнаний про те, що відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, чого він не заперечував в суді апеляційної інстанції. Дії особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувались. Поряд з цим до протоколу про адміністративне правопорушення додана схема місця ДТП, яка беззаперечно підписана всіма учасникам ДТП, в тому числі ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять відомостей, щодо незгоди учасників ДТП зі схемою місця ДТП. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 також підтвердив, що в схемі місця ДТП (арк.2) міститься саме його власноручний підпис та не заперечував, що під час складання цієї схеми був згоден з відомостями, які у ній зазначені. З відомостей цієї схеми вбачається, що дорожньо-транспортна пригода вчинена на проїжджої частині вул. Чебишева у м. Харкові. Ця вулиця має по одній смузі руху у кожному напрямку. Також, з цієї схеми вбачається, що автомобіль Дєу рухався паралельно бардюрному камню, що також підтверджується фотознімками, зробленими ОСОБА_1 безпосередньо після вчинення ДТП. Проте, автомобіль Хонда, яким керував ОСОБА_1 зафіксований у напрямку від розділювальної смуги до бардюрного камню спереду ліворуч автомобіля Дєу. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 повідомив, що він керуючи автомобілем по вул. Чибишева в м. Харкові здійснював маневри щодо об`їзду каналізаційних люків та рухався ближче до роздільної полоси, оскільки на узбіччі дороги був сніг, який ускладнював рух у крайньому правому боці смуги його руху. Із доданих до апеляційної скарги ОСОБА_1 фотознімків вбачається, що на шляху та на краю узбіччя дороги відсутній сніг, а також не вбачається наявність каналізаційних люків, що свідчить про необґрунтованість тверджень апелянта, а тому суд апеляційної інстанції ставиться до них критично. Розташування транспортних засобів, відповідно до схеми ДТП та доданих ОСОБА_1 фотознімків, свідчить про те, що автомобіль Дєу, під керуванням ОСОБА_4 рухався прямо по вул. Чебишева у напрямку вул. Жилярді, а автомобіль Хонда, під керуванням ОСОБА_1 , рухаючись у тому ж напрямку, виконував маневр та завершуючи цей маневр здійснив зіткнення свого автомобіля, задньої правої його частини з автомобілем Дєу, передньої лівої його частини. Крім того, відповідно до схеми місця ДТП вбачається, що автомобіль Хонда має пошкодження заднього бамперу з правої сторони, а автомобіль Дєу має пошкодження переднього бамперу з лівої сторони, що об`єктивно підтверджується наданими ОСОБА_1 фотознімками місця події. В своїх письмових поясненнях потерпілий ОСОБА_5 (арк. 3) зазначив, що він рухався по вул. Чебишева у м. Харкові у своїй смузі руху у напрямку вул. Героїв Праці Попереду ліворуч від нього без увімкнутого покажчика повороту мав намір перестроїтись до його смуги руху автомобіль Хонда. Союнов не встиг загальмувати і відбулось зіткнення транспортних засобів. Отже, аналізуючи в сукупності ці фотознімки, пошкодження транспортних засобів, що наведені у схемі місця ДТП, а також пояснення потерпілого, апеляційний суд дійшов висновку, що саме водій ОСОБА_1 рухаючись по вул. Чебишева у м. Харкові, при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Дєу, під керуванням ОСОБА_4 , про що свідчать характерні пошкодження на автомобілях, тобто їх локалізація, а саме на автомобілі потерпілого маються пошкодження переднього бамперу з лівого боку, а спереду бамперу пошкоджень немає, що свідчить про те, що він, рухаючись прямо, не змінюючи напрямку руху, як найближче до узбіччя, своїм автомобілем ударів іншим транспортним засобам не завдавав. Натомість на автомобілі, яким керував ОСОБА_1 пошкоджено задній бампер зправа. Тобто потерпілий ОСОБА_2 дотримувався вимог ПДР України. Пункт 10.1 Правил дорожнього руху України, передбачає що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це бути безпечно і не створить перепон чи небезпеки іншим учасникам руху. Таким чином, доводи апелянта не спростовують зазначені в судовій постанові відомості, які в своїй сукупності свідчать про порушення саме ОСОБА_1 п. 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Відповідно до вимог п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Також, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі держави. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.10.1 Правил дорожнього руху України та притягнуто за ст.124 КУпАП до відповідальності, а тому посилання останнього на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними. Апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 26 березня 2020 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков