LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Донецький апеляційний суд243/3630/20

від 21.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Слов`янського міського суду Донецької області від 17 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаче…

Єдиний унікальний номер 243/3630/20 Номер провадження 33/804/439/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2020 року м.Бахмут Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Стародуб О.Г., за участю секретаря Долі В.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Прокопцева С.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік -, ВСТАНОВИВ: Згідно постанови, 18 квітня 2020 року о 16 год. 45 хв. у м. Слов`янську по провулку Парковому біля будинку 55 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді першої інстанції, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що до відповідальності притягнутий безпідставно, оскільки не керував транспортним засобом. Перевіривши матеріали справи, заслухавши захисника та Шарова П.В., які підтримали скаргу, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 130КУпАП. Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та винність ОСОБА_1 підтверджуються протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 317837, в якому зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду у медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків. Пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , в якому зазначено, що він керував своїм транспортним засобом, коли йому перекрив дорогу ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ. Він підійшов до ОСОБА_1 та став йому робити зауваження. Він відчув різкий запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 , у якого також була незв`язна мова. Про що він повідомив ОСОБА_1 , що змушений викликати поліцію та викликав працівників поліції. З відеозапису, який міститься в матеріалах справи вбачається, що повільно рухається автомобіль свідка ОСОБА_4 . В житловій зоні йому напереріз зупиняється автомобіль ВАЗ 2106, з якого виходить ОСОБА_1 зі сторони водійського сидіння. До приїзду робітників поліції ОСОБА_1 спілкується зі свідком ОСОБА_4 та від свого автомобілю нікуди не відлучається. Також у наступних відеофайлах видно, що працівники поліції спілкуються із ОСОБА_1 , роз`яснюють йому права, пропонують в присутності двох свідків пройти медогляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився. Тобто показаннями свідка ОСОБА_4 та зазначеним відеозаписом спростовуються доводи ОСОБА_5 про вживання ним алкоголю після зупинки автомобілю. Суддею першої інстанції допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які пояснили, що на телефонну лінію 102 надійшов дзвінок від громадянина ОСОБА_4 , який повідомив про те, що біля будівлі РАЦС перебуває особа, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Вони під`їхали на місце, де знаходився ОСОБА_1 . В присутності двох свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апелянта, що він не керував автомобілем, безпідставні та спростовуються матеріалами справи. 30 липня 2020 року постановою судді першої інстанції виправлено технічну описку у оскаржуваній постанові та зазначено правильну дату скоєння адміністративного правопорушення, а саме 18 квітня 2020 р., тому доводи апелянта в цій частині не заслуговують на увагу. Зазначення в постанові судді місце вчинення правопорушення будинок №55 замість будинок №5 , апеляційний суд вважає технічною помилкою, яка не спростовує висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Наявні у справі докази зібрані з дотриманням вимог КУпАП та є допустимими доказами. Інших доказів, які б спростовували вищевказані фактичні обставини, на час розгляду справи суддею першої інстанції та апеляційним судом ОСОБА_1 не надано. Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП. Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови судді відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Слов`янського міського суду Донецької області від 17 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»