Постанова 4814 № 552/455/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/455/20 Номер провадження 33/814/306/20Головуючий у 1-й інстанції Логвінова О. В. Доповідач ап. інст. Рябішин А. О. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 вересня 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду у кримінальних справах Полтавського апеляційного суду Рябішин А.О., з секретарем Костюченко М.О. , з участю особи , що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адвоката Шевченка С.М. , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Полтавської області, Глобинського району, с. Зубані, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ДП «Укрнаукагеоцентр» ПРАТ «Надра України», м. Полтава, вул. М. Бірюзова, буд. 53, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, в с т а н о в и в: Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в сумі 340 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно з постановою суду, 27.01.2020 року о 08 год. 00 хв. в місті Полтава на вулиці М. Бірюзова, буд. 53 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 рухався по вулиці М. Бірюзова від вулиці П. Юрченка та виконуючи поворот ліворуч, не дав дорогу автомобілю КІА СEED д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку по вулиці М. Бірюзова від вулиці Великотирнівська до вулиці П. Юрченка, в результаті чого здійснив водій ОСОБА_1 зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала Не погодившись з даним рішенням судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу , в якій просить постанову щодо нього скасувати , а провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КУпАП. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує , що висновки суду в постанові не відповідають фактичним обставинам справи , не підтверджуються матеріалами справи . Суд не надав оцінки усім доказам , невмотивовано проігнорував докази вини ОСОБА_2 та не притягнуто його до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. Апелянт вказує , що суддею безпідставно відхилено усі його клопотання, чим допущено неповноту судового розгляду. Позиція учасників судового провадження в апеляційному суді В судовому засіданні особа , яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвокат апеляційну скаргу підтримали частково , просили постанову змінити вказавши про винуватість іншого учасника ДТП , не заперечували щодо своєї винуватості наполягаючи на винуватості в тому числі і ОСОБА_2 . Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення апеляційної скарги. Мотиви суду Заслухавши пояснення сторін на підтримання та спростування доводів апеляційної скарги , вивчивши матеріали провадження , апеляційний суд приходить до таких висновків. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Вважаю , що суддя суду першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених положень закону , судовий розгляд проведено з дотриманням вимог законодавства , а висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП , ґрунтуються на зібраних у справі доказах , які відповідають фактичним обставинам справи , підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні та оцінених судом з точки зору належності , допустимості , достовірності , достатності та взаємозв`язку й детально наведених у постанові. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вважаю непереконливими. За нормативним визначенням об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП полягає у порушенні особою Правил дорожнього руху України , які перебувають у причинному зв`язку із настанням події ДТП та відповідно спричинення механічних пошкоджень транспортних засобів. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення , є будь-які фактичні дані , на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність даної особи в його вчиненні та інші обставини , що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення , поясненнями особи , яка притягається до адміністративної відповідальності , потерпілих , свідків , висновком експерта , речовими доказами , показаннями технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото- і кінозйомки , відеозапису , у тому числі тими , що використовуються особою , яка притягається до адміністративної відповідальності , або свідками . а також працюючими в автоматичному режимі , чи засобів фото- і кінозйомки , відеозапису у тому числі тими , що використовуються особою , яка притягається до адміністративної відповідальності , або свідками , а також працюючими в автоматичному режимі , які використовуються при нагляді за виконанням правил , норм і стандартів , що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху , протоколом про вилучення речей і документів , а також іншими документами. Визнаючи ОСОБА_1 винуватим суддя суду першої інстанції послалась на показання потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , протокол про адміністративне правопорушення , схему до протоколу , письмові пояснення , фотознімки. Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за вину ставилось порушення п.10.4 Правил дорожнього руху України. Відповідно до висновку експерта № 910 від 11 серпня 2020 року , який був наданий адвокатом ОСОБА_1 , вбачається винуватість ОСОБА_1 у порушенні саме п.10.4 Правил дорожнього руху України. В апеляційному суді адвокат ОСОБА_1 не заперечував щодо винуватості його клієнта у вчиненні адміністративного правопорушення. Разом з тим , наполягав на зміні постанови і необхідності зазначення у ній факту винуватості іншого учасника ДТП, Розглядаючи вказані доводи адвоката , апеляційний суд звертає увагу на таке. Дійсно , як зазначено у висновку експерта, в діях водія ОСОБА_2 вбачаються невідповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України , які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. Водночас , апеляційний суд звертає увагу , що протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_2 не складався і відповідно судом не розглядався. Апеляційний суд за таких обставин позбавлений процесуальної можливості самостійно вирішувати питання щодо винуватості іншого учасника ДТП . За таких обставин вважаю , що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків судді суду першої інстанції. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення , а постанову судді щодо нього - без змін. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення , а постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2020 року щодо нього - без змін. Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає. Суддя А.О.Рябішин