Постанова 4873 № 910/2220/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" вересня 2020 р. Справа№ 910/2220/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Суліма В.В. суддів: Ткаченка Б.О. Майданевича А.Г. при секретарі судового засідання : Кубей В.І. за участю представників сторін: від позивача: Гаркуша В.В.; від відповідача: не з`явився, розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 року у справі № 910/2220/20 (суддя: Морозов С.М.) за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 476 901,36 грн. ВСТАНОВИВ: Державне підприємство "Енергоринок" ( далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - відповідач) суми штрафу в розмірі 476 901,36 грн. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору №16168/01/44/3-80 від 27.12.2018 року в частині оплати електричної енергії. 10.03.2020 року від відповідача до суду першої інстанції надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем, зокрема, було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 року клопотання Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про зупинення провадження у справі №910/2220/20 задоволено. Зупинено провадження у справі №910/2220/20 за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 476901,36 грн до вирішення справи №910/15252/19 за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 696 336 205,62 грн та набрання рішенням законної сили. Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство «Енергоринок» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 року у даній справі та ухвалите нове рішення, яким у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права. Так, скаржник зазначив, що предмет і підстави позовних вимог, що розглядаються у справах №910/2220/19 та №910/15252/19 є різними та не залежать один від одного, а тому відсутня будь-яка об`єктивна неможливість встановлення фактичних обставин справи та відсутності обставини, які б свідчили про неможливість розгляду справи №910/2220/20 до вирішення справи №910/15252/19. Разом з цим скаржник зазначив, що суть позовних вимог у справі №910/2220/20 розраховано від очікуваної вартості електричної енергії, а суть позовних вимог у справі №910/15252/19 розраховано від фактичної вартості електричної енергії. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020 року справу № 910/2220/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О. Північний апеляційний господарський відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Енергоринок" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 року у справі № 910/2220/20 своєю ухвалою від 13.07.2020 року. 13.08.2020 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній просив, апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва без змін. Крім того, представник відповідача, зокрема, зазначив, що нарахування штрафу здійснюється в рамках одного договору №16168/01/44/3-80 від 27.12.2018 року, та враховуючи факт можливості зменшення розміру санкцій за встановленими обставинами у справі №910/15252/19, суд може визнати винятковими обставинами для зменшення штрафу також у справі №9610/2220/20. У судовому засіданні 10.09.2020 року представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати. Представник відповідача у судове засідання 10.09.2020 року не з`явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 року. Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Державного підприємства "Енергоринок" - задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог. Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Положення зазначеної статті повністю узгоджуються з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Згідно з ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30 від 27.09.2001 року). Так, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/2220/20 було мотивоване тим, що п. 5.5 договору №16168/01/44/3-80 від 27.12.2018 року передбачено застосування штрафу в розмірі 0,05% від недоплаченої суми, у випадку не здійснення електропостачальником (відповідач) оплати згідно з п. 4.4.1 (з урахуванням пункту 4.3), у зв`язку з чим, необхідною умовою є встановлення розміру недоплаченої суми та встановлення розміру наявної заборгованості. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі №910/2220/20 є вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 476 901,36 грн у зв`язку з невиконанням останнім умов Договору №16168/01/44/3-80 від 27.12.2018 року в частині оплати купованої електричної енергії за період лютий-червень 2019 року. В той же час, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/15252/19 за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення заборгованості в загальній сумі 696 336 205,62 грн за договором №16168/01/44/3-80 від 27.12.2018 року. Разом з цим, колегія суддів відзначає, що заборгованість, що є предметом розгляду у справі №910/15252/19, розрахована від фактичної вартості електричної енергії за розрахунковий місяць, тоді як заборгованість у справі №910/2220/19 розраховано від очікуваної вартості електричної енергії. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з твердженням скаржника, що предмет і підстави позовних вимог, що розглядаються у справах №910/2220/19 та №910/15252/19 є різними та не залежать один від одного. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наявність господарської справи №910/15252/19, не є підставою, за якою провадження у даній справі підлягає зупиненню, оскільки в даній справі у суду є можливість встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У зв`язку з чим, суд першої інстанції не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду даної господарської справи. Саме тому, на думку колегії суддів, судом першої інстанції не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі. Разом з цим, твердження відповідача викладене у відзиві на апеляційну скаргу щодо законності оскаржуваної ухвали, що нарахування штрафу здійснюється в рамках одного договору №16168/01/44/3-80 від 27.12.2018 року, та враховуючи факт можливості зменшення розміру санкцій за встановленими обставинами у справі №910/15252/19, суд може визнати винятковими обставинами для зменшення штрафу також у справі №9610/2220/20, спростовується висновками суду апеляційної інстанції. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може потягнути за собою порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. При цьому, колегія суддів приймає як належне посилання скаржника, що підстави для зупинення цієї господарської справи відсутні, оскільки у суду є можливість самостійно надати оцінку доказам та вирішити справу по суті. Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, згідно п. 3 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що ухала Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 року підлягає скасуванню, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, в порядку п. 6 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Державного підприємства "Енергоринок" - задоволенню. У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 року у справі № 910/2220/20 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 року у справі №910/2220/20 скасувати.

3. Матеріали справи №910/2220/20 повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верховного Суду. Головуючий суддя В.В. Сулім Судді Б.О. Ткаченко А.Г. Майданевич Дата складення повного тексту 23.09.2020 року.