Ухвала КАС ВС № 520/4288/2020

УХВАЛА 21 вересня 2020 року Київ справа № 520/4288/2020 адміністративне провадження № К/9901/23319/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі № 520/4288/2020 за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 03.06.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, позов задовольнив частково, скасував податкове повідомлення-рішення від 08.01.2020 №0000155304 в частині застосування штрафу у сумі 460000,20 грн за затримку реєстрації податкових накладних №32 від 09.09.2019 та № 4 від 09.09.2019. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що посадовими особами контролюючого органу проведено камеральну перевірку Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), за результатами якої складено акт №417/20-40-53-04-09/5460427 від 05.12.2019. У висновках акта перевірки від 05.12.2019 зафіксовано порушення позивачем вимог абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - позивачем здійснено реєстрацію податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 4601339,50 грн в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, зазначену у податкових накладних, а саме: податкова накладна №51 від 14.06.2019 на суму ПДВ 1333,33 грн зареєстрована із порушенням строку реєстрації на 12 календарних днів, податкова накладна №16 від 07.06.2019 на суму ПДВ 4,17 грн зареєстрована із порушенням строку реєстрації на 4 календарні дні, податкова накладна №32 від 09.09.2019 на суму ПДВ 2115002 грн зареєстрована із порушенням строку реєстрації на 1 календарний день, податкова накладна №4 від 09.09.2019 на суму ПДВ 2485000 грн зареєстрована із порушенням строку реєстрації на 1 календарний день. На підставі висновків акта перевірки від 05.12.2019 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000155304 від 08.01.2020, яким до Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в сумі 460133,95 грн (10 % від загальної суми ПДВ, зазначених у податкових накладних). Частково задовольняючи позов, скасовуючи податкове повідомлення-рішення в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 460000,20 грн, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкові накладні №32 і №4 від 09.09.2019 направлені позивачем для реєстрації в ЄРПН в межах операційного дня, граничного для їх реєстрації (30.09.2019). Отже, позивач вчасно, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки здійснено визначені цією статтею та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії з реєстрації податкових накладних №4, №32 від 09.09.2019 року, однак невчасна їх реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась не з вини позивача, а відтак, підстави для притягнення його до фінансової відповідальності на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відсутні. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення на суму штрафних санкцій 133,75 грн за порушення строку реєстрації податкових накладних №16 від 07.06.2019 та №51 від 14.06.2019, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факту порушення граничного терміну реєстрації цих податкових накладних позивач не спростовував та фактично не оскаржував встановлене відповідачем порушення. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у Харківській області (далі - скаржник, ГУ ДПС) засобами поштового зв`язку 09.09.2020 направив касаційну скаргу, яка надійшла до суду 11.09.2020. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у виключних випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Саме на наявність цього випадку посилається скаржник у касаційній скарзі. Обґрунтовуючи неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, скаржник посилається на те, що податкові накладні №32 і №4 від 09.09.2019 були направлені в останні хвилини операційного дня, а саме 30.09.2019 о 19:57 год. та 19:59 год. З посиланням на Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зазначає, що контролюючий орган правомірно здійснив автоматизовану перевірку електронного документа не пізніше наступного робочого дня - 01.10.2019. Таким чином, на переконання скаржника, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення відсутні. Разом з тим, посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішенні спірного у цій справі питанні, не відповідають дійсності. Так, у постанові Верховного Суду від 12.07.2019 у справі № 0940/1600/18 суд касаційної інстанції за результатами системного аналізу норм матеріального права дійшов висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. Операційний день, згідно з положеннями пункту 2 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок №557), визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. На відміну від цього пунктом 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204) (далі - Порядок - № 1246) встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 8 до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН. Хоча Порядок № 1246 в регулюванні механізму надсилання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) і відсилає до норм Порядку № 577, і ці норми не були порушені контролюючим органом внаслідок направлення товариству квитанції про прийняття податкових накладних наступного операційного дня, висновок суду апеляційної інстанції про наявність законних підстав для притягнення товариства до відповідальності, встановленої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК, з урахуванням меж відповідальності платника податку на додану вартість в механізмі реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не відповідає правильному застосуванню норм пункту 201.10 статті 201 ПК та Порядку №1246. Також Верховний Суд у цій постанові дійшов висновку, що текстове викладення абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК не дає підстав для його неоднозначного тлумачення безвідносно до змісту норм Порядку № 577, як підзаконного акта, які не можуть застосовуватися з огляду на те, що колізія між нормами актів неоднакової юридичної сили вирішується на користь акта вищої юридичної сили. З аналогічним підходом Верховний Суд розглядав справу №809/1040/17, за наслідками касаційного розгляду якої ухвалив постанову від 14.02.2019 (яка застосована судами попередніх інстанцій у цій справі). Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. Також у цій справі суд звертав увагу на безпідставність доводів контролюючого органу про те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов`язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку. Колегія суддів зазначає, що правозастосовна практика зі спірного у цій справі питання є сформованою. Висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах полягають в тому, що при встановленні обставин вчинення платником усіх необхідних дій щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, і її реєстрації з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, у такому випадку відсутній склад податкового правопорушення, як наслідок - відсутні підстави для притягнення до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України. Таким чином, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов частково, застосували норми права відповідно до висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження належить відмовити. При цьому, колегія суддів враховує, що інших підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі Головне управління ДПС у Харківській області не наводить. Посилання на те, що контролюючий орган правомірно здійснив автоматизовану перевірку електронного документа не пізніше наступного робочого дня - 01.10.2019, колегія суддів сприймає як доведення скаржником відсутності і в його діях ознак протиправності, натомість, такі доводи не змінюють правове регулювання спірного у цій справі питання. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі № 520/4288/2020 за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко