Постанова 4856 № 560/1098/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1098/20 Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А. Суддя-доповідач: Кузьменко Л.В. 21 вересня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьменко Л.В. суддів: Франовської К.С. Совгири Д. І. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року (рішення ухвалене суддею Божук Д.А. 02 квітня 2020 року в м.Хмельницький в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити переведення позивача ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу"; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування та виплачувати ОСОБА_1 з 30.01.2020 пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці Головного управління ДПС у Хмельницькій області "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, вислуга, ранг, надбавка за вислугу років) №25/Г/22-01-13-02-12 від 30.01.2020 та Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №26/Г/22-01-13-02-12 від 30.01.2020. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем всупереч вимогам ст. 37 Закону України "Про державну службу" відмовлено у переведенні його на пенсію по інвалідності відповідно Закону України "Про державну службу" через відсутність необхідного стажу на відповідних посадах державної служби та недосягнення віку, що дає право на пенсію. На думку позивача, відповідачем протиправно не зараховано до стажу роботи на державній службі період його роботи з 01.07.1996 року по 30.06.2013 та з 01.01.2014 по 19.12.2018 року на посадах в органах державної податкової служби, а тому відмова відповідача перевести його на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" є протиправною та такою, що не відповідає чинному законодавству. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби період роботи ОСОБА_1 в органах податкової служби з 01.07.1996 по 30.06.2013 та з 01.01.2014 по 19.12.2018. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ з 30.01.2020 в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідках Головного управління ДПС у Хмельницькій області №25/Г/22-01-13-02-12 від 30.01.2020 та №26/Г/22-01-13-02-12 від 30.01.2020. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним судовим рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" №899-VIII у відповідності до п. 10, п. 12 Прикінцевих положень якого пенсія державного службовця по інвалідності на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" не призначається. Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку щодо часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV. 02.03.2017 позивачу видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 (вид пенсії - по інвалідності, ІІ група загальне захворювання, термін дії - довічно). 30.01.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності (інваліднісь другої групи), призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року (далі - Закон № 3723-ХІІ). До заяви було додано, зокрема, довідку Головного управління ДПС у Хмельницькій області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, вислуга, ранг, надбавка за вислугу років) №25/Г/22-01-13-02-12 від 30.01.2020 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №26/1722-01-13-02-12 від 30.01.2020. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.02.2020 №968200856704 відмовлено у переведені на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу". Підставою цього зазначено те, що нормами Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 не передбачено призначення даного виду пенсії. Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.02.2020 №2200-0301-8/4347 позивача повідомлено, що згідно частини 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, право на пенсію згідно ст.37 Закону №3723-ХІІ та з урахуванням вимог, визначених п.10 і 12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII, мають особи при досягненні пенсійного віку жінками - згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та наявності страхового стажу 30 років, чоловіками - 62 років та наявності страхового стажу 35 років. Зазначено, що за документами пенсійної справи станом на 01.05.2016 тривалість стажу на посадах державної служби - 1 рік 26 днів. До стажу державної служби для визначення права на пенсію відповідно до Закону №889-VIII не зараховано періоди роботи з 01.07.1996 року по 30.06.2013 року та з 01.01.2014 року по 19.12.2018 року, оскільки з 01.07.1996 року присвоєно персональне звання «Інспектор податкової служби III рангу», з 01.07.1999 року - «Інспектор податкової служби II рангу», з 01.01.2004 року - «Інспектор податкової служби І рангу», з 01.01.2014 року - «Інспектор податкової та митної справи І рангу» в Державній податковій інспекції у м. Хмельницькому, що, на думку відповідача, не дає підстав для віднесення займаних позивачем посад до відповідних категорій посад державної служби. В трудовій книжці відсутні записи про присвоєння рангу державного службовця. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, він має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону №3723-XII, а тому наявні правові підстави для призначення позивачу пенсії по інвалідності відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу". Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується частково з огляду на таке. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Реалізацію права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII). Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Таким чином, за наявності у особи станом на 01.05.2016 відповідного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 19.12.1993 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Приписами частини дев`ятої статті 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частина десята статті 37 Закону № 3723-XII). Якщо особі з інвалідністю I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (частина дванадцята статті 37 Закону № 3723-XII). За змістом пункту 4 Порядку про обчислення стажу державної служби №229 від 25 березня 2016 року стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII Про державну службу. До стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання Пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України встановлено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом. Таким чином, посадові особи, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зарахуватися до стажу державної служби , який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу". До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі К/9901/5405/17 (№351/1792/17). Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно не зараховано до стажу позивача, період роботи з 01.07.1996 року по 30.06.2013 та з 01.01.2014 по 19.12.2018 року на посадах, що законом віднесені до посад державної служби, в органах державної податкової служби і відповідно, дії відповідача в цій частині є протиправними. З метою належного захисту прав позивача суд першої інстанції цілком обґрунтовано зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби період роботи ОСОБА_1 в органах податкової служби з 01.07.1996 по 30.06.2013 та з 01.01.2014 по 19.12.2018. Разом з тим, колегія судів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ. Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, є особою з інвалідністю ІІ групи. Позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV. Відповідно до матеріалів пенсійної справи загальний та страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 5 місяців 23 днів, у тому числі на державній службі - понад 10 років, що відповідачем не спростовано. Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім ст 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу. Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частиною 1 ст. 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Водночас, за приписами ч. 9 ст.37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби (…). Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону №3723-XII). Як слідує з матеріалів справи, позивач є інвалідом ІІ групи (інвалідність встановлена під час проходження державної служби), має стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, а тому набув право на пенсію державного службовця, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII. Стосовно аргументів ГУ ПФУ у Хмельницькій області, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положень" Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону №3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік (у даному випадку 60 років), стаж державного службовця і страховий стаж, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України. Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18). Враховуючи проаналізовані норми законодавства та висновки Верховного Суду на які посилається суд першої інстанції, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність у позивача права на переведення на пенсію державного службовця по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу". Між тим колегія суддів зауважує, що в даному випадку мова йде не про призначення пенсії вперше або за іншим законом, а про переведення з одного виду пенсії на інший, тому в цій частині рішення суду першої інстанції належить змінити. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо наявності правових підстав для переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця, однак в резолютивній частині не вірно вказав спосіб (не призначення, а переведення), то рішення в цій частині підлягає зміні. В решті рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни в іншій частині відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії змінити в абзаці четвертому резолютивної частини рішення, а саме в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ з 30.01.2020 в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідках Головного управління ДПС у Хмельницькій області №25/Г/22-01-13-02-12 від 30.01.2020 та №26/Г/22-01-13-02-12 від 30.01.2020. Викласти абзац четвертий резолютивної частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року наступним чином: "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести з 30.01.2020 року ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 30.01.2020 року пенсію по інвалідності державного службовця в розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках Головного управління ДПС у Хмельницькій області №25/Г/22-01-13-02-12 від 30.01.2020 року та №26/Г/22-01-13-02-12 від 30.01.2020 року. В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 21 вересня 2020 року. Головуючий Кузьменко Л.В. Судді Франовська К.С. Совгира Д. І.