Постанова Запорізький апеляційний суд № 2-1830/09

Дата документу 16.09.2020 Справа № 2-1830/09 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 2-1830/09 Головуючий у 1-й інстанції: Гнатик Г.В. Провадження №22-ц/807/2091/20 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Остащенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «МетаБанк» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2020 року про відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Акціонерного банку «Металург» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: В березні 2020 року Акціонерне товариство «МетаБанк» звернулося до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Акціонерного банку «Металург» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором. В обґрунтування заяви вказало, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 жовтня 2009 року (справа №2-1845/2009), стягнуто на користь Акціонерного банку «Металург» солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у сумі 19 323,07 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 193,23 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення слухання справи в розмірі 30,00 грн. Зазначене рішення було ухвалене за відсутності представника позивача, його копія на адресу Акціонерного товариства «МетаБанк», що є правонаступником Акціонерного банку «Металург», не надходила та результат розгляду справи не був відомий. За заявою Акціонерного товариства «МетаБанк» 12 березня 2020 року судом видано та направлено адресу на стягувача (отримано поштою 17 березня 2020 року) виконавчі листи щодо боржників, однак строк пред`явлення виконавчих листів зазначено до 30 жовтня 2012 року. Вважає, що причини пропуску строку пред`явлення виконавчих документів є поважними, а тому Акціонерне товариство «МетаБанк» вимушене звернутися до суду із відповідно заявою. Із урахуванням зазначеного, Акціонерне товариство «МетаБанк» просило суд: Визнати поважною причину пропуску строку пред`явлення виконавчого листа щодо ОСОБА_1 по справі за позовом Акціонерного банку «Металург» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором №32-30/07-0037-КН від 25 травня 2007 року. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа щодо ОСОБА_1 , який виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 12 березня 2020 року по справі за позовом Акціонерного банку «Металург» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором №32-30/07-0037-КН від 25 травня 2007 року, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «МетаБанк» заборгованість в сумі 19323,07 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 193,23 грн та витрат на ІТЗ в розмірі 30,00 грн, встановивши новий строк для пред`явлення його до виконання. Визнати поважною причину пропуску строку пред`явлення виконавчого листа щодо ОСОБА_2 по справі за позовом Акціонерного банку «Металург» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором №32-30/07-0037-КН від 25 травня 2007 року. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа щодо ОСОБА_2 , який виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 12 березня 2020 року по справі за позовом Акціонерного банку «Металург» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором №32-30/07-0037-КН від 25 травня 2007 року, в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «МетаБанк» заборгованість в сумі 19323,07 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 193,23 грн та витрат на ІТЗ в розмірі 30,00 грн, встановивши новий строк для пред`явлення його до виконання. Визнати поважною причину пропуску строку пред`явлення виконавчого листа щодо ОСОБА_3 по справі за позовом Акціонерного банку «Металург» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором №32-30/07-0037-КН від 25 травня 2007 року. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа щодо ОСОБА_3 , який виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 12 березня 2020 року по справі за позовом Акціонерного банку «Металург» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором №32-30/07-0037-КН від 25 травня 2007 року, в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «МетаБанк» заборгованість в сумі 19323,07 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 193,23 грн та витрат на ІТЗ в розмірі 30,00 грн, встановивши новий строк для пред`явлення його до виконання. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2020 року в задоволенні заяви Акціонерного товариства «МетаБанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство «МетаБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення судом норм процесуального та норм матеріального права, просить ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву Акціонерного товариства «МетаБанк» про поновлення строків для пред`явлення виконавчих документів до виконання у цивільній справі за позовом Акціонерного банку «Металург» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував те, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки та обставина, що справа була розглянута за відсутності представника позивача та станом на 2020 рік результат її розгляду позивачеві не був відомий, копія ухваленого рішення отримана позивачем лише 17.03.2020 року, тому строк пред`явлення виконавчих листів до виконання пропущено з поважних причин. Учасники справи, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання судової повістки до апеляційного суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів ухвалила здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , повідомлених належним чином про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися в судове засідання, на підставі частини другої статті 372 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, представника заявника, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України до суду не надходив. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що стягувач тривалий час не вживав ніяких заходів щодо виконання судового рішення, підтвердження обставин, що унеможливили або істотно ускладнили заявникові можливість своєчасно отримати та пред`явити виконавчі лиси до виконання, заявник суду не надав. З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 жовтня 2009 року задоволено позовні вимоги Акціонерного банку «Металург» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного банку «Металург» суму боргу за кредитним договором у розмірі 19323, 07 грн, 193,23 грн судового збору і 30 грн за інформаційно-технічне забезпечення слухання справи. (а.с. 51). Згідно статуту, затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ «МетаБанк» від 29 жовтня 2018 року, Акціонерне товариство «МетаБанк» є правонаступником всіх прав, обов`язків та зобов`язань Акціонерного банку «Металург». (а.с. 58). На виконання вказаного заочного рішення Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 11 березня 2020 року було направлено три виконавчих листи №2-1830/2009 на адресу Акціонерного товариства «МетаБанк».(а.с. 60). Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції ґарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України"). Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Згідно статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-Х1V від 21 квітня 1999 року "Про виконавче провадження", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання - протягом трьох років. Стаття 23 вказаного Закону передбачає, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України « Про виконавче провадження» № 1404-V111 від 02.06.2016 року стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Виходячи з аналізу наведених норм права, можливість поновлення пропущеного строку, законодавець пов`язує з оцінкою судом поважності причин його пропуску за конкретних обставин, які повинен довести стягувач. Такі обставини повинні бути істотними, об`єктивно непереборними чи незалежними від волевиявлення особи, внаслідок чого своєчасна реалізація права особи пред`явити виконавчий документ до виконання у визначений законом строк стала істотно ускладненою або неможливою. Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк. Як вбачається із матеріалів справи доказів, що свідчили б про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав ні суду першої, ні апеляційної інстанцій. Матеріали справи не містять даних про те, що строк пред`явлення виконавчих документів до виконання пропущено Акціонерним товариством «МетаБанк» з поважних причин. Та обставина, що справа була розглянута за відсутності представника позивача, та станом на 2020 рік результат її розгляду позивачеві не був відомий, у зв`язку з чим виконавчий лист не видавався первісному стягувачу, через що виконавчий лист не направлявся до виконання, не є такою підставою. Як вбачається з матеріалів справи, в судове засідання, призначене на 19 жовтня 2009 року представник Акціонерного банку «Металург» був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення судової повістки з особистим підписом представника банку (а.с. 45), подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. (а.с. 47). Тобто, в даному випадку первісний стягувач Акціонерний банк «Металург» знав, що 19 жовтня 2009 року ухвалено судове рішення у справі № 2-1845/09 за його позовом, проте не вчинив жодних дій на отримання виконавчих листів та не використав можливість звернути рішення до примусового виконання. Акціонерне товариство «МетаБанк», в порушення вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, не надало суду жодних належних, допустимих і достатніх доказів, які б підтверджували, що Акціонерний банк «Металург» вчиняв будь-які дії спрямовані на виконання судового рішення, знаючи про розгляд справи в суді першої інстанції 19 жовтня 2009 року. Кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги про те, що банком пропущено строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання з поважних причин є недоведеними. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до неправильного тлумачення заявником норм матеріального права. Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення суду не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань, а також звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в повному обсязі, оскільки їх обґрунтування не мають правового значення для вирішення даного спору та правильність висновків районного суду щодо відмови у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа, не спростовують. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні, а тому вона залишається без змін, що узгоджується із приписами ст.375 ЦПК України. Керуючись ст.ст.367, 368, 374,375,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мета Банк» залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і касаційному оскарженю не підлягає. Повна постанова складена 21 вересня 2020 року. Головуючий, суддя СуддяСуддя Подліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.