Ухвала КЦС ВС № 711/8269/17

Ухвала 23 вересня 2020 року м. Київ справа № 711/8269/17 провадження № 61-13321ск20 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнітранс-Агро», арбітражний керуючий Новосельцев Володимир Петрович, про стягнення заборгованості за договором поруки, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2017 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки. 27 травня 2020 року до суду надійшло клопотання позивача ПАТ «Українська інноваційна компанія» про передачу справи до Господарського суду Луганської області в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства. Своє клопотання позивач обґрунтовував тим, що 15 травня 2020 року Господарським судом Луганської області відкрито провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія», в зв`язку з чим, в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, справу № 711/8269/17 слід передати до Господарського суду Луганської області для розгляду в рамках провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія». Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 07 липня 2020 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 07 липня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд до іншого суду. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд іншого суду не може бути оскаржена окремо від рішення суду. 04 вересня 2020 року Пилип В. М., який діє від імені ПАТ «Українська інноваційна компанія», засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року у зазначеній вище справі. У касаційній скарзі ПАТ «Українська інноваційна компанія» просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня ухвала про відмову у передачі справи на розгляд іншого суду. Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Згідно із частиною другою статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. У постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню. Апеляційний суд з дотриманням вимог процесуального права дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд до іншого суду відповідно до положень ЦПК України не входить до переліку ухвал, визначеного статтею 353 ЦПК України, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду. Доводи касаційної скарги про те, що відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження є порушенням права на судовий захист, є безпідставними, оскільки практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року). Наведені у касаційній скарзі доводи по своїй суті зводяться до неправильного тлумачення заявником норм цивільного процесуального законодавства України та правильність висновків апеляційного суду не спростовують. Таким чином, суд апеляційної інстанції, врахувавши вимоги наведених норм закону, перевіривши доводи заявника, на які він посилався, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнітранс-Агро», арбітражний керуючий Новосельцев Володимир Петрович, про стягнення заборгованості за договором поруки - відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький В. С. Висоцька І. М. Фаловська