Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 1.380.2019.005543

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005543 пров. № А/857/4353/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Макарика В.Я. суддів - Матковської З.М., Улицького В.З. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Денисюк Р.С., м. Луцьк) у справі № 1.380.2019.005543 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: 25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції України у якому просив стягнути заборгованість по виплаті доплати за службу в нічний час за період з 27.08.2015 по 31.12.2017 в сумі 7594,10 грн. та індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року в сумі 3375,17 грн. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року позов задоволено частково. Зобов`язано Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 27.08.2015 по 31.12.2017. Зобов`язано Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 по жовтень 2017 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок). Не погодившись із цим рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що позивач проходить службу в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Представник позивача звернувся до відповідача із запитами про надання інформації про проходження служби у нічний час та розмір посадового окладу позивача. Відповідно до листа Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту Патрульної поліції від 23.09.2019 № 440аз/41/12/02-2019 кількість нічних змін інспектора ОСОБА_1 у 2015 році становить 32, у 2016 році -74, у 2017 році -

65. Згідно з листом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 30.07.2019 № 263аз-277аз/4/5/01-2019 в період з 01.11.2015 по 31.12.2107 доплата за службу в нічний час, зокрема інспектору ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась, у зв`язку із відсутністю підстав. Розмір посадового окладу ОСОБА_1 становить 2400,00 грн. Позивач, вважає, що має право на доплату за службу в нічний час за період з 27.08.2015 по 31.12.2017, тому звернувся до суду із даним позовом. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини першої та другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Підпунктом 3 пункту 5 цієї Постанови визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 260 від 06.04.2016, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260). Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку№ 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання. Відповідно до пункту 11 Розділу II Порядку № 260, поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00. Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час. Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач всупереч вимогам Постанови № 988 та Порядку № 260 доплату позивачу за службу в нічний час за період з 27.08.2015 по 31.12.2017 не здійснював. Відтак, відповідач був зобов`язаний здійснювати позивачу доплату за відпрацьовані години у нічний час у розмірах і у строки, передбачені чинним законодавством. При вирішенні позовних вимог про стягнення заборгованості по виплаті доплати за службу в нічний час за період з 27.08.2015 по 31.12.2017 в сумі 7594,10 грн. суд враховує, що, виходячи із приписів Порядку № 260, нарахування та виплата доплати за службу в нічний час проводиться за місцем роботи (служби), та роботодавець самостійно здійснює розрахунок розміру доплати за службу в нічний час. Суд також звертає увагу, що відповідачем не надано обґрунтованого розрахунку сум доплати за службу в нічний час, належної позивачу до виплати. При цьому, судом першої інстанції було зазначено, що позовна заява містить розбіжності щодо суми заборгованості по доплаті за службу в нічний час. Так, згідно з розрахунком суми доплати за службу в нічний час, наведеному позивачем у позовній заяві, останній зазначає, що сума заборгованості по доплаті за службу в нічний час за вищевказаний період становить 6883,54 грн., а в прохальній частині позовної заяви просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за цей період в сумі 7594,10 грн. Щодо вимоги позивача про стягнення з Департаменту патрульної поліції України на користь позивача заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року в сумі 3375,17 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України № 1282-ХІІ від 03.07.1991 "Про індексацію грошових доходів населення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ). Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. За змістом пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. З матеріалів справи вбачається, що індексація грошового забезпечення позивача за період з червня 2016 по жовтень 2017 року позивачу не нараховувалася та не виплачувалась. При вирішенні позовних вимог про стягнення індексації грошового забезпечення суд враховує, що, виходячи із приписів частини першої статті 10 Закону № 1282-ХІІ та пункту 6 Порядку № 1078, нарахування та виплата індексації проводиться за місцем роботи (служби), та відповідний орган самостійно здійснює розрахунок розміру індексації. Суд також звертає увагу, що учасники справи не надали обґрунтованого розрахунку сум індексації грошового забезпечення, належного позивачу до виплати. Відтак, позовні вимоги про стягнення з Департаменту патрульної поліції України індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 по жовтень 2017 року підлягають до часткового задоволення шляхом прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 по жовтень 2017 року. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткову підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.005543 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя В. Я. Макарик судді З. М. Матковська В. З. Улицький