Ухвала КАС ВС № 420/4688/20

УХВАЛА 21 вересня 2020 року м. Київ справа № 420/4688/20 адміністративне провадження № К/9901/22988/20 Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі № 420/4688/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - відповідач 1), Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру (Держгеокадастр) (далі - відповідач 2), в якому просила: -визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, що виражена у порушенні терміну надання відповіді на клопотання від 12.11.19; -визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, що виражена у ненаданні відповіді на звернення від 03.01.20; -визнати протиправною відмову відповідача 1 надати мені дозвіл на розробку проекту землеустрою на підставі клопотання від 12.11.19; -зобов`язати відповідача 1 надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 2 га з масиву із кадастровим №5120881800:01:002:0694 безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на підставі клопотання від 12.11.19; -визнати протиправною бездіяльність відповідача 2, що виражена у неналежному розгляді звернення від 26.02.20; -визнати протиправною бездіяльність відповідача 2, що виражена у ненаданні відповіді на моє звернення від 14.04.20; -стягнути з відповідачів на мою користь солідарно 300 000,00 грн у якості компенсації моральної шкоди. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 позов залишено без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків шляхом надання обґрунтованого розрахунку моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн, довідки ОК-5, або докази сплати судового збору у відповідності до Закону України "Про судовий збір". Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 позовну заяву повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржниці надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту вручення ухвали шляхом подання доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору або доказів сплати судового збору та наведення обґрунтувань апеляційної скарги. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 апеляційну скаргу повернуто скаржниці на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Ухвалою Верховного Суду від 01.09.2020 касаційну скаргу повернуто скаржниці на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України оскільки в касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. 08.09.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивачки, у якій скаржниця просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне. Згідно з частиною другою статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі скаржниця зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права. Водночас у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Проте подана касаційна скарга не відповідає вищенаведеним вимогам процесуального закону, оскільки у скарзі відсутні обґрунтування порушення норм матеріального права. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Верховний Суд наголошує, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі № 420/4688/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення моральної шкоди- повернути скаржниці. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржниці, що повернення касаційної скарги не позбавляє її права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач: Чиркін С.М.