Ухвала Велика Палата ВС № 826/9606/17

У Х В А Л А 16 вересня 2020 року м. Київ Справа № 826/9606/17 Провадження № 11-292апп20 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Анцупової Т. О., суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г., перевіривши наявність підстав для прийняття Великою Палатою Верховного Суду справи № 826/9606/17 за позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ради адвокатів Київської області, Ради адвокатів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Ради адвокатів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року, УСТАНОВИЛА: У серпні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовами, у яких просили: - скасувати рішення Ради адвокатів України від 13 червня 2016 року № 166 «Про затвердження роз`яснення з питань направлення на стажування та видачі за результатами його проходження свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особам, стосовно яких існують обставини несумісності» в частині роз`яснень «Щодо складання присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особою, стосовно якої існують обставини несумісності»; - визнати протиправними дії Ради адвокатів Київської області щодо відмови у прийнятті присяги адвоката та щодо відмови у видачі позивачам свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю; - зобов`язати Раду адвокатів Київської області прийняти присягу адвоката та видати свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року адміністративні справи за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року позови задоволено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Ради адвокатів Київської області щодо відмови у прийнятті у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 присяги адвоката та щодо відмови у видачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, зобов`язання Ради адвокатів Київської області прийняти у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 присяги адвоката і видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю - скасовано та прийнято у цій частині нову постанову. Адміністративні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії Ради адвокатів Київської області щодо неприйняття рішення про видачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю. Зобов`язано Раду адвокатів Київської області прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Рада адвокатів України подала касаційну скаргу, в якій просила постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року скасувати, у задоволенні позову відмовити. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У касаційній скарзі скаржник зауважив, що Законами України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про запобігання корупції» та «Про прокуратуру» для прокурорів установлено обмеження щодо сумісництва з іншою оплачуваною діяльністю. Ухвалою від 12 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 07 вересня 2020 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), мотивувавши це тим, що спірні правовідносини містять виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Відповідно до частини п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Статтею 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про запобігання і протидії корупції»; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність. Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі). У разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про запобігання і протидії корупції» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем`єр-міністр України, Перший віце-прем`єр-міністр України, віце-прем`єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим; б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад; в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування; г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації, на особливий період стосовно їхньої підприємницької діяльності; ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій); д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту; е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, доходів і зборів; є) члени Центральної виборчої комісії; ж) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Частиною першою статті 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , маючи намір стати адвокатами та відповідаючи вимогам, встановленим статтею 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», склали відповідний кваліфікаційний іспит та пройшли стажування, у відповідності до вимог Закону. 19 травня 2016 року на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 52 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видані свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту. У червні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили внесок за проходження стажування на рахунок Ради адвокатів Київської області у розмірі 21 750 грн кожний. 08 липня 2016 року Радою адвокатів Київської області, на підставі рішення від 08 липня 2016 року № 36, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видано направлення для проходження стажування до адвоката, який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність. Радою адвокатів Київської області для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 затверджено Індивідуальні плани проходження стажування для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. У період з липня 2016 року до січня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у повному обсязі виконали план стажування, що підтверджується відповідними звітами, які подавалися до Ради адвокатів Київської області. У січні 2017 року адвокатом, у якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проходили стажування, подано до Ради адвокатів Київської області звіти про оцінку стажування вказаних осіб, згідно з якими, план стажування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконано у повному обсязі. Факту наявності у Ради адвокатів Київської області зауважень до звітів про проходження стажування не встановлено. Натомість, як зазначено у листах Ради адвокатів Київської області від 10 липня 2017 року № 360/0/2.17 та № 359/0/2.17, за результатами проходження стажування Радою адвокатів Київської області було розглянуто та затверджено звіти про проходження стажування та звіти про оцінку проходження стажування. На час затвердження звітів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про проходження стажування та на момент надання відповідей позивачі були діючими працівниками органів прокуратури України. 13 червня 2016 року Радою адвокатів України прийнято рішення № 166 «Про затвердження роз`яснення з питань направлення на стажування та видачі за результатами його проходження свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особам, стосовно яких існують обставини несумісності». Зі змісту додатку 1 до рішення № 166 «Щодо складення присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особою, стосовно якої існують обставини несумісності» убачається, що складання присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (тобто набуття статусу адвоката) особою, яка здійснює діяльність, несумісну з діяльністю адвоката, є порушенням частини першої статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ураховуючи те, що на момент затвердження звітів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про проходження стажування та на момент надання відповіді (листи від 10 липня 2017 року № 360/0/2.17 та № 359/0/2.17) такі особи продовжували працювати на посадах, несумісних з адвокатською діяльністю, Рада адвокатів Київської області позбавлена можливості прийняти у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 присягу адвоката та видати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Вважаючи рішення Ради адвокатів України від 13 червня 2016 року № 166 в частині роз`яснень «Щодо складення присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особою, стосовно якої існують обставини несумісності» протиправним, а зазначену вище відмову - неправомірною, позивачі звернулися до суду з позовами. Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що законодавством не обмежено прокурорів або інших осіб, які перебувають на публічній або державній службі, у праві брати участь у відповідних процедурах добору та отримувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що законодавство встановлює відповідні обмеження лише щодо безпосереднього здійснення адвокатської діяльності, яка спрямована на надання правової допомоги клієнту. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду мотивувала своє рішення відсутністю судової практики з питання застосування положень частини першої статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Так, виключна правова проблема у спірних правовідносинах полягає у невизначеності положень статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в пункті 1 частини першої якої зазначено, що несумісною з діяльністю адвоката є робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». За усталеною практикою розгляду Великою Палатою Верховного Суду питань стосовно прийнятності справ на підставі частини п`ятої статті 346 КАС України наявність у справі виключної правової проблеми має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. Кількісний критерій ілюструє той факт, що правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. Якісний критерій ілюструє, що на користь виключності правової проблеми можуть свідчити, зокрема, такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права. Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, наведені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2020 року про передачу справи на її розгляд, обґрунтованими. Щодо заявлених клопотань Ради адвокатів України тапозивачів ( ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ) про розгляд справи за їх участю слід зазначити таке. Згідно зі статтею 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. За правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень. З огляду на доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваних судових рішень, характер спірних правовідносин у цій справі, суд не вбачає необхідності заслуховування в судовому засіданні пояснень сторін у зазначеній справі у ході її касаційного перегляду, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю учасників справи відсутні. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе призначити цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи. Водночас суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи щодо вчинення процесуальних дій стосовно розгляду їх справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання копій цієї ухвали. Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 345 і 346 КАС України, Велика Палата Верховного Суду УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу № 826/9606/17 за позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ради адвокатів Київської області, Ради адвокатів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Відмовити в задоволенні клопотань Ради адвокатів України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розгляд справи за їх участю.

3. Призначити справу № 826/9606/17 до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 21 жовтня 2020 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Т. О. Анцупова Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко С. В. Бакуліна Н. П. Лященко В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Ю. Л. Власов В. В. Пророк М. І. Гриців Л. І. Рогач Д. А. Гудима О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич В. С. Князєв О. Г. Яновська