Постанова 4857 № 1.380.2019.004890

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004890 пров. № А/857/4199/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Заверухи О.Б., Кушнерика М.П., з участю секретаря судового засідання Хомича О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СММ Груп» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів за апеляційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року (суддя першої інстанції Костецький Н.В., м. Львів, повний текст складено 20.02.2020), В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «СММ Груп» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниця ДФС про визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості: від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200630/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200631/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200632/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200649/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200646/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200644/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200633/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200647/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200648/2; від 03.05.2019 року № UA 209000/2019/200650/2; від 03.05.2019 року № UA 209000/2019/200666/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200675/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200703/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200670/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200671/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200674/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200672/2; від 07.05.2019 року № UA 209000/2019/200679/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200698/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200689/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200692/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200691/2; від 13.05.2019 року № UA 209000/2019/200716/2; від 13.05.2019 року № UA 209000/2019/200714/2; від 13.05.2019 року № UA 209000/2019/200715/2; від 13.05.2019 року № UA 209000/2019/200717/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200730/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200735/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200729/2; від 15.05.2019 року № UA 209000/2019/200745/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200728/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200736/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200725/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200727/2; від 17.05.2019 року № UA 209000/2019/200755/2; від 16.05.2019 року № UA 209000/2019/200747/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200768/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200769/2; від 20.05.2019 року № UA 209000/2019/200758/2; від 20.05.2019 року № UA 209000/2019/200759/2; від 22.05.2019 року № UA 209000/2019/200794/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200775/2; від 20.05.2019 року № UA 209000/2019/200757/2; від 20.05.2019 року № UA 209000/2019/200760/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200779/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200776/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200780/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200772/2; від 22.05.2019 року № UA 209000/2019/200791/2; від 22.05.2019 року № UA 209000/2019/200795/2; від 23.05.2019 року № UA 209000/2019/200804/2; від 23.05.2019 року № UA 209000/2019/200803/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200819/2; від 23.05.2019 року № UA 209000/2019/200805/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200847/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200816/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200818/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200820/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200846/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200835/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200837/2; від 24.05.2019 року № UA 209000/2019/200811/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200826/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200836/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200825/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200822/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200824/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200817/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200849/2; від 30.05.2019 року № UA 209000/2019/200861/2; від 30.05.2019 року № UA 209000/2019/200862/2; від 29.05.2019 року № UA 209000/2019/200852/2; від 30.05.2019 року № UA 209000/2019/200860/2; від 31.05.2019 року № UA 209000/2019/200870/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200875/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200890/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200874/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200881/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200883/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200880/2; від 04.06.2019 року № UA 209000/2019/200896/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200879/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200882/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200885/2; від 06.06.2019 року № UA 209000/2019/200912/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200878/2; від 04.06.2019 року № UA 209000/2019/200894/2; від 06.06.2019 року № UA 209000/2019/200907/2; від 11.06.2019 року № UA 209000/2019/200933/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200923/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200918/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200929/2; від 11.06.2019 року № UA 209000/2019/200932/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200919/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200922/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200924/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200920/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200921/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200982/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200968/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200967/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200977/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200978/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200983/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200976/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200969/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200986/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200970/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200984/2; від 20.06.2019 року № UA 209000/2019/200997/2; від 20.06.2019 року № UA 209000/2019/200999/2; від 20.06.2019 року № UA 209000/2019/201001/2; від 21.06.2019 року № UA 209000/2019/201004/2; від 21.06.2019 року № UA 209000/2019/201008/2; від 24.06.2019 року № UA 209000/2019/201014/2; від 24.06.2019 року № UA 209000/2019/201013/2; від 24.06.2019 року № UA 209000/2019/201012/2; від 25.06.2019 року № UA 209000/2019/201028/2; від 27.06.2019 року № UA 209000/2019/201035/2; від 18.07.2019 року № UA 209000/2019/201167/2; від 18.07.2019 року № UA 209000/2019/201166/2; від 29.07.2019 року № UA 209000/2019/201225/2; від 29.07.2019 року № UA 209000/2019/201221/2; від 30.07.2019 року № UA 209000/2019/201228/2; від 19.07.2019 року № UA 209000/2019/201170/2; від 19.07.2019 року № UA 209000/2019/201171/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201181/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201183/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201182/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201192/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201193/2; від 23.07.2019 року № UA 209000/2019/201194/2; від 24.07.2019 року № UA 209000/2019/201200/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201208/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201202/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201211/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201210/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201203/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201215/2; від 27.07.2019 року № UA 209000/2019/201219/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201054/2; від 02.07.2019 року № UA 209000/2019/201059/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201056/2; від 02.07.2019 року № UA 209000/2019/201058/2; від 03.07.2019 року № UA 209000/2019/201067/2; від 27.06.2019 року № UA 209000/2019/201036/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201044/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201041/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201043/2; від 16.07.2019 року № UA 209000/2019/201151/2; від 10.07.2019 року № UA 209000/2019/201111/2; від 10.07.2019 року № UA 209000/2019/201112/2; від 10.07.2019 року № UA 209000/2019/201118/2; від 11.07.2019 року № UA 209000/2019/201119/2; від 11.07.2019 року № UA 209000/2019/201117/2; від 11.07.2019 року № UA 209000/2019/201116/2; від 12.07.2019 року № UA 209000/2019/201123/2; від 15.07.2019 року № UA 209000/2019/201129/2; від 15.07.2019 року № UA 209000/2019/201130/2; від 15.07.2019 року № UA 209000/2019/201137/2; від 15.07.2019 року № UA 209000/2019/201136/2; від 16.07.2019 року № UA 209000/2019/201148/2; від 16.07.2019 року № UA 209000/2019/201150/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201042/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201055/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201053/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201045/2; від 08.07.2019 року № UA 209000/2019/201094/2; від 08.07.2019 року № UA 209000/2019/201092/2; від 08.07.2019 року № UA 209000/2019/201093/2; від 05.07.2019 року № UA 209000/2019/201084/2; від 05.07.2019 року № UA 209000/2019/201085/2; від 09.07.2019 року № UA 209000/2019/201108/2; від 03.07.2019 року № UA 209000/2019/201072/2; від 02.09.2019 року № UA 209000/2019/201398/2; від 02.09.2019 року № UA 209000/2019/201397/2; від 02.09.2019 року № UA 209000/2019/201396/2; від 02.09.2019 року № UA 209000/2019/201395/2; від 30.08.2019 року № UA 209000/2019/201386/2; від 30.08.2019 року № UA 209000/2019/201385/2; від 08.08.2019 року № UA 209000/2019/201271/2; від 30.08.2019 року № UA 209000/2019/201384/2; від 28.08.2019 року № UA 209000/2019/201377/2; від 28.08.2019 року № UA 209000/2019/201375/2; від 28.08.2019 року № UA 209000/2019/201374/2; від 28.08.2019 року № UA 209000/2019/201376/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201358/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201357/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201365/2; від 23.08.2019 року № UA 209000/2019/201354/2; від 23.08.2019 року № UA 209000/2019/201353/2; від 02.08.2019 року № UA 209000/2019/201348/2; від 22.08.2019 року № UA 209000/2019/201350/2; від 20.08.2019 року № UA 209000/2019/201333/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201324/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201327/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201325/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201323/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201326/2; від 20.08.2019 року № UA 209000/2019/201334/2; від 20.08.2019 року № UA 209000/2019/201335/2; від 23.08.2019 року № UA 209000/2019/201352/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201356/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201355/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201366/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201367/2; від 29.08.2019 року № UA 209000/2019/201380/2; від 05.08.2019 року № UA 209000/2019/201253/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201248/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201249/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201246/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201245/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201247/2; від 05.08.2019 року № UA 209000/2019/201256/2; від 05.08.2019 року № UA 209000/2019/201257/2; від 05.08.2019 року № UA 209000/2019/201261/2; від 08.08.2019 року № UA 209000/2019/201269/2; від 08.08.2019 року № UA 209000/2019/201271/2; від 08.08.2019 року № UA 209000/2019/201274/2; від 07.08.2019 року № UA 209000/2019/201266/2; від 12.08.2019 року № UA 209000/2019/201283/2; від 12.08.2019 року № UA 209000/2019/201284/2; від 12.08.2019 року № UA 209000/2019/201285/2; від 09.08.2019 року № UA 209000/2019/201280/2; від 09.08.2019 року № UA 209000/2019/201278/2; від 09.08.2019 року № UA 209000/2019/201279/2; від 13.08.2019 року № UA 209000/2019/201298/2; від 13.08.2019 року № UA 209000/2019/201299/2; від 13.08.2019 року № UA 209000/2019/201305/2;від 13.08.2019 року № UA 209000/2019/201304/2; від 15.08.2019 року № UA 209000/2019/201315/2; від 16.08.2019 року № UA 209000/2019/201319/2. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем за результатами перевірки митних декларацій та доданих документів винесені рішення про коригування митної вартості, які не відповідають вимогам чинного законодавства. Зазначає, що позивачем надано достатньо документів для підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару. Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів та витребувати від декларанта додаткові документи, є наявність обґрунтованих сумнів пов`язаних із тим, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Наведені митним органом сумніви для витребування у декларанта додаткових документів не відповідають наведеним критеріям. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих документів не можливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Зазначених вимог чинного законодавства України відповідачем не дотримано. Окрім того, контролюючим органом не дотримано встановленого порядку визначення митної вартості товару, передбаченого статтею 57 Митним кодексом України. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці ДФС - від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200630/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200631/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200632/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200649/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200646/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200644/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200633/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200647/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200648/2; від 03.05.2019 року № UA 209000/2019/200650/2; від 03.05.2019 року № UA 209000/2019/200666/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200675/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200703/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200670/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200671/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200674/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200672/2; від 07.05.2019 року № UA 209000/2019/200679/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200698/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200689/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200692/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200691/2; від 13.05.2019 року № UA 209000/2019/200716/2; від 13.05.2019 року № UA 209000/2019/200714/2; від 13.05.2019 року № UA 209000/2019/200715/2; від 13.05.2019 року № UA 209000/2019/200717/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200730/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200735/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200729/2; від 15.05.2019 року № UA 209000/2019/200745/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200728/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200736/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200725/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200727/2; від 17.05.2019 року № UA 209000/2019/200755/2; від 16.05.2019 року № UA 209000/2019/200747/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200768/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200769/2; від 20.05.2019 року № UA 209000/2019/200758/2; від 20.05.2019 року № UA 209000/2019/200759/2; від 22.05.2019 року № UA 209000/2019/200794/2;від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200775/2; від 20.05.2019 року № UA 209000/2019/200757/2; від 20.05.2019 року № UA 209000/2019/200760/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200779/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200776/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200780/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200772/2; від 22.05.2019 року № UA 209000/2019/200791/2; від 22.05.2019 року № UA 209000/2019/200795/2; від 23.05.2019 року № UA 209000/2019/200804/2; від 23.05.2019 року № UA 209000/2019/200803/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200819/2; від 23.05.2019 року № UA 209000/2019/200805/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200847/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200816/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200818/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200820/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200846/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200835/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200837/2; від 24.05.2019 року № UA 209000/2019/200811/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200826/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200836/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200825/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200822/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200824/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200817/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200849/2; від 30.05.2019 року № UA 209000/2019/200861/2; від 30.05.2019 року № UA 209000/2019/200862/2; від 29.05.2019 року № UA 209000/2019/200852/2; від 30.05.2019 року № UA 209000/2019/200860/2; від 31.05.2019 року № UA 209000/2019/200870/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200875/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200890/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200874/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200881/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200883/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200880/2; від 04.06.2019 року № UA 209000/2019/200896/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200879/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200882/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200885/2; від 06.06.2019 року № UA 209000/2019/200912/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200878/2; від 04.06.2019 року № UA 209000/2019/200894/2; від 06.06.2019 року № UA 209000/2019/200907/2; від 11.06.2019 року № UA 209000/2019/200933/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200923/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200918/2;від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200929/2; від 11.06.2019 року № UA 209000/2019/200932/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200919/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200922/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200924/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200920/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200921/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200982/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200968/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200967/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200977/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200978/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200983/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200976/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200969/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200986/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200970/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200984/2; від 20.06.2019 року № UA 209000/2019/200997/2; від 20.06.2019 року № UA 209000/2019/200999/2; від 20.06.2019 року № UA 209000/2019/201001/2; від 21.06.2019 року № UA 209000/2019/201004/2; від 21.06.2019 року № UA 209000/2019/201008/2; від 24.06.2019 року № UA 209000/2019/201014/2; від 24.06.2019 року № UA 209000/2019/201013/2; від 24.06.2019 року № UA 209000/2019/201012/2; від 25.06.2019 року № UA 209000/2019/201028/2; від 27.06.2019 року № UA 209000/2019/201035/2; від 18.07.2019 року № UA 209000/2019/201167/2; від 18.07.2019 року № UA 209000/2019/201166/2; від 29.07.2019 року № UA 209000/2019/201225/2; від 29.07.2019 року № UA 209000/2019/201221/2; від 30.07.2019 року № UA 209000/2019/201228/2; від 19.07.2019 року № UA 209000/2019/201170/2; від 19.07.2019 року № UA 209000/2019/201171/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201181/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201183/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201182/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201192/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201193/2; від 23.07.2019 року № UA 209000/2019/201194/2; від 24.07.2019 року № UA 209000/2019/201200/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201208/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201202/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201211/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201210/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201203/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201215/2; від 27.07.2019 року № UA 209000/2019/201219/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201054/2; від 02.07.2019 року № UA 209000/2019/201059/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201056/2; від 02.07.2019 року № UA 209000/2019/201058/2; від 03.07.2019 року № UA 209000/2019/201067/2; від 27.06.2019 року № UA 209000/2019/201036/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201044/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201041/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201043/2; від 16.07.2019 року № UA 209000/2019/201151/2; від 10.07.2019 року № UA 209000/2019/201111/2; від 10.07.2019 року № UA 209000/2019/201112/2; від 10.07.2019 року № UA 209000/2019/201118/2; від 11.07.2019 року № UA 209000/2019/201119/2; від 11.07.2019 року № UA 209000/2019/201117/2; від 11.07.2019 року № UA 209000/2019/201116/2; від 12.07.2019 року № UA 209000/2019/201123/2; від 15.07.2019 року № UA 209000/2019/201129/2; від 15.07.2019 року № UA 209000/2019/201130/2; від 15.07.2019 року № UA 209000/2019/201137/2; від 15.07.2019 року № UA 209000/2019/201136/2; від 16.07.2019 року № UA 209000/2019/201148/2; від 16.07.2019 року № UA 209000/2019/201150/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201042/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201055/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201053/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201045/2; від 08.07.2019 року № UA 209000/2019/201094/2;від 08.07.2019 року № UA 209000/2019/201092/2; від 08.07.2019 року № UA 209000/2019/201093/2; від 05.07.2019 року № UA 209000/2019/201084/2; від 05.07.2019 року № UA 209000/2019/201085/2; від 09.07.2019 року № UA 209000/2019/201108/2; від 03.07.2019 року № UA 209000/2019/201072/2; від 02.09.2019 року № UA 209000/2019/201398/2; від 02.09.2019 року № UA 209000/2019/201397/2; від 02.09.2019 року № UA 209000/2019/201396/2;від 02.09.2019 року № UA 209000/2019/201395/2; від 30.08.2019 року № UA 209000/2019/201386/2; від 30.08.2019 року № UA 209000/2019/201385/2; від 08.08.2019 року № UA 209000/2019/201271/2; від 30.08.2019 року № UA 209000/2019/201384/2; від 28.08.2019 року № UA 209000/2019/201377/2; від 28.08.2019 року № UA 209000/2019/201375/2; від 28.08.2019 року № UA 209000/2019/201374/2; від 28.08.2019 року № UA 209000/2019/201376/2;від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201358/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201357/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201365/2; від 23.08.2019 року № UA 209000/2019/201354/2; від 23.08.2019 року № UA 209000/2019/201353/2; від 02.08.2019 року № UA 209000/2019/201348/2; від 22.08.2019 року № UA 209000/2019/201350/2; від 20.08.2019 року № UA 209000/2019/201333/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201324/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201327/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201325/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201323/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201326/2; від 20.08.2019 року № UA 209000/2019/201334/2;від 20.08.2019 року № UA 209000/2019/201335/2; від 23.08.2019 року № UA 209000/2019/201352/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201356/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201355/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201366/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201367/2; від 29.08.2019 року № UA 209000/2019/201380/2; від 05.08.2019 року № UA 209000/2019/201253/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201248/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201249/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201246/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201245/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201247/2; від 05.08.2019 року № UA 209000/2019/201256/2; від 05.08.2019 року № UA 209000/2019/201257/2; від 05.08.2019 року № UA 209000/2019/201261/2; від 08.08.2019 року № UA 209000/2019/201269/2; від 08.08.2019 року № UA 209000/2019/201271/2; від 08.08.2019 року № UA 209000/2019/201274/2; від 07.08.2019 року № UA 209000/2019/201266/2; від 12.08.2019 року № UA 209000/2019/201283/2; від 12.08.2019 року № UA 209000/2019/201284/2; від 12.08.2019 року № UA 209000/2019/201285/2; від 09.08.2019 року № UA 209000/2019/201280/2; від 09.08.2019 року № UA 209000/2019/201278/2; від 09.08.2019 року № UA 209000/2019/201279/2; від 13.08.2019 року № UA 209000/2019/201298/2; від 13.08.2019 року № UA 209000/2019/201299/2; від 13.08.2019 року № UA 209000/2019/201305/2; від 13.08.2019 року № UA 209000/2019/201304/2; від 15.08.2019 року № UA 209000/2019/201315/2; від 16.08.2019 року № UA 209000/2019/201319/2. Стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 19210 грн. Із таким судовим рішенням не погодилася Галицька митниця Держмитслужби (яка є правонаступником відповідача Львівської митниці ДФС) та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення та постановити нове - про відмову в позові. Обґрунтовуючи незгоду, апелянт зазначив, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями позивача було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання було встановлено, що за всіма деклараціями митна вартість була визначена декларантом за резервним методом та складала: для товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 6309000020 та 6309000090 1,20 дол. США за кг, за кодом 6309000010 1,22 дол. США за кг; джерелом інформації у графі 8 усіх ДМВ визначені декларації - МД UA 209150/2019/004187 від 15 березня 2019 року, МД UA 2050 90/2019/ 38453 від 18 березня 2019 року. При цьому, митного органу CMR, що подавалися до митного оформлення, не відповідали вимогам Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України (Закон України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 1 серпня 2006 року №57-V; далі - Конвенція) та Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність». Так, у графі 4 не уточнено місце завантаження, у графі 22 і 23 відсутні печатки і оригінали підписів, в графі 5 відсутній номер інвойсу, в графі 17 відсутні реквізити перевізника (UA 209140/2019/154777 від 27.06.2019). У CMR, поданій до МД UA209140/2019/154087 від 25 червня 2019 року у графі 2 зазначено отримувача «Development spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia» через фірму Textra Limburg, однак відомості щодо цього учасника відсутні у документах, що стосуються даної операції. У МД UA209140/2019/140645 від 14 травня 2019 року в фактурі зазначено умови поставки DAP, а у контракті СРТ. Апелянт також вказав, що митне оформлення аналогічного товару, на яке послався при поданні декларацій позивач, містить неактуальну інформацію через значний відрізок у часі цих подій та не відповідає вимогам ст. 64 МКУ та ст. 7 Угоди про застосування статті VІІ ГАТТ щодо визначення митної вартості за резервним методом. Тому митницею, відповідно до ч. 3 ст.53 МКУ декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визначена. На вимогу органу доходів і зборів декларантом подавалися додаткові документи, однак серед них відсутні такі, які підтверджували б заявлені числові значення митної вартості, визначені за резервним методом Додані висновки експертного дослідження від 27 лютого 2019 року № 19/1/058, від 23 січня 2019 № 19/1/019 не можуть підтверджувати ціну товару, оскільки дослідження проводились без огляду товару, не додано додатків. Посилання на джерела інформації, які неможливо перевірити (що є порушенням вимог п.1 ч.5 ст.54 МКУ). Також експерт вказав про ціни вживаного одягу і взуття з Німеччини, Латвії, Швеції, однак товар був зібраний у Швейцарії. Також зазначені ціни в певних варіантах містять вимогу про мінімальний об`єм партії. Експерт цьому не дав оцінки, в той час як партії товару, що ввозилися позивачем, були меншими. Отже, за поданими документами неможливо встановити реальну ціну договору Апелянт зазначив, що ним у всіх досліджуваних випадках були встановлені обґрунтованість незастосування декларантом основного методу, невідповідності у поданих документах та відсутність у поданих документах обґрунтування заявленого числового значення складових митної вартості, визначеної за резервним методом. Таким чином митним органом було відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Було проведено консультації з декларантом. Послідовно розглянувши можливість застосування методів визначення митної вартості, митниця встановила неможливість застосування методу 2а та методу 2б з причини відсутності інформації про ідентичні і подібні товари, методу 2в та методі 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку. Тому були прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості і встановлено вищу вартість ввезеного товару. Вважає апелянт, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У судовому засіданні представник апелянта Рибак Н.Я. підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені. Зауважив, що позивач самостійно декларував товар за резервним методом, визнавши таким чином, що декларування за ціною договору неможливо у зв`язку з відсутністю всіх документів. Представник позивача Шокало В.С. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги. Пояснив, що вважає рішення суду законним і обґрунтованим. Зауважив, що митниця не пред`являла претензій до оформлення митних декларацій. Всі документи, що підтверджують визначену ціну були подані контролюючому органу. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи (їх представників), які з`явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.05.2018 між компанією DEVELOPINVEST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (продавець) та ТОВ «СММ Груп» (покупець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №1, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати покупцю (товар) згідно з фактурою, у якій зазначається кількість та ціна товару. Згідно вказаного контракту позивачем на територію України було ввезено товар з описом одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, взуття, речі домашнього вжитку, що використовувалися. Позивачем на ввезені чергові партії ідентичного товару до митного контролю подано відповідні декларації по Контракту №1. При цьому, вартість товару за один кілограм позивач задекларував в розмірі 1,2 долара США за одяг та 1,22 долара США за взуття (по курсу долара США до гривні). Як видно з тексту поданих декларацій, декларант визначив вартість за резервним методом. Разом з митними деклараціями відповідачу подано товарно-супровідні документи: рахунки-фактури (інвойси) (код 0380 у графі 44 митної декларації), автотранспортні накладні СМR (код 0730 у графі 44 митної декларації), та вказано у графі 44 про наявні у митниці дозвільні висновки та сертифікати, що свідчать про виконання нетарифних заходів реагування зовнішньої торгівлі позивачем. Львівська митниця ДФС надіслала ТОВ «СММ Груп» повідомлення про необхідність подання у відповідності до ч.ч. 3-4 ст. 53 МК України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості: зовнішньоекономічного договору (контракт) та додатків до нього; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписок з бухгалтерської документації; копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, каталоги, специфікації, прайс-листів. Також вказано про можливість подачі декларантом або уповноваженою особою за власним бажанням додаткових наявних у них документів для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митниці ТОВ «СММ Груп» подало витребувані та інші додаткові документи, а саме: 1) зовнішньоекономічний договір (контракт); 2) копії митної декларації країни відправлення (МRN); 3) прейскурант (прайс-лист) виробника товару. Окрім того, позивачем подано висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацією, а саме висновок експертного товарознавчого дослідження судового експерта від 23 січня 2019 року № 19/1/019. За наслідками розгляду поданих документів митним органом були прийняті рішення про коригування митної вартості: від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200630/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200631/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200632/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200649/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200646/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200644/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200633/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200647/2; від 02.05.2019 року № UA 209000/2019/200648/2; від 03.05.2019 року № UA 209000/2019/200650/2; від 03.05.2019 року № UA 209000/2019/200666/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200675/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200703/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200670/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200671/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200674/2; від 06.05.2019 року № UA 209000/2019/200672/2; від 07.05.2019 року № UA 209000/2019/200679/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200698/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200689/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200692/2; від 10.05.2019 року № UA 209000/2019/200691/2; від 13.05.2019 року № UA 209000/2019/200716/2; від 13.05.2019 року № UA 209000/2019/200714/2; від 13.05.2019 року № UA 209000/2019/200715/2; від 13.05.2019 року № UA 209000/2019/200717/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200730/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200735/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200729/2; від 15.05.2019 року № UA 209000/2019/200745/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200728/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200736/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200725/2; від 14.05.2019 року № UA 209000/2019/200727/2; від 17.05.2019 року № UA 209000/2019/200755/2; від 16.05.2019 року № UA 209000/2019/200747/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200768/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200769/2; від 20.05.2019 року № UA 209000/2019/200758/2; від 20.05.2019 року № UA 209000/2019/200759/2; від 22.05.2019 року № UA 209000/2019/200794/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200775/2; від 20.05.2019 року № UA 209000/2019/200757/2; від 20.05.2019 року № UA 209000/2019/200760/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200779/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200776/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200780/2; від 21.05.2019 року № UA 209000/2019/200772/2; від 22.05.2019 року № UA 209000/2019/200791/2; від 22.05.2019 року № UA 209000/2019/200795/2; від 23.05.2019 року № UA 209000/2019/200804/2; від 23.05.2019 року № UA 209000/2019/200803/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200819/2; від 23.05.2019 року № UA 209000/2019/200805/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200847/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200816/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200818/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200820/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200846/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200835/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200837/2; від 24.05.2019 року № UA 209000/2019/200811/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200826/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200836/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200825/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200822/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200824/2; від 27.05.2019 року № UA 209000/2019/200817/2; від 28.05.2019 року № UA 209000/2019/200849/2; від 30.05.2019 року № UA 209000/2019/200861/2; від 30.05.2019 року № UA 209000/2019/200862/2; від 29.05.2019 року № UA 209000/2019/200852/2; від 30.05.2019 року № UA 209000/2019/200860/2; від 31.05.2019 року № UA 209000/2019/200870/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200875/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200890/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200874/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200881/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200883/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200880/2; від 04.06.2019 року № UA 209000/2019/200896/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200879/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200882/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200885/2; від 06.06.2019 року № UA 209000/2019/200912/2; від 03.06.2019 року № UA 209000/2019/200878/2; від 04.06.2019 року № UA 209000/2019/200894/2; від 06.06.2019 року № UA 209000/2019/200907/2; від 11.06.2019 року № UA 209000/2019/200933/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200923/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200918/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200929/2; від 11.06.2019 року № UA 209000/2019/200932/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200919/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200922/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200924/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200920/2; від 10.06.2019 року № UA 209000/2019/200921/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200982/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200968/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200967/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200977/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200978/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200983/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200976/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200969/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200986/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200970/2; від 18.06.2019 року № UA 209000/2019/200984/2; від 20.06.2019 року № UA 209000/2019/200997/2; від 20.06.2019 року № UA 209000/2019/200999/2; від 20.06.2019 року № UA 209000/2019/201001/2; від 21.06.2019 року № UA 209000/2019/201004/2; від 21.06.2019 року № UA 209000/2019/201008/2; від 24.06.2019 року № UA 209000/2019/201014/2; від 24.06.2019 року № UA 209000/2019/201013/2; від 24.06.2019 року № UA 209000/2019/201012/2; від 25.06.2019 року № UA 209000/2019/201028/2; від 27.06.2019 року № UA 209000/2019/201035/2; від 18.07.2019 року № UA 209000/2019/201167/2; від 18.07.2019 року № UA 209000/2019/201166/2; від 29.07.2019 року № UA 209000/2019/201225/2; від 29.07.2019 року № UA 209000/2019/201221/2; від 30.07.2019 року № UA 209000/2019/201228/2; від 19.07.2019 року № UA 209000/2019/201170/2; від 19.07.2019 року № UA 209000/2019/201171/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201181/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201183/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201182/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201192/2; від 22.07.2019 року № UA 209000/2019/201193/2; від 23.07.2019 року № UA 209000/2019/201194/2; від 24.07.2019 року № UA 209000/2019/201200/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201208/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201202/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201211/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201210/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201203/2; від 25.07.2019 року № UA 209000/2019/201215/2; від 27.07.2019 року № UA 209000/2019/201219/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201054/2; від 02.07.2019 року № UA 209000/2019/201059/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201056/2; від 02.07.2019 року № UA 209000/2019/201058/2; від 03.07.2019 року № UA 209000/2019/201067/2; від 27.06.2019 року № UA 209000/2019/201036/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201044/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201041/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201043/2; від 16.07.2019 року № UA 209000/2019/201151/2; від 10.07.2019 року № UA 209000/2019/201111/2; від 10.07.2019 року № UA 209000/2019/201112/2; від 10.07.2019 року № UA 209000/2019/201118/2; від 11.07.2019 року № UA 209000/2019/201119/2; від 11.07.2019 року № UA 209000/2019/201117/2; від 11.07.2019 року № UA 209000/2019/201116/2; від 12.07.2019 року № UA 209000/2019/201123/2; від 15.07.2019 року № UA 209000/2019/201129/2; від 15.07.2019 року № UA 209000/2019/201130/2; від 15.07.2019 року № UA 209000/2019/201137/2; від 15.07.2019 року № UA 209000/2019/201136/2; від 16.07.2019 року № UA 209000/2019/201148/2; від 16.07.2019 року № UA 209000/2019/201150/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201042/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201055/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201053/2; від 01.07.2019 року № UA 209000/2019/201045/2; від 08.07.2019 року № UA 209000/2019/201094/2; від 08.07.2019 року № UA 209000/2019/201092/2; від 08.07.2019 року № UA 209000/2019/201093/2; від 05.07.2019 року № UA 209000/2019/201084/2; від 05.07.2019 року № UA 209000/2019/201085/2; від 09.07.2019 року № UA 209000/2019/201108/2; від 03.07.2019 року № UA 209000/2019/201072/2; від 02.09.2019 року № UA 209000/2019/201398/2; від 02.09.2019 року № UA 209000/2019/201397/2; від 02.09.2019 року № UA 209000/2019/201396/2; від 02.09.2019 року № UA 209000/2019/201395/2; від 30.08.2019 року № UA 209000/2019/201386/2; від 30.08.2019 року № UA 209000/2019/201385/2; від 08.08.2019 року № UA 209000/2019/201271/2; від 30.08.2019 року № UA 209000/2019/201384/2; від 28.08.2019 року № UA 209000/2019/201377/2; від 28.08.2019 року № UA 209000/2019/201375/2; від 28.08.2019 року № UA 209000/2019/201374/2; від 28.08.2019 року № UA 209000/2019/201376/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201358/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201357/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201365/2; від 23.08.2019 року № UA 209000/2019/201354/2; від 23.08.2019 року № UA 209000/2019/201353/2; від 02.08.2019 року № UA 209000/2019/201348/2; від 22.08.2019 року № UA 209000/2019/201350/2; від 20.08.2019 року № UA 209000/2019/201333/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201324/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201327/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201325/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201323/2; від 19.08.2019 року № UA 209000/2019/201326/2; від 20.08.2019 року № UA 209000/2019/201334/2; від 20.08.2019 року № UA 209000/2019/201335/2; від 23.08.2019 року № UA 209000/2019/201352/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201356/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201355/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201366/2; від 27.08.2019 року № UA 209000/2019/201367/2; від 29.08.2019 року № UA 209000/2019/201380/2; від 05.08.2019 року № UA 209000/2019/201253/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201248/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201249/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201246/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201245/2; від 03.08.2019 року № UA 209000/2019/201247/2; від 05.08.2019 року № UA 209000/2019/201256/2; від 05.08.2019 року № UA 209000/2019/201257/2; від 05.08.2019 року № UA 209000/2019/201261/2; від 08.08.2019 року № UA 209000/2019/201269/2; від 08.08.2019 року № UA 209000/2019/201271/2; від 08.08.2019 року № UA 209000/2019/201274/2; від 07.08.2019 року № UA 209000/2019/201266/2; від 12.08.2019 року № UA 209000/2019/201283/2; від 12.08.2019 року № UA 209000/2019/201284/2; від 12.08.2019 року № UA 209000/2019/201285/2; від 09.08.2019 року № UA 209000/2019/201280/2; від 09.08.2019 року № UA 209000/2019/201278/2; від 09.08.2019 року № UA 209000/2019/201279/2; від 13.08.2019 року № UA 209000/2019/201298/2; від 13.08.2019 року № UA 209000/2019/201299/2; від 13.08.2019 року № UA 209000/2019/201305/2;від 13.08.2019 року № UA 209000/2019/201304/2; від 15.08.2019 року № UA 209000/2019/201315/2; від 16.08.2019 року № UA 209000/2019/201319/2, якими визначено вартість імпортованого товару в розмірі 1,4401 долара США за один кілограм за 6 (резервним) методом митної вартості. У графі 33 спірних рішень про коригування митної вартості відповідач зазначив, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за резервним методом, оскільки не відповідає умовам ст.64 МК України та Угоді про застосування статті 7 Генеральної угоди тарифів та торгівлі 1994 року. У ДМВ вказано джерело інформації, що використовувалося для визначення митної вартості, яке є неактуальним за часовими параметрами. Відповідно до ст.54 МК України здійснено контроль наявності у підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Відповідно до статті 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана та перелічено зміст вимоги. Далі зазначено перелік поданих декларантом документів. Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (стаття 60 МКУ) з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (стаття 63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Вказано декларації, що на думку відповідача слугували джерелом інформації для коригування митної вартості: МД № UA205090/2019/77300 від 24.06.2019, UA 206010/2019/5072 від 18.06.2019, а також МД № UA209150/2019/004187 від 15.03.2019, UA205090/2019/38453 від 18.03.2019, UA205020/2019/013026 від 14.05.2019. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування спірних рішень Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за травень-серпень 2019 року, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування. Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно до ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України). Відповідно до ч.6 ст.257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім цього, система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ). Згідно з ч.2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України). Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті. Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України). Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України). Судом першої інстанції вірно зазначено та враховано, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Крім цього, частиною третьою статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Також колегія суддів враховує, що наведені положення кореспондуються зі стандартними правилами, встановленими пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства. Вищенаведене узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності. Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Частиною третьою статті 58 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Відповідно до ч.8 ст.57 МК України, у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за кодами: - 6309000020 «Одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, з текстильних матеріалів, що були у користанні, несортовані, ступінь зносу 25%); - 6309000010 «Взяття вживане, несортоване, ступінь зносу 25%»; 6309000090 «Речі домашнього вжитку, що були у користанні, несортовані, ступінь зносу 25%». При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларант не подавав додаткових документів, які б спростували сумніви митниці у достовірності наданої інформації, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 1,4401 USD за одиницю. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що декларант надав митниці достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товарів. Так, відповідачу було надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: рахунки-фактури (інвойси) (код 0380 у графі 44 митної декларації), автотранспортні накладні СМR (код 0730 у графі 44 митної декларації), та вказано у графі 44 про наявні у митниці дозвільні висновки та сертифікати, що свідчать про виконання нетарифних заходів реагування зовнішньої торгівлі позивачем. У поданих рахунках-фактурах (інвойсах) чітко вказано вартість придбаного позивачем і ввезеного на територію України товару. Судом першої інстанції також вірно зазначено, що вказані документи не містять жодних розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованих товарів. Однак, Львівською митницею ДФС скеровано вимогу щодо необхідності подання позивачем додаткових документів для підтвердження вартості товару. При цьому, відповідач не повідомив декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження, які відомості запитувані документи мають підтвердити. Суд звертає увагу на те, що в силу ч. 1 ст. 55 МК України митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 809/784/16 (№ К/9901/17149/18). Також суд першої інстанції правильно врахував при вирішенні спору, що позивачем у період з 31.05.2018 по 14.01.2019 включно ввозився аналогічний товар з описом одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, взуття, речі домашнього вжитку, що використовувалися, який розмитнювався по ціні за кілограм 1,2 долара США одяг та 1,22 долара США взуття. Подані підприємством декларації із зазначенням вказаної ціни приймались митним органом без зауважень У подальшому відповілач став визначати вартість вищевказаного товару за ціною 1,4401 долари за кг і вказані рішення про коригування вартості позивачем були оскаржені до суду. Ця обставина не заперечується митним органом. Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про неприйнятність посилання на вказані прийняті митним органом декларації, що подавались при ввезенні того ж самого товару по 14 січня 2019 року, через значний розрив у часі, оскільки мало місце систематичне ввезення ТОВ «СММ Груп» товару за одним договором незначними партіями в межах одного року. При цьому відповідач не навів доказів зміни кон`юктури ринку ввезених позивачем товарів у починаючи з січні-квітні 2019 року, що вплинула на ціну вживаного одягу та взуття. При цьому, у спірних рішеннях про коригування митної вартості не вказано, які саме часові параметри є актуальними. Також з матеріалів справи видно, що до митного оформлення декларантом додатково надавався Висновок експертного товарознавчого дослідження від 23 січня 2019 року № 19/1/019. Судом першої інстанції вірно встановлено та перевірено судом апеляційної інстанції, що вказаний висновок експерта, містить чітку та однозначну інформацію щодо ціни товару та не містить ніяких розбіжностей. При цьому, відповідач мав можливість запропонувати додатково надати додатки до вказаного висновку в разі технічної неможливості ознайомитись з такими в електронному вигляді. Крім того, апеляційний суд зазначає, що вказаний висновок являється одним із документів, поданих декларантом на підтвердження митної вартості товару, а тому повинен оцінюватись митним органом в сукупності з іншими поданими документами. Таким чином, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що висновок експертного товарознавчого дослідження містить суттєві недоліки та посилання на джерела інформації, які неможливо перевірити. Відносно доводів відповідача (апелянта) про те, що автотранспортні накладні CMR, які подавались до митного оформлення не відповідали вимогам Конвенції про Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України (Закон України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів») та Закону України від «Про транспортно-експедиторську діяльність», то колегія суддів зазначає наступне. Основним документом, що регулює міжнародні автомобільні перевезення вантажів, є Конвенція про Договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) (Женева, 19 травня 1956) (далі - Конвенція КДПВ). CMR це міжнародна товарно-транспортна накладна, це бланк, що самокопіюється, форма якого не уніфікована і в різних країнах може суттєво відрізнятися. Правила та коментарі щодо заповнення типової форми міжнародної транспортної накладної (CMR): Графа

3. Вказуються адреса місця вивантаження (склад одержувача). Графа

4. Вказуються адреса місця відвантаження товару і дата завантаження. Матеріалами справи підтверджено, що у поданих до митного контролю CMR вказувалася країна завантаження, дата завантаження і місце вивантаження. Під місцем завантаження відправник вважає саме країну, а не місто, оскільки вказівки Конвенція КДПВ не вказує необхідність зазначати саме місто завантаження. У поданих до митного контролю CMR у графі 16 вказувалися реквізити перевізника, що виключало необхідність дублювати їх у графі

17. Також графа 17 не заповнювалась у зв`язку з відсутністю декількох перевізників. Графа

22. Вказуються фактичний час прибуття під завантаження та вибуття з-під завантаження і завіряються штампом. Графа

23. Вказуються номер подорожнього листа, прізвище водія і штамп підприємства перевізника. В усіх поданих до митного контролю CMR наявні необхідні штампи, а необхідність обов`язкового проставлення печаток та підписів Конвенція КДПВ не передбачає. Щодо доводів апелянта про співпадання в окремих випадках дат завантаження і виписки накладних і зазначенням різних місць, то це не свідчить про нездійснення перевезення. Також апеляційний суд зазначає, що несуттєві недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не можуть бути підставою для невизнання такої господарської операції, адже такі містять основну інформацію щодо її змісту та обсягу. Апелянтом не вказано, які відомості відсутні у документах, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Доводи апеляційної скарги про те, що в контракті та в окремих інвойсах вказані різні умови поставки, спростовано тим, що окремі інвойси є письмовою формою змін по окремих поставках, що відповідачем не спростовано. Судом першої інстанції вірно зазначено, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній торгівлі в умовах повної конкуренції. Примітками до п.2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Згідно п. 2 параграфу (а) статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до п.2 параграфу (b) статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити. Як встановлено судом, укладений позивачем контракт купівлі-продажу №1 від 7 травня 2018 року передбачає післяоплату. Таким чином, подати докази оплати на момент прийняття оскаржуваних рішень у позивача не було можливості, про що було зазначено відповідачу у відповідь на вимоги про надання платіжних документів. Крім цього, позивачем по частині товару було проведено оплату, що підтверджується заявками про купівлю іноземної валюти у яких зазначено сума та назва іноземної валюти, що підлягає купівлі, підстава для купівлі іноземної валюти на МВРУ оплата за одяг вживаний згідно зовнішньоекономічного контракту та номери митних декларації, а також платіжні доручення в іноземній валюті, що обґрунтовують реальність заявленою позивачем митної вартості. Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Щодо визначення контролюючим органом митної вартості товарів за резервним методом суд апеляційної інстанції також зазначає наступне. Так, зі змісту спірних рішень про коригування митної вартості видно, що підставою їх прийняття зазначено те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за шостим (резервним) методом, оскільки не відповідає умовам ст. 64 МК України та Угоді про застосування статті 7 Генеральної угоди тарифів та торгівлі 1994 р. У ДМВ вказувалось джерело інформації, що використовувалося для визначення митної вартості, яке є неактуальним за часовими параметрами. Вказано, що проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (стаття 60 МКУ) з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (стаття 63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Відповідно до частин 4-5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Так, з матеріалів справи, а саме, зі змісту оскаржених рішень про коригування митної вартості, видно, що джерелом для їх прийняття слугували декларації UА 209150/2019/004187 від 15.03.2019, UA205090/2019/38453 від 18.03.2019. З цього приводу колегія суддів враховує, що згідно Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним методом (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, що є порушенням вимог Митного кодексу України. Однак, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості, тому такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування. Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 (справа №815/1670/17). Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що прийняті Львівською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товару є протиправними, а тому підлягають скасуванню. Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за умови не наведення органом доходів і зборів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, що ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Сумніви органу доходів і зборів можна вважати обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Наведене свідчить про обов`язок органу доходів і зборів зазначити конкретні обставини, що викликають такі сумніви, та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви. Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи непідтвердження в судовому засіданні обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущення порушень зі сторони декларанта (позивача) під час визначення митної вартості товару, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно задоволив позовні вимоги. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. О. Большакова судді О. Б. Заверуха М. П. Кушнерик Повний текст постанови складено головуючим суддею 14 вересня 2020 року. Повний текст постанови підписано всім складом колегії у зв`язку з перебуванням судді Заверухи О.Б. у відпустці 21 вересня 2020 року.