Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/14196/19

Справа № 308/14196/19 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 10.09.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Ковача І. В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав адвокат Ковач І. В. в інтересах ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 березня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, працюючий торговим агентом «Берт Плюс», визнаний винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.. Згідно постанови, 07 грудня 2019 року о 14-ій годині 40 хвилин по вул. Ф. Тихого, 3, у м. Ужгород, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Peugeot Partner», д. н. з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота), і від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги, передбачені п. 2. 5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР ) і скоїв передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне правопорушення. В апеляційній скарзі адвокат Ковач І. В. вказує на те, що постанова судді є незаконною. Посилається на те, що матеріали справи не містять направлення ОСОБА_1 на огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. Зазначає, що матеріали справи та надані свідком у суді покази не підтверджують правомірності дій поліцейських під час оформлення адміністративних матеріалів, а навпаки спростовують підстави притягнення до адміністративної відповідальності, і при цьому, судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про виклик і допит в якості свідків ОСОБА_2 та поліцейську Гнаткович Н. П.. Крім того, вважає, що на даний момент сплив строк накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, оскільки оскаржувана постанова ще не набрала законної сили, а строк накладення адміністративного стягнення сплив 07.03.2020. Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити в порядку ст. 247 КУпАП. Заслухавши пояснення адвоката Ковача І. В., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності ОСОБА_1 , неявка якого з урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується, що: ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи; даних про поважність причин його неявки до апеляційного суду та заяви про відкладення розгляду справи на інший термін від нього не надходило; в ході апеляційного розгляду приймав участь адвокат Ковач І. В., який не заперечував щодо розгляду справи без участі ОСОБА_1 .. Апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та перевірених апеляційним судом доказів, яким дана правильна оцінка в постанові. Так, протоколом про адміністративне правопорушення підтверджено, що 07 грудня 2019 року о 14-ій годині 40 хвилин по вул. Ф. Тихого, 3, у м. Ужгород, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Peugeot Partner», д. н. з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота), і від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги, передбачені п. 2. 5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. З указаного протоколу також убачається, що такий складений у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , і що в протоколі ОСОБА_1 своїми підписами підтвердив, що: права та обов`язки йому роз`яснені; зі змістом протоколу ознайомлений; його копію отримав; до протоколу внесені правильні дані щодо його особи; від будь-яких пояснень по суті правопорушення ОСОБА_1 відмовився на підставі ст. 63 Конституції України (а. с. 1). З наявних у матеріалах справи письмових пояснень громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вбачається, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря-нарколога (а. с. 2, 3). З розписки ОСОБА_1 вбачається, що останній підтвердив факт залишення на зберігання транспортного засобу марки «Peugeot Partner», д. н. з. НОМЕР_1 , за адресою м. Ужгород, вул. Ф. Тихого, 3 (а. с. 4). З копії постанови серії ДПО 18 № 764972 убачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 07.12.2019 о 14 год. 20 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Peugeot Partner», д. н. з. НОМЕР_1 , по вул. Ф. Тихого, 3, у м. Ужгород, не користувався попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху, зокрема, здійснив поворот, не ввімкнувши відповідного покажчика повороту, чим порушив вимоги передбачені п. 9.2 «б» ПДР (а. с. 5). Викладені в протоколі обставини підтверджуються і відеозаписом, що міститься на наявному в матеріалах справи технічному носії інформації диску (а. с. 6). Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, і зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.5 ПДР та його винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспекторка взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Закарпатській області Гнаткович Н. П. була упереджена при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в неї були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, і що вона зацікавлена у результатах розгляду справи у підтвердження таких даних у матеріалах справи відсутні які-небудь докази, і таких до апеляційної скарги не додано й на такі не посилалась сторона захисту під час розгляду справи апеляційним судом. Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що інспекторка ОСОБА_4 при виконанні своїх функціональних обов`язків діяла в межах наданих їй повноважень. Крім того, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено й даних про те, що у гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були залучені в якості свідків відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння, були підстави для обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема, у відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, такі дані в матеріалах справи також відсутні й до апеляційної скарги таких також не додано й на такі не посилалася сторона захисту під час розгляду справи апеляційним судом. Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового підписання ним протоколу та інших документів, що містяться у справі, зокрема, розписки про залишення транспортного засобу на місці зупинки, на такі дані також не вказується в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять направлення ОСОБА_1 на огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, - апеляційний суд відхиляє як такі, що будь-яким чином не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та, відповідно, і висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. При цьому, апеляційний суд враховує те, що відповідне направлення ОСОБА_1 на проходження огляду з метою визначення стану сп`яніння не складалося, оскільки останній відмовився від проходження такого огляду. Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи та надані свідком у суді покази не підтверджують правомірності дій поліцейських під час оформлення адміністративних матеріалів, а навпаки спростовують підстави притягнення до адміністративної відповідальності, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження, так як не підтверджені будь-якими доказами. Доводи апеляційної скарги про те, що судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про виклик і допит в якості свідків ОСОБА_2 та поліцейську Гнаткович Н. П., - апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки такі будь-яким чином не спростовують факту порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.5 ПДР і не свідчать про відсутність у його діях складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Клопотання адвоката Ковача І. В. про виклик та допит в якості свідків інспектора ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 апеляційний суд визнає безпідставним та залишає без задоволення, оскільки в такому не вмотивовано й не зазначено таких обставин, які підлягають з`ясуванню шляхом виклику та допиту цих свідків, що могли б мати істотне значення для справи чи впливати на вищенаведені висновки. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.5 ПДР та, відповідно, у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення на нього накладено в межах санкції вищевказаної статті, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення. Твердження захисника про те, що на даний момент сплив строк накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, оскільки оскаржувана постанова ще не набрала законної сили, а строк накладення адміністративного стягнення сплив 07.03.2020, - апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки як убачається з матеріалів справи оскаржувана постанова, яка залишається апеляційним судом без зміни, винесена й на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у межах передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП строку з моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Вищенаведене дає обґрунтовані підстави вважати, що доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Тому, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подана адвокатом Ковачем І. В. апеляційна скарга без задоволення. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлялось. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу, яку подав адвокат Ковач І. В. в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Стан