Ухвала КЦС ВС № 359/281/18

Ухвала 21 вересня 2020 року м. Київ справа № 359/281/18-ц провадження № 61-13196ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року у справі за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельну ділянку, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У січні 2018 року керівник Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельну ділянку, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевіркою законності відведення у власність громадянам земельних ділянок на території Головурівської сільської ради Київської області встановлено, що розпорядженнями Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 25 липня 2008 року № 5039 та № 5037, а також № 4928 від 24 липня 2008 року ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 передано у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради. На підставі цих розпоряджень були видані державні акти на право приватної власності на землю, а саме: ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3220882900:03:002:0198, ОСОБА_5 - 1,8368 га, кадастровий номер 3220882900:03:002:0220; ОСОБА_4 - 2,0000 га, кадастровий номер 3220882900:03:002:0200. В подальшому вказані земельні ділянки були відчужені на користь ОСОБА_2 . Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2019 року у задоволенні позову керівника Бориспільської місцевої прокуратури відмовлено. Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що земельні ділянки, які були виділені у власність третім особам, належали до земель водного фонду, а тому Бориспільська районна державна адміністрація Київської області не мала права розпоряджатися земельними ділянками та передавати їх у власність. Разом із тим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки прокурор звернувся до суду із пропуском строку позовної давності, на застосуванні якого наполягали відповідачі. Постановою Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2019 року скасовано. Позов керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації задоволено. Визнано недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 5039 від 25 липня 2008 року, № 4928 від 24 липня 2008 року, № 5037 від 25 липня 2008 року. Визнано недійсними державні акти: серії ЯЛ № 326997 від 22 липня 2010 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882900:03:002:0198, площею 2,0000 га; серії ЯЛ № 326994 від 22 липня 2010 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882900:03:002:0200, площею 2,0000 га; серії ЯЛ № 326995 від 22 липня 2010 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882900:03:002:0220, площею 1,8368 га, якими посвідчено право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки, які розташовуються на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Витребувано на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки: з кадастровим номером 3220882900:03:002:0198, площею 2,0000 га; кадастровим номером 3220882900:03:002:0200, площею 2,0000 га; з кадастровим номером 3220882900:03:002:0220, площею 1,8368 га, які розташовуються на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Вирішено питання щодо судових витрат. Постановою Верховного Суду від 11 червня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року залишено без змін. 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 , який є особою, яка не брала участі у справі, звернувся доВерховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року, в якій зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції порушує його права, свободи, інтереси та обов`язки, оскільки Київський апеляційний суд прийняв постанову від 28 травня 2019 року про витребування земельних ділянок у відповідача ОСОБА_2 , які на підставі договорів купівлі-продажу від 09 квітня 2019 року належать йому на праві власності. Вказує про незаконність постанови суду апеляційної інстанції, яка позбавила його права власності на майно. Посилається на незалучення Київським апеляційним судом його до участі у цій справі, оскільки право власності на земельні ділянки він отримав ще до прийняття постанови судом апеляційною інстанцією. Просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Як убачається з поштового конверту, касаційну скаргу здано на пошту 01 вересня 2020 року, тобто з пропущенням строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України. Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними. Заявник протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку та наданням відповідних доказів. Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір». За подання касаційної скарги справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Враховуючи заявлені позовні вимоги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 24 798 грн. 10 коп. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату. Крім зазначеного, ОСОБА_1 некоректно зазначив статус сторін, які беруть участь у цій справі, а саме: Бориспільську районну державну адміністрацію Київської області, яка є відповідачем у справі, зазначено як позивача у справі. У зв`язку з цим заявнику необхідно усунути зазначені вище недоліки касаційної скарги та відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України надати касаційну скаргу (у новій редакції) та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 22 жовтня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Ю. В. Черняк