LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 48242-88/98

від 17.09.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а окрему ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 16 квітня 2020 року - скасувати.

Справа № 2-88/98 Головуючий в суді І інстанції Корбут В.М. Провадження № 22ц-824/9064/20 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 вересня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Мельника Я.С., суддів: Матвієнко Ю.О., Сушко Л.П., за участі секретаря Примушко О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 16 квітня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: старший державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Храбуст Оксана Сергіївни, ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою на бездіяльність державного виконавця. 16 квітня 2020 року Богуславським районним судом Київської області постановлено окрему ухвалу та направлено її органу досудового розслідування Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області та прокурору Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування відносно ОСОБА_1 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченні ч.1 ст.164 КК України. Не погоджуючись із цією ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав. Постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що дії ОСОБА_1 щодо звернення до судів різних інстанції зі скаргами про скасування видачі дублікату виконавчого листа, зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості по аліментах та зобов`язання закрити виконавче провадження, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, при цьому підриваючи авторитет органів правосуддя України, оскільки навмисно не бажає виконувати положення статті 129-1 Конституції України та частини першої статті 18 ЦПК України в частині обов`язковості судових рішень, у чому суд вбачав ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, через що постановив окрему ухвалу та направив її органу досудового розслідування і прокурору для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку розслідування відносно таких дій ОСОБА_1 . Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до положень статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду. Відповідно до частини четвертої статті 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Відповідно до частини другої статті 262 ЦПК України, суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала суду - це ухвала, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушення. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Таким чином, на думку колегії, окрема ухвала є інструментом профілактичного впливу у першу чергу саме на органи та установи, їх працівників та/або посадових осіб, які припустилися значних порушень закону, що призвело до негативних наслідків, натомість у випадку зловживання сторонами у справі своїми процесуальними права суд може застосувати до них превентивні заходи процесуального впливу, які передбачені ч. 2 ст. 44 ЦПК України, при цьому у даній справі місцевий суд визнав зловживанням процесуальними правами саме по собі подання ОСОБА_1 скарги на бездіяльність державного виконавця і залишив її без розгляду на підставі ч. 1 ст. 44 ЦПК України, що потягло для скаржника відповідні правові наслідки. Крім того, колегія суддів вважає, що інші учасники справи, які зацікавлені у виконанні судового рішення, при потребі можуть самі звернутися безпосередньо до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо порушення кримінального провадження, якщо такі дії призводять до порушення їхніх прав. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для постановлення окремої ухвали щодо ОСОБА_1 є передчасним, через що ця ухвала підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 374, 376 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а окрему ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 16 квітня 2020 року - скасувати. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»