LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4807320/6525/19

від 16.09.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2020 року змінити в частині встановленої судом участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою…

Дата документу 16.09.2020 Справа № 320/6525/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 320/6525/19 Головуючий у 1 інстанції: Бахаєв І.М. Провадження № 22-ц/807/2252/20 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Маловічко С.В. суддів: Гончар М.С. Подліянової Г.С. при секретарі: Остащенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2020 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області, про усунення перешкод у спілкування з дитиною та участі у її вихованні, В С Т А Н О В И В: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні, в якій вказував, що відповідачка створює перешкоди йому у спілкуванні з дитиною, не дозволяє йому бачитись з дочкою, не надає можливості займатися її вихованням, тому він вимушений звернувся за захистом своїх прав до суду. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у його спілкуванні з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши такі способи його участі у вихованні доньки, місце та час їхнього спілкування: - кожного вівторка та четверга кожного тижня місяця з 17.00 год. до 19.00 год. без присутності матері з правом залишення місця постійного проживання відповідача; - кожної п`ятниці третього тижня місяця з 17.00 год. до 19.00 год. без присутності матері з правом залишення місця постійного проживання відповідача; - кожної суботи та неділі кожного другого тижня місяця з 10.00 год. до 19.00 год. без присутності матері з правом залишення місця постійного проживання відповідача; - кожної суботи та неділі кожного четвертого тижня місяця з 10.00 год. суботи безперервно до 19.00 год. неділі без присутності матері з відвідуванням місця проживання батька і можливістю ночівлі там дитини; - у день народження доньки з урахуванням її думки та стану здоров`я; якщо 04 листопада буде вихідним днем - з 09.00 год. до 13.00 год. без присутності матері з правом залишення місця постійного проживання відповідача; якщо 04 листопада припадає на будній день - з 16.00 год. до 18.00 год. без присутності матері з правом залишення місця постійного проживання відповідача. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2020 року позов задоволено частково. Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною та в участі у її вихованні. Визначено ОСОБА_1 такі способи участі у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : - систематичні побачення за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, у будні дні тижня в присутності матері дитини - ОСОБА_5 ; - систематичні побачення у вихідні дні через тиждень у присутності матері дитини - ОСОБА_5 ; - у будь-який час за домовленістю між батьками у присутності матері дитини - ОСОБА_5 . Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду в частині визначення способів його участі у спілкування з дитиною, конкретизувавши дні та часи його побачень з дочкою, а також встановивши способи спілкування без присутності матері і з можливістю ночівлі за його місцем мешкання у вихідні дні, визначити порядок спілкування з дитиною у день її народження. Відзиву на апеляційну скаргу не надано, що не є перешкодою у відповідності до ч. 3 статті 360 ЦПК України для апеляційного розгляду справи. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, кожен з яких підтримав свою позицію, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_5 перебували у шлюбі, від якого мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (а.с.11). 02 серпня 2019 року рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Вказаним рішенням встановлено, що сторони з 2016 року фактично припинили шлюбні відносини. Після припинення відносин дитина ОСОБА_4 проживає разом із матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї (а.с.34). Позивач ОСОБА_1 мешкає окремо від дитини за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10). Згідно до довідки КП «Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» ВСР, ОСОБА_1 не перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога/а.с.7/. Відповідно до довідки КП «Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» ВСР, ОСОБА_1 не перебуває на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та за медичною допомогою не звертався (а.с.8). Згідно до характеристики, виданої виконавчим комітетом Чкаловоської сільської ради Веселівського району Запорізької області, від 01.08.2019 № 264, ОСОБА_1 проживає на території Чкаловської сільської ради в с. Корніївка. Тимчасово на постійній роботі не працює. Займається особистим селянським господарством. Має атестат про закінчення Корніївської школи І-ІІІ ст. У 2013 році закінчив Державний вищий навчальний заклад - Мелітопольський промислово-економічний коледж і здобув професію слюсар з ремонту автомобілів. Працював техніком-технологом на ПАТ «ЗA3». За час проживання у с. Корніївка скарг на нього з боку мешканців громади до сільської ради та правоохоронних органів не поступало (а.с. 9). Відповідно до рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 40/16 від 27.02.2020 позивачу ОСОБА_1 було визначено спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : систематичні побачення у будні дні тижня за попередньою домовленістю з матір`ю дитини; систематичні побачення у вихідні дні через тиждень у будь-який час за домовленістю між батьками. Суд з урахуванням встановлених обставин у справі, рішення органу опіки та піклування, заперечень матері проти зустрічей батька з дочкою без своєї присутності, частково задовольнив позовні вимоги позивача та вважав доцільним встановити такий порядок його участі у спілкуванні з дочкою та у її вихованні: систематичні побачення за попередньою домовленістю з матір`ю дитини у будні дні тижня в присутності матері дитини - ОСОБА_5 ; систематичні побачення у вихідні дні через тиждень у присутності матері дитини - ОСОБА_5 ; у будь-який час за домовленістю між батьками у присутності матері дитини - ОСОБА_5 . В апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що суд дійшов суперечливих висновків, встановивши, що між сторонами існують конфліктні відносини, але разом з тим визначив зустрічі батька з дитиною у присутності матері, попри те, що орган опіки у своєму висновку про обов`язковість присутності матері при побаченнях батька з дочкою не визначав. Крім того, судом не визначено конкретні дні та часи побачень, а про це батьки мають кожного разу домовлятись, що є неможливим через конфліктні стосунки сторін. Просить встановити графік спілкування з дитиною, визначений ним у його позовній заяві. Колегія вважає доводи скарги такими, що заслуговують на увагу, що випливає як з матеріалів справи, так і узгоджується з чинним законодавством. Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежновід того, здійснюються вони державнимичиприватнимиустановами, що займа- ються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування. Відповідно до статті 15 Закону України «Про охоронудитинства»дитина, яка прожи-проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Згідно із статтею 141 Сімейного кодексу Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статті 153 СК Українимати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Відповідно до статті 157 СК Українипитання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Згідно з положеннямистатті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. З аналізу вищенаведеного законодавства слідує, що суд має конкретизувати місце та час спілкування дитини з тим з батьків, хто проживає окремо від неї. Проте суд при вирішенні цього спору фактично переклав обов`зок щодо визначення днів, часу та тривалості побачень позивача з донькою на сторін, які і так не могли узгодити ці відносини в досудовому порядку. Тобто фактично не вирішив спір у належний спосіб, що не усуває суперечки між батьками з огляду на їх відносини між собою. Встановлено, що доньці сторін у справі ОСОБА_6 на час ухвалення оскаржуваного рішення суду виповнилось 7,5 років, та вона була ученицею 1 класу Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Отже, дитина є соціалізована, за віком вже розуміє сімейні взаємини, а також свої права відносно кожного з батьків, зокрема, батька, який проживає окремо. Батько ОСОБА_1 позитивно характеризується, не перебуває на обліках лікарів нарколога та психіатра, займається сільськогосподарською діяльністю. Бажає спілкуватись з дочкою та приймати участь у її вихованні. А тому спілкування з ним не може зашкодити дитині, та, навпаки, сприятиме підтриманню зв`язку зі своїм біологічним батьком. ОСОБА_3 вважала, що спілкування батька з дочкою має відбуватись лише у її присутності, але вагомих доводів для такого формату зустрічей не навела. Натомість, навіть орган опіки та піклування, ретельно вивчивши всі обставини, врахувавши взаємини між батьками, не визначав обов`язкової присутності матері при зу- стрічах батька з дитиною. Таким чином, колегія з урахуванням зібраних матеріалів справи не встановила будь-яких обставин, які виключають самостійне, без присутності матері, спілкування позивача з дитиною ОСОБА_7 , а також, що таке спілкування якимось чином може зашкодити інтересам дитини. Визначаючи дні та часи побачень батька з дочкою, при цьому вивчивши запропонований позивачем графік, апеляційний суд враховує, що батько мешкає в іншому населеному пункті, який є віддаленим від місця мешкання дитини (відстань приблизно 100 км), тому, враховуючи, що дитина навчається у школі, колегія вважає, що зустрічі у будні дні з 17.00 год. по 19.00 год. будуть недоцільними, оскільки дитина буде вже втомлена навчанням, має виконати домашнє завдання, та, можливо, буде займатись у якихось гуртках додаткового творчого або спортивного розвитку. Але у п`ятницю, коли наприкінці навчального тижня не мається нагальної потреби у виконанні домашнього завдання, такі побачення, навпаки, будуть мати розслаблюючий характер для дитини, тому колегія вважає можливим визначити побачення батьку з донькою з 17.00 до 19.00 год. кожної третьої п`ятниці, як визначає для себе позивач. Також позивач прохає визначити йому час побачень у вихідні дні кожної другої та четвертої суботи та неділі, зокрема, кожної суботи та неділі другого тижня з 10.00 год. до 19.00 год. та кожного четвертого тижня забирати дитину до себе з ночівлею з 10.00 год. суботи до 19.00 год. неділі. Відповідач заперечувала проти ночівлі дитини у відповідача, вказуючи, що донька не дуже добре знає батька, який з 2016р. самоусунувся від спілкування з дитиною, тому втратив зв`язок з дитиною, який ще слід ретельно налагодити. З пояснень допитаних в ході розгляду справи судом першої інстанції свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 слідує, що під час шлюбу їх син ОСОБА_1 виїздив за кордон на заробітки, та з цього часу сімейні відносини почали погіршуватись, а після розлучення дитину ані їм, ані їх сину відповідач не надавала. З вказаних пояснень відповідача та батьків позивача, допитаних як свідків, відслідковується обґрунтованість заперечень ОСОБА_5 щодо відсутності тісного зв`язку між дитиною та батьком, тому колегія вважає, що дійсно не є доцільним на теперішній час надавати дитину батьку з ночівлею за місце його проживання. Останньому в дійсності слід налагодити теплі взаємини з дитиною, повернути її довіру до себе, а до того буде емоційно травмуючим фактором для дитини залишення на ночівлю у іншому місці, без матері, до якої дитина прихильна та має тісний зв`язок, із батьком, з яким вона майже не спілкувалась з 2016р. Тому апеляційний суд вважає за можливе з урахуванням вказаних обставин та віку дитини, взаємин сторін між собою та з дитиною, визначити такий графік на вихідні дні: кожної суботи кожного другого та четвертого тижня місяця з 10.00 год. до 19.00 год. без присутності матері з правом залишення місця постійного проживання дитини. Вибір місць зустрічей апеляційний суд залишає на розсуд батька, який може узгодити його з дитиною, взявши її до себе в село, або провівши вихідні у м. Мелітополі, або застосувавши одночасно обидва варіанти, оскільки час побачення відбувається протягом всього суботнього дня. Отже, фактично зустрічі батьку з дитиною надаються у другому, третьому та четвертому тижнях місяця. Що стосується дня народження дитини, який батько хоче поділити навпіл, по півдня для матері та для себе, то колегія вважає, що такий порядок порушить інтереси самої дитини, яка, можливо, захоче провести свій день народження іншим чином, а вимушена буде підпорядковуватись встановленому судом графіку. Тому день народження дитини батькам слід проводи з урахуванням думки дитини та стану її здоров`я. Враховуючи все вищенаведене, колегія, визнавши апеляційну скаргу частково обґрунтованою, у відповідності до вимог п.п. 3,4 ч. 1 статті 376 ЦПК України змінює рішення суду в частині визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні. Приймаючи постанову про зімну рішення суду, колегія у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України вирішує питання щодо розподілу судових витрат. Оскільки судом визначався графік побачень з дитиною, але апеляційним судом він був лише конкретизований, то підстав для зміни рішення суду першої інстанції в частині розподілених судових витрат колегія не вбачає. При вирішенні питання щодо витрат на стадії апеляційного провадження, колегія виходить із такого. Колегія в більшості задовольняє вимоги позивача, змінюючи графік побачень, тому сплачений судовий збір позивачем за подання апеляційної скарги в сумі 1153,50 грн. підлягає компенсуванню йому за рахунок відповідача. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2020 року змінити в частині встановленої судом участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та участі у її вихованні, визначивши їх у такий спосіб: - кожної п`ятниці третього тижня місяця з 17.00 год. до 19.00 год. без присутності матері з правом залишення місця постійного проживання дитини; - кожної суботи кожного другого та четвертого тижня місяця з 10.00 год. до 19.00 год. без присутності матері з правом залишення місця постійного проживання дитини; -у день народження доньки з урахуванням її думки та стану здоров`я. В решті рішення залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подачу апеляційної скарги, у сумі 1153 ( одна тисяча сто п`ятдесят три) гривень 50 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 21 вересня 2020 року. Головуючий: Маловічко С.В. Судді: Гончар М.С. Подліянова Г.С.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»