Постанова 4873 № 911/2424/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "04" лютого 2020 р. Справа№ 911/2424/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Зубець Л.П. суддів: Калатай Н.Ф. Мартюк А.І. секретар судового засідання: Пастернак О.С. за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 04.02.2020 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 (повний текст складено 12.12.2019) у справі №911/2424/19 (суддя - Чонгова С.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз" про стягнення 461 844,01 грн. В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (надалі - ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз" (надалі - ТОВ НВП "Білоцерківмаз", відповідач) про стягнення 461 844,01 грн. штрафу за дострокове розірвання договору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач маючи заборгованість перед позивачем з оплати спожитої електричної енергії у розмірі 598 904, 29 грн. перейшов до іншого електропостачальника. Вказана заборгованість на думку позивача була сплачена відповідачем з порушенням умов договору про постачання електричної енергії споживачу №42001282 від 11.12.2018, у зв`язку з чим, відповідач зобов`язаний сплатити штраф за дострокове розірвання зазначеного договору. Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи про те, що позивача своєчасно було повідомлено про зміну електропостачальника, а несвоєчасна сплата за поставлену електроенергію позивачу відбулася з вини останнього, оскільки ним невчасно було виставлено рахунки на оплату за спожиту електроенергію. Позивачем не подано до суду доказів, які підтверджували б обставини справи, на які він посилається у своїй позовній заяві. Рішенням Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі №911/2424/19 у задоволенні позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України не підтвердженно вини відповідача у порушенні строків оплати за спожиту електричну енергію за травень 2019 року у зв`язку з переходом до іншого електропостачальника. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі №911/2424/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не надано мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи. Місцевий господарський суд не може посилатися на ненадання позивачем належних доказів в підтвердження фактичних дат отримання відповідачем спірних рахунків для оплати отриманих послуг, адже з моменту початку процедури зміни електропостачальника відносини регулюються саме п. 6.2. укладеного договору, який не надає можливості споживачу здійснити розрахунки з попереднім електропостачальником у строки зазначені в рахунку-фактурі, а встановлює обов`язок здійснити вказані розрахунки до початку постачання електричної енергії новим електропостачальником. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Зубець Л.П., суддів Мартюк А.І., Алданової С.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №911/2424/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019, призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.02.2020. Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції. Відповідач у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія", в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Зокрема відповідач у своєму відзиві зазначає, що позивачем не надано жодного доказу щодо отримання ТОВ НВП "Білоцерківмаз" листа ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" №896 від 24.05.2019 та прогнозованого рахунку за травень 2019 року від 24.05.2019 у строки, визначені ПРРЕЕ (за п`ять днів до переходу до нового постачальника). Відповідач наголошує, що здійснив оплату за спожиту електричну енергію за травень 2019 року у порядку, визначеному умовами договору, не допустивши порушення строків, визначених чиним законодавством. При цьому період оплати залежав виключно від дій, що має вчинити позивач, зокрема підготовка та вручення останнім рахунку за спожиту енергію у травні 2019 року, що відбулося 03.06.2019, згідно відмітки на рахунку-фактурі №6607257331 від 31.05.2019. У зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді Калатай Н.Ф., Мартюк А.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 прийнято справу №911/2424/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів. У судове засідання 04.02.2020 з`явилися представники сторін, які надали пояснення по суті спору. Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У судовому засіданні 04.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 11.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз" укладено договір №420001282 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - Договір). За цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Інформація про об`єкти споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в додатку №1 до цього договору (п.2.1 Договору). Згідно з п. 2.3 Договору, обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії. Відповідно до п. 2.4 Договору, договірні величини (обсяги) постачання електроенергії встановлюються та коригуються відповідно до умов, наведених в додатку №3 до даного договору. Постачання електричної енергії споживачу на умовах договору починається з 01.01.2019 (п.3.1 Договору). Підпунктом 10 пункту 6.1. Договору передбачено, що споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку. Згідно з пп. 4 п. 6.2 Договору споживач зобов`язується протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, визначеної цим договором, розрахуватися з постачальником за спожиту електричну енергію. За умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору (п.13.3 Договору). Листом №17/135 від 03.05.2019 споживач повідомив, що ТОВ НВП "Білоцерківмаз" має намір змінити електропостачальника починаючи з 01.06.2019 та укласти договір на постачання електричної ТОВ "Криворізька енергетична компанія" (том 1, аркуш справи - 72). Оскільки відповідачем було ініційовано зміну електропостачальника з 01.06.2019, а на дату переходу до іншого електропостачальника у споживача (відповідача) була наявна заборгованість з оплати спожитої електричної енергії, яка повністю була сплачена лише 06.06.2019, позивач вважає порушенням відповідачем умов Договору. Відповідно позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом, в якому просив суд зобов`язати відповідача сплатити позивачу штраф за дострокове розірвання договору. Суд першої інстанції встановивши, що позивачем не надано доказів на підтвердження вини відповідача у порушенні строків оплати за спожиту електричну енергію за травень 2019 року у зв`язку з переходом до іншого електропостачальника відмовив у задоволенні позову. Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, з огляду на наступне. Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Статтею 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", передбачено, що споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Порядок зміни електропостачальника має, зокрема, визначати: 1) умови та процедури зміни електропостачальника; 2) положення щодо забезпечення належного та достовірного комерційного обліку споживача при зміні електропостачальника; 3) положення щодо обміну інформацією при зміні електропостачальника; 4) права та обов`язки електропостачальників, оператора системи передачі та/або оператора системи розподілу, споживача при зміні електропостачальника. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника. Спори між споживачем та електропостачальником під час зміни електропостачальника розглядаються відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів, затвердженого Регулятором. Наявність спору між електропостачальником і споживачем не є підставою для затримки у виконанні договору постачання електричної енергії споживачу новим електропостачальником. До припинення дії договору постачання електричної енергії споживачу електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії споживачу на умовах чинного договору. Так, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (надалі - Правила). Відповідно до п.5.5.1 Правил, споживач електричної енергії має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та цими Правилами. Порядок зміни електропостачальника за ініціативою споживача передбачає п. 6.1 Правил, який містить, зокрема, такі норми: 6.1.1. Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником. 6.1.2. Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі. 6.1.3. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. 6.1.5. Повідомлення про намір укласти новий договір з новим електропостачальником надається у вигляді заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах оприлюдненої комерційної пропозиції електропостачальника, а якщо сторони дійшли взаємної згоди укласти договір на умовах, які оприлюднені комерційні пропозиції електропостачальника не містять, у повідомленні про намір укласти новий договір з новим електропостачальником споживач має надати новому електропостачальнику таку інформацію: 1) персональні дані (прізвище, ім`я, по батькові) споживача або уповноваженої особи або найменування компанії (для юридичної особи), а також для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: витяг з ЄДР, роздрукований з мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР; для фізичних осіб: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті); 2) контактні дані (номер телефону, електронна пошта, поштова адреса для листування тощо); 3) ЕІС-код(и) точки обліку електроенергії за об`єктом (об`єктами) споживача; 4) найменування чинного електропостачальника; 5) інші дані, передбачені заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії споживачу відповідно до цих Правил (якщо споживач обрав визначену комерційну пропозицію нового електропостачальника), інші документи, які можуть бути потрібні відповідно до обраної комерційної пропозиції; 6) згоду на обробку персональних даних та використання їх для отримання інформації щодо споживача від адміністратора комерційного обліку. 6.1.6. Датою початку процедури зміни електропостачальника вважається дата отримання всіх необхідних даних, передбачених пунктом 6.1.5 цієї глави. 6.1.8. Новий електропостачальник має протягом трьох робочих днів надіслати запит до адміністратора комерційного обліку щодо зміни електропостачальника, який повинен містити: 1) інформацію про споживача, зазначену в пункті 6.1.5 цієї глави; 2) заплановану дату початку постачання електричної енергії новим електропостачальником; 3) ЕІС-код електропостачальника. 6.1.9. Після отримання та перевірки запиту на зміну електропостачальника адміністратор комерційного обліку протягом наступного дня має надіслати постачальнику послуг комерційного обліку споживача запит на контрольне зняття даних, який повинен містити: 1) ЕІС-код точки обліку за об`єктом (площадкою вимірювання); 2) заплановану дату початку постачання електричної енергії новим електропостачальником. 6.1.10. Адміністратор комерційного обліку не пізніше ніж на наступний день з дня отримання запиту на зміну електропостачальника має сформувати прогнозні обсяги споживання за точкою обліку на заплановану дату зміни електропостачальника та: 1) перевірити інформацію про споживача та його об`єкт (об`єкти); 2) повідомити нового електропостачальника про можливість (відсутність можливості) здійснення зміни електропостачальника; 3) повідомити попереднього електропостачальника споживача про отримання запиту на зміну електропостачальника, дату запланованої зміни електропостачальника та прогнозні обсяги споживання на цю дату. Як зазначалось вище, споживач листом №17/135 від 03.05.2019 повідомив, що ТОВ НВП "Білоцерківмаз" має намір змінити електропостачальника починаючи з 01.06.2019 та укласти договір на постачання електричної ТОВ "Криворізька енергетична компанія". Тобто днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміна електропостачальника відбувається наступним чином: подання споживачем майбутньому постачальнику заяви приєднання з вихідними даними, подання новим постачальником запиту до адміністратора комерційного обліку. Адміністратор комерційного обліку не пізніше ніж на наступний день з дня отримання запиту на зміну електропостачальника має сформувати прогнозні обсяги споживання та направити їх чинному електропостачальнику. Відповідно до п. 6.1.16. Правил попередній електропостачальник після отримання від адміністратора комерційного обліку повідомлення про зміну електропостачальника повинен здійснити всі необхідні заходи щодо припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу зі споживачем на заплановану дату зміни електропостачальника. До припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу попередній електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору. Згідно з п. 6.1.17. Правил попередній електропостачальник не пізніше ніж за 5 календарних днів до закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії споживачу має виставити споживачу рахунок за електричну енергію, сформований на підставі прогнозних даних комерційного обліку, наданих адміністратором комерційного обліку. З матеріалів справи вбачається, що як додаток до договору сторонами підписано комерційну пропозицію №31907458 та комерційну пропозицію №21690995. Згідно з п. 5.1 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору. Порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, споживач може ознайомитися на сайті постачальника. Не отримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів (п.5.7 Договору). Порядок оплати комерційною пропозицією №21690995 встановлено наступним чином: авансовий платіж: 25% - повинен бути оплачений до дати початку розрахункового періоду; планові платежі: 25% - повинен бути оплачений до 10 числа розрахункового періоду, 25% - повинен бути оплачений до 15 числа розрахункового періоду, 25% - повинен бути оплачений до 20 числа розрахункового періоду; остаточний розрахунок: проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги авансового та планових платежів визначається шляхом множення відповідного договірного обсягу споживання електричної енергії на ціну, визначену згідно умов даної комерційної пропозиції, та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку постачальника. Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строки його оплати за комерційною пропозицією №21690995 наступний рахунок на оплату авансового та планового платежів надається постачальником споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання. Розмір штрафу за дострокове розірвання договору у випадках, не передбачених умовами договору за комерційною пропозицією №21690995 наступний: у разі відсутності у споживача заборгованості перед постачальником на дату надання звернення про зміну електропостачальника або на дату переходу споживача до іншого електропостачальника, штрафні санкції за дострокове розірвання договору за ініціативою споживача відсутні. У разі наявності у споживача заборгованості перед постачальником на дату надання звернення про зміну електропостачальника або на дату переходу споживача до іншого електропостачальника, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику штрафні санкції у розмірі вартості договірних обсягів споживання електричної енергії на один розрахунковий період, з якого споживач змінює постачальника визначеної з урахуванням діючої на даний період ціни на електричну енергію згідно умов даної комерційної пропозиції. Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні в матеріалах справи лист ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" №896 від 24.05.2019 та прогнозований рахунок за травень 2019 року від 24.05.2019 погоджується з місцевим господарським судом, що позивачем не надано жодного доказу щодо отримання ТОВ НВП "Білоцерківмаз" зазначених документів у строки, визначені ПРРЕЕ (за 5-ть днів до переходу до нового постачальника) Втім, в матеріалах справи наявний рахунок-фактура за спожиту електричну енергію №6607257331 за травень 2019 від 31.05.2019, який був отриманий відповідачем 03.06.2019 (том 1, аркуш справи 24). В силу ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Так, частиною 2 вказаної статті передбачено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. В силу ч. 1 та ч. 3 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. Згідно з ч. 1 та 3 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов`язання перед кредитором. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено оплату за спожиту електричну енергію за травень 2019 року відповідно до виставленого рахунку-фактури №6607257331 від 31.05.2019, який був отриманий відповідачем 03.06.2019, платіжними дорученнями у період 05.06.2019-06.06.2019 (том 1, аркуші справи 73-76), тобто протягом п`яти днів, як передбачено Договором. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що позивачем не надано доказів на підтвердження вини відповідача у порушенні строків оплати за спожиту електричну енергію за травень 2019 року у зв`язку з переходом до іншого електропостачальника. Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань в частині надання прогнозного рахунку призвело до неможливості виконання відповідачем зобов`язань з оплати електричної енергії станом на дату переходу до нового електропостачальника. Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі №911/2424/19 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" - без задоволення. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника (ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія"). Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі №911/2424/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі №911/2424/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія".

4. Матеріали справи №911/2424/19 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 05.02.2020. Головуючий суддя Л.П. Зубець Судді Н.Ф. Калатай А.І. Мартюк